• Забезпеченість організму дітей дошкільного віку довголанцюговими полі ненасиченими жирними кислотами і можливості корекції їх дефіциту (огляд наукових публікацій та результати власних досліджень)

Забезпеченість організму дітей дошкільного віку довголанцюговими полі ненасиченими жирними кислотами і можливості корекції їх дефіциту (огляд наукових публікацій та результати власних досліджень)

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.2(90):98-108; doi 10.15574/SP.2018.90.98

Квашніна Л. В., Ігнатова Т. Б.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

Мета — вивчення стану ліпідного обміну та рівня жирних кислот у дітей дошкільного віку.
Матеріали і методи. Обстежено 28 здорових дітей віком 3–6 років — мешканців міста Києва. Проведено дослідження показників ліпідного обміну з визначенням у сироватці крові концентрації загального холестерину (ХС), тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), коефіцієнта атерогенності (КА); а також оцінку рівня ω-3 полінасичених жирних кислот (ПНЖК) та співвідношення ω-6/ω-3 ПНЖК.
Результати. У здорових дітей виявлений дефіцит важливих для дитячого організму складових з переважанням кількості насичених жирних кислот (39,6%), рівень поліненасичених складає 32,6% та мононенасичених — 25,6%. Незважаючи на досить високий рівень ПНЖК, виявлені ознаки різкого дисбалансу основних класів ПНЖК з високим рівнем ω-6 та дефіцитом ω-3. Співвідношення ПНЖК у дітей становило від 1:6 до 1:85, середнє співвідношення — 1:23, тобто виявлено дисбаланс у бік різкого зниження ω-3 ПНЖК (норма 1:4, максимальне допустиме співвідношення — 1:9). Вивчення ліпідного спектра крові показало порушення у вигляді різних дисліпідемій: у 76,9% дітей рівень ХС був вищим від норми, у 38,4% дітей були граничні та високі показники. У 23,07% дітей виявлено підвищення рівня ЛПНЩ, 15,3% мали граничні та 7,6% — високі значення. Підвищення рівня ЛПДНЩ виявлено у 61,5% дітей. Рівень ТГ був вищим за норму у 61,53% дітей, у 7,6% відмічались граничні та у 53,8% — високі показники. Усім дітям до основного раціону харчування додавали ПНЖК у вигляді капсул «Смарт Омега для дітей» у дозі 1 капсула на добу протягом двох місяців. Дані ліпідного обміну після лікування свідчили про позитивний вплив вживання ПНЖК — рівень ХС знизився у 64,6%, ЛПНЩ — у 54,8%, ТГ — у 18,9% дітей.
Висновки. Здорові діти дошкільного віку мають певні порушення ліпідного спектра крові за рахунок дисбалансу важливих ω-3 і ω-6 ПНЖК у бік різкого зниження ω-3 та підвищення рівня ω-6. У здорових дітей дошкільного віку вже виявлені різні порушення ліпідного обміну: граничне значення середніх показників загального ХС та ТГ, високі значення ЛПНЩ та ЛПДНЩ порівняно з нормою, що підтверджують показники високого кореляційного зв'язку між ω-3 (доказагексаєнова) і ω-6 (ленолева і гексадекадієнова) та ЛПДНЩ і ТГ. На тлі прийому Смарт Омега для дітей відбулося покращання показників ліпідного спектра крові у 86,2% дітей та якості складу ПНЖК у бік підвищення ω-3 та зниження ω-6, що привело до нормалізації співвідношення ω-3: ω-6 до 1:5,7.
Ключові слова: діти, поліненасичені жирні кислоти, ліпідний обмін, Смарт Омега для дітей.

Література

1. Абдаладзе НС, Авалиани ТВ, Цикунов СГ. (2014). Протекция неврологических нарушений у новонародженных омега-3 полиненасыщенными жирними кислотами. Педиатр. 3; V: 71–77.

2. Беляев ЕН, Чибураев ВИ, Иванов АА. (2000). Характеристика фактического питания и здоровья детей в регионах Российской Федерации. Вопросы питания. 6: 3–7.

