• Забезпечення ефективних захисних концентрацій фолієвої кислоти для профілактики перинатальних ускладнень
ua До змісту Повний текст статті

Забезпечення ефективних захисних концентрацій фолієвої кислоти для профілактики перинатальних ускладнень

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.4(76):17-20; doi 10.15574/PP.2018.76.17

Давидова Ю. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

З урахуванням збільшення частоти коморбідності у вагітних за останні двадцять років, у тому числі захворювань, за яких змінюється всмоктування фолатів з їжі, слід більше інформувати громадськість і медичних працівників про важливість застосування фолієвої кислоти 0,8 мг/добу для забезпечення ефективної дози в крові жінок, які планують вагітність. З огляду на відсутність планування вагітності в половини випадків у нашій країні і короткість вікна потенційної позитивної дії для профілактики дефектів нервової трубки при настанні вагітності, доцільно застосовувати медичний сертифікований мультивітамінний комплекс із вмістом фолієвої кислоти 0,8 мг/добу (Елевіт Пронаталь) одразу після встановлення діагнозу маткової вагітності. У разі виявлення поліморфізмів генів, що кодують фолатний обмін і активацію рецепторів, необхідно призначати жінкам 0,8 мг/добу фолієвої кислоти в преконцепційному періоді, на етапі органогенезу і плацентогенезу. Доцільним є поширення інформації про необхідність застосування сертифікованого вітамінно-мінерального комплексу жінками репродуктивного віку під час їх звернення по будь-який вид медичної допомоги до лікарів первинної ланки, а також під час профілактичних оглядів або звернення по гінекологічну допомогу до акушерів-гінекологів.

Ключові слова: профілактика перинатальних ускладнень, фолієва кислота.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bailey LB. (2010). Folate in Health and Disease. 2nd ed. Boca Raton: Taylor & Francis: 602. PMid:21039563

2. Botto LD, Yang Q. (2000). 5,10-Methylenetetrahydrofolate reductase gene variants and congenital anomalies: a HuGE review. Am J Epidemiol. 151(9): 862–877. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.aje.a010290; PMid:10791559

3. Crider KS, Devine O, Hao L et al. (2014, Jul. 29). Population red blood cell folate concentrations for prevention of neural tube defects: Bayesian model. BMJ. 349: 4554. https://doi.org/10.1136/bmj.g4554.

4. Czeizel AE, Dudas I. (1992). Prevention of the first occurrence of neural-tube defects by periconceptional vitamin supplementation. N Engl J Med. 327(26): 1832–1835. https://doi.org/10.1056/NEJM199212243272602; PMid:1307234

5. Daly LE, Kirke PN, Molloy A, Weir DG, Scott JM. (1995). Folate levels and neural tube defects. Implications for prevention. JAMA. 274(21): 1698–1702. https://doi.org/10.1001/jama.274.21.1698; https://doi.org/10.1001/jama.1995.03530210052030; PMid:7474275

6. De Marco P, Calevo MG, Moroni A et al. (2002). Study of MTHFR and MS polymorphisms as risk factors for NTD in the Italian population. J Hum Genet. 47(6): 319–324. https://doi.org/10.1007/s100380200043; PMid:12111380

7. De Marco P, Merello E, Calevo MG et al. (2006). Evaluation of a methylenetetrahydrofolate-dehydrogenase 1958G > A polymorphism for neural tube defect risk. J Hum Genet. 51(2): 98–103. https://doi.org/10.1007/s10038-005-0329-6; PMid:16315005

8. FIGO Working Group on Best Practice in Maternal-Fetal Medicine. (2015). Best practices in maternal fetal medicine. Int J Gynecol Obstet. 128: 80–82. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2014.10.011; PMid:25481030

9. Johnson WG, Stenroos ES, Spychala JR et al. (2004). New 19 bp deletion polymorphism in intron-1 of dihydrofolate reductase (DHFR): a risk factor for spina bifida acting in mothers during pregnancy? Am J Med Genet A. 124A(4): 339–345. https://doi.org/10.1002/ajmg.a.20505; PMid:14735580

10. Lamers Y, MacFarlane AJ, O'Connor DL, Fontaine-Bisson B. (2018, Dec 1). Periconceptional intake of folic acid among lowrisk women in Canada: summary of a workshop aiming to align prenatal folic acid supplement composition with current expert guidelines. Am J Clin Nutr. 108(6): 1357–1368. https://doi.org/10.1093/ajcn/nqy212; PMid:30541097 PMCid:PMC6290364

11. Ly A, Hoyt L, Crowell J, Kim YI. (2012). Folate and DNA methylation. Antioxid Redox Signal. 17(2): 302–326. https://doi.org/10.1089/ars.2012.4554; PMid:22332737

12. Shere M, Bapat P, Nicke LC, Kapur B, Koren G. (2015). Association between folate status and use of oral contraceptives: a systematic review and meta-analysis. J Obstet Gynaecol Can. 37(5): 430–438. https://doi.org/10.1016/S1701-2163(15)30258-9

13. Steger GG, Mader RM, Vogelsang H, Schofl R, Lochs H, Ferenci P. (1994). Folate absorption in Crohn's disease. Digestion. 55(4): 234–238. https://doi.org/10.1159/000201153; PMid:8063027

14. Wald NJ, Law MR, Morris JK, Wald DS. (2001). Quantifying the effect of folic acid. Lancet. 358(9298): 2069–2073. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(01)07104-5

15. Williams J, Mai CT, Mulinare J et al. (2015). Updated estimates of neural tube defects prevented by mandatory folic acid fortification — United States, 1995–2011. MMWR Morbid Mortal Wkly Rep. 64(1): 1–5. PMid:25590678 PMCid:PMC4584791

Стаття надійшла до редакції 12.08.2018 р., прийнята до друку 03.12.2018 р.