• Залежність частоти стрес-індукованих виразок від кислотності шлункового вмісту у постопераційному періоді у дітей
ua До змісту Повний текст статті

Залежність частоти стрес-індукованих виразок від кислотності шлункового вмісту у постопераційному періоді у дітей

PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2018.2(59):51-54; DOI 10.15574/PS.2018.59.51

Іскра Ю. А., Біляєв А. В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Мета – аналіз залежності проявів стрес-індукованих ерозивно-виразкових змін слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (СІЗ) у постопераційному періоді від рівня кислотності шлункового соку.
Матеріали і методи. Для визначення частоти СІЗ у дітей з хірургічною патологією у передопераційному періоді та через 3 доби після операції виконували фіброезофагогастродуоденоскопію апаратом Olimpus Evis Lucera CLV-260SL (Olimpus, Японія), визначення кислотності внутрішньошлункового вмісту виконували за допомогою ацидогастрографа АГ-1рН-М (ООО «Старт», Україна) – прицільно під час ендоскопічних досліджень та експрес-моніторування інтраопераційно.
Результати. У 25 дітей в постопераційний період виявлено СІЗ – 33,3% усіх обстежених. Динаміка рН внутрішньошлункового вмісту: рН середнє для всіх пацієнтів – 4,09; рН середнє для пацієнтів, що мали СІЗ, – 3,48; рН середнє для всіх пацієнтів без проявів СІЗ – 4,35. Показник рН шлункового соку при інтраопераційному моніторингу у пацієнтів з проявами СІЗ у постопераційному періоді в середньому становив 2,05+/-0,23 (р=0,0001), в той час як у пацієнтів без постоперативних ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту – 3,42+/-0,97 (р=0,0001).
Висновки. Частота СІЗ у постопераційному періоді у дітей становить 33,3%, що обумовлює актуальність обраного напрямку дослідження. Вагомим фактором формування стресових виразок та ерозій також є кислотний стан шлункового соку з тенденцією до нижчих показників рН у пацієнтів із СІЗ.
Ключові слова: стрес-індукована хвороба слизової оболонки, виразка, ерозія, шлунково-кишковий тракт, рН шлункового соку, оперативне втручання.

Література

1. Кулакова Е.В. (2015). Послеоперационные острые эрозии и язвы – их клинико-биохимический прогноз. Автореф. дис. канд. мед. наук. Саратов.

2. Курбонов Х.Х. (2014). Эндоскопическая диагностика и лечение послеоперационных желудочно-кишечных кровотечений. Автореф. дисс. канд. мед. наук. Москва.

3. Хохлова Е.Е. (2016). Клинико-морфологическая характеристика острых эрозий, язв желудка и двенадцатиперстной кишки в больных терапевтического и неврологического профиля. Автореф. дисс. канд. мед.наук. М.

4. Abaitua Bilbao J.M., Manzanos Gutierrez J. (2014, Jan). Digestive hemorrhages and urological surgery. Apropos of 11 cases. Acta Urol Belg. 42(1): 7-27.

5. Brunton L.L., Chabner B.A., Knollmann B.C. (2015). Goodman and Gilmans pharmacological basis of therapeutics. 12th Edition. McGraw-Hill. Medical Publishing Division: 1648.

6. Conrad S.A., Gabrielli A., Margolis B. et al. (2015, Apr). Randomized, double-blind comparison of immediate-release omeprazole oral suspension versus intravenous cimetidine for the prevention of upper gastrointestinal bleeding in critically ill patients. Crit Care Med. 33(4): 760-5. https://doi.org/10.1097/01.CCM.0000157751.92249.32

7. Yang Y., Metz. D. (2016). Safety of proton pump inhibitor exposure. Gastroenterology. 139: 1115–1127. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2010.08.023; PMid:20727892