• Забезпечення ефективних захисних концентрацій фолієвої кислоти для профілактики перинатальних ускладнень

Забезпечення ефективних захисних концентрацій фолієвої кислоти для профілактики перинатальних ускладнень

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.4(76):17-20; doi 10.15574/PP.2018.76.17

Давидова Ю. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

З урахуванням збільшення частоти коморбідності у вагітних за останні двадцять років, у тому числі захворювань, за яких змінюється всмоктування фолатів з їжі, слід більше інформувати громадськість і медичних працівників про важливість застосування фолієвої кислоти 0,8 мг/добу для забезпечення ефективної дози в крові жінок, які планують вагітність. З огляду на відсутність планування вагітності в половини випадків у нашій країні і короткість вікна потенційної позитивної дії для профілактики дефектів нервової трубки при настанні вагітності, доцільно застосовувати медичний сертифікований мультивітамінний комплекс із вмістом фолієвої кислоти 0,8 мг/добу (Елевіт Пронаталь) одразу після встановлення діагнозу маткової вагітності. У разі виявлення поліморфізмів генів, що кодують фолатний обмін і активацію рецепторів, необхідно призначати жінкам 0,8 мг/добу фолієвої кислоти в преконцепційному періоді, на етапі органогенезу і плацентогенезу. Доцільним є поширення інформації про необхідність застосування сертифікованого вітамінно-мінерального комплексу жінками репродуктивного віку під час їх звернення по будь-який вид медичної допомоги до лікарів первинної ланки, а також під час профілактичних оглядів або звернення по гінекологічну допомогу до акушерів-гінекологів.

Ключові слова: профілактика перинатальних ускладнень, фолієва кислота.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bailey LB. (2010). Folate in Health and Disease. 2nd ed. Boca Raton: Taylor & Francis: 602. PMid:21039563

2. Botto LD, Yang Q. (2000). 5,10-Methylenetetrahydrofolate reductase gene variants and congenital anomalies: a HuGE review. Am J Epidemiol. 151(9): 862–877. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.aje.a010290; PMid:10791559

3. Crider KS, Devine O, Hao L et al. (2014, Jul. 29). Population red blood cell folate concentrations for prevention of neural tube defects: Bayesian model. BMJ. 349: 4554. https://doi.org/10.1136/bmj.g4554.

4. Czeizel AE, Dudas I. (1992). Prevention of the first occurrence of neural-tube defects by periconceptional vitamin supplementation. N Engl J Med. 327(26): 1832–1835. https://doi.org/10.1056/NEJM199212243272602; PMid:1307234

5. Daly LE, Kirke PN, Molloy A, Weir DG, Scott JM. (1995). Folate levels and neural tube defects. Implications for prevention. JAMA. 274(21): 1698–1702. https://doi.org/10.1001/jama.274.21.1698; https://doi.org/10.1001/jama.1995.03530210052030; PMid:7474275

6. De Marco P, Calevo MG, Moroni A et al. (2002). Study of MTHFR and MS polymorphisms as risk factors for NTD in the Italian population. J Hum Genet. 47(6): 319–324. https://doi.org/10.1007/s100380200043; PMid:12111380

7. De Marco P, Merello E, Calevo MG et al. (2006). Evaluation of a methylenetetrahydrofolate-dehydrogenase 1958G > A polymorphism for neural tube defect risk. J Hum Genet. 51(2): 98–103. https://doi.org/10.1007/s10038-005-0329-6; PMid:16315005

8. FIGO Working Group on Best Practice in Maternal-Fetal Medicine. (2015). Best practices in maternal fetal medicine. Int J Gynecol Obstet. 128: 80–82. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2014.10.011; PMid:25481030

9. Johnson WG, Stenroos ES, Spychala JR et al. (2004). New 19 bp deletion polymorphism in intron-1 of dihydrofolate reductase (DHFR): a risk factor for spina bifida acting in mothers during pregnancy? Am J Med Genet A. 124A(4): 339–345. https://doi.org/10.1002/ajmg.a.20505; PMid:14735580

10. Lamers Y, MacFarlane AJ, O'Connor DL, Fontaine-Bisson B. (2018, Dec 1). Periconceptional intake of folic acid among lowrisk women in Canada: summary of a workshop aiming to align prenatal folic acid supplement composition with current expert guidelines. Am J Clin Nutr. 108(6): 1357–1368. https://doi.org/10.1093/ajcn/nqy212; PMid:30541097 PMCid:PMC6290364

11. Ly A, Hoyt L, Crowell J, Kim YI. (2012). Folate and DNA methylation. Antioxid Redox Signal. 17(2): 302–326. https://doi.org/10.1089/ars.2012.4554; PMid:22332737

12. Shere M, Bapat P, Nicke LC, Kapur B, Koren G. (2015). Association between folate status and use of oral contraceptives: a systematic review and meta-analysis. J Obstet Gynaecol Can. 37(5): 430–438. https://doi.org/10.1016/S1701-2163(15)30258-9

13. Steger GG, Mader RM, Vogelsang H, Schofl R, Lochs H, Ferenci P. (1994). Folate absorption in Crohn's disease. Digestion. 55(4): 234–238. https://doi.org/10.1159/000201153; PMid:8063027

14. Wald NJ, Law MR, Morris JK, Wald DS. (2001). Quantifying the effect of folic acid. Lancet. 358(9298): 2069–2073. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(01)07104-5

15. Williams J, Mai CT, Mulinare J et al. (2015). Updated estimates of neural tube defects prevented by mandatory folic acid fortification — United States, 1995–2011. MMWR Morbid Mortal Wkly Rep. 64(1): 1–5. PMid:25590678 PMCid:PMC4584791

Стаття надійшла до редакції 12.08.2018 р., прийнята до друку 03.12.2018 р.

 

Підтвердіть дію на порталі med-expert.com.ua:

Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб, які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту. Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я і ознайомлені з призначеною для користувача угодою.