• Загальна імунологічна реактивність та неспецифічний протиінфекційний захист організму дітей із глухотою та приглухуватістю 
ua До змісту

Загальна імунологічна реактивність та неспецифічний протиінфекційний захист організму дітей із глухотою та приглухуватістю 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.5(69):73-77; doi 10.15574/SP.2015.69.73 
 

Загальна імунологічна реактивність та неспецифічний протиінфекційний захист організму дітей із глухотою та приглухуватістю 

Іфтода О. М.

ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна 
 

Проаналізовано загальну імунологічну реактивність та неспецифічну резистентність у 102 дітей із глухотою / приглухуватістю (ГПГ) залежно від її виду та віку обстежених. Встановлена нижча активність факторів і механізмів протиінфекційного захисту та загальної резистентності організму у дітей із кондуктивною ГПГ 8–12 років, ніж у таких із нейросенсорною ГПГ, у котрий реєстрували вищу реактивну відповідь нейтрофільних гранулоцитів на 50,0% (р<0,01), за нижчої неспецифічної резистентності на 31,85% (р<0,001). Неспецифічна реактивність організму у дітей із кондуктивною ГПГ переважає у віці 12–18 років, над такими у віці 8–12 років, на 37,15% (р<0,01) за нижчої реактивної відповіді нейтрофільних гранулоцитів, вищій активності гуморальної імунної відповіді у 2,23 рази (р<0,01). У дітей із кондуктивною ГПГ 12–18 років вища сенсибілізація організму за індексом алергізації, ніж за нейросенсорної ГПГ, на 34,07% (р=0,028). 
 

Ключові слова: глухота / приглухуватість у дітей, імунологічна реактивність, неспецифічний протиінфекційний захист. 
 

Література: 

1. Вакуленко ЛМ, Розкладка АІ. 2013. Особливості психічного розвитку дітей з тяжкими сенсоневральними порушеннями — претендентів на кохлеарну імплантацію. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 3: 69—71.

2. Лайко АА, Косаковський АЛ, Заболотна ДД та ін. 2013. Дитяча оториноларингологія. Національний підручник. За ред. проф. АА Лайка. Київ, Логос: 576.

3. Шилова НА, Харламова НВ, Чаша ТВ и др. 2010. Исследование слуха у новорожденных детей. Здоровье ребенка. 6(27). http://pediatric.mifua.com/archive/issueC15373/articleC15405.

4. Пономарева ЛП. 2005. Нарушение слуха у новорожденных детей. Лечащий врач. 1. http://www.lvrach.ru/2005/01/4531983.

5. Про внесення змін до наказу МОЗ від 21.04.05 №181 «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча отоларингологія»». Наказ МОЗ України №449 від 25.06.2009. Медстандарт.net. http://medstandart.net/byspec /33/page/1.

6. Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча отоларингологія». Наказ МОЗ України №181 від 21.04.2005. Медстандарт.net. http://medstandart.net/browse/1877.

7. Сипливый ВА, Конь ЕВ, Евтушенко ДВ. 2009. Использование лейкоцитарных индексов для прогнозирования исхода перитонита. Клін хірургія. 9: 21—26.

8. Deafness and hearing loss. WHO. Media centre. 2015. Fact sheet N 300. http://www.who.int/mediacentre/factsheets/ fs300/en/

9. Guidelines for hearing aids and services for developing countries (2nd Edition). Preventing of Blindness and Deafness. WHO. WHO Library. 2004. http://www.who.int/pbd/deafness/en/hearing_aid_guide _en.pdf

10. National Institute on Deafness and Other Communication Disorders. Hearing, Ear Infections, and Deafness. U.S. Department of Health & Human Services; National Institutes of Health, 2015. www.nidcd.nih.gov/health/hearing/Pages/Default.aspx