3. Ганчар ЕП, Кажина МВ, Яговдик ИН. (2012). Клиническая значимость омега-3 полиненасыщенных жирних кислот в акушерстве. Журнал Гродненского государственного медицинского университета. 2: 7–10.

4. Горелова ЖЮ, Левачев ММ, Орлова СВ, Торубарова НА. (1998). Динамика иммунологических показателей у детей с атопическим дерматитом на фоне гипоаллергенных диет с использованием биологически активных добавок к нище. Тезисы докладов 5-й Российской национальной конференции Человек и лекарство. Москва: 360.

5. Громова ОА, Торшин ИЮ, Захарова ИН и др. (2017). Омега — полиненасыщенные жирные кислоты: природне источники и значение в педиатрической практике.Клиническая фармакология. 11: 836–842.

6. Драпкина ОМ, Шепель РН. (2015). Омега-3 полиненасышенные жирные кислоты и возраст-ассоциированные заболевания: реали перспективы. Рациональная фармакология в кардиологии. 11(3): 309—316.

7. Захарова ИН, Суркова ЕН. (2009). Роль полиненасыщенных жирных кислот в формировании здоровья детей. Педиатрия. 6; 88: 84—91.

8. Квашніна ЛВ, Ігнатова ТБ. (2018). Порушення ліпідного обміну — чи існує у здорових дітей, і чи є можливість усунення модифікованих факторів ризику? Современная педиатрия. 1; 89: 64—72.

9. Конь ИЯ, Шилина НМ, Вольфсон СБ, Георгиева ОВ. (2006). Использование полиненасыщенных жирных кислот в питании здоровых детей. Лечащий врач. 1.

10. Конь ИЯ, Шилина НМ, Коростелева ММ, Буланцева СВ. (2009). Исследование влияния рыбьего жира как источника ω-3 полиненасыщенных жирных кислот на когнитивные функции школьников 5—6 лет. Педиатрия. 87(1): 84—88.

11. Левачев ММ. (2002). Значение жира в питании здорового и больного человека: справочник по диетологии. Под ред. Тутельяна ВА, Самсонова МА. Москва: Медицина: 25—32.

12. Макарова СГ, Вишнева ЕА. (2013). Длинноцепочечные полиненасыщенныс жирные кислоты классов ω-3 и ω-6 как эссенциальный нутриент в разные периоды детства. Педиатрическая фармакология. 10(4): 80–88.

13. Макарова СГ., Вишнева EА. (2015). Современные представления о влиянии длииноцепочечных полиненасыщенных жирных кислот на развитие нервной системы у детей. Вопросы современной педиатрии. 14(1): 55–63.

14. Митченко ЕИ, Романов ВЮ, Чулаева ИВ. (2011). Роль и место омега ω-3 полиненасыщенных жирных кислот в рационе питания пациентов с метаболическим синдромом.Український медичний часопис. 4(84); VII/VIII: 57—59.

15. Нормы физиологических потребностей в энергии и пищевых веществах для различных групп населения Российской Федерации. (2008). МР 2.3.1.2432-08. Москва.

16. Пристром МС, Семененков ИИ, Олихвер ЮА. (2017). Омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты: механизм действия, доказательства пользы и новые перспективы применения в клинической практике. Международные обзоры: клиническая практика и здоровье. 2: 75—85.

17. Суржик АВ. (2004). Эффективность вскармливания детей грудного возраста адаптированными молочными смесями, обогащенными длинноцепочечными полиненасыщенными жирными кислотами. Москва.

18. Тутельян ВА, Спиричев ВБ. (2002). Микронутриенты в питании здорового и больного человека (справочное руководство по витаминам и минеральным веществам). Москва.

19. Шилина HM, Конь ИЯ. (2004). Современные представления о физиологических и метаболических функциях полиненасыщенных жирных кислот. Вопросы детской диетологии. 2(6): 25—30.

20. Birch EE, Garfield S, Hoffman DR et al. (2000). A randomised controlled trial of early dietary supply of long-chain polyunsaturated fatty acids and mental development in term infants. Dev Ved Child Neurol. 42: 174—181.

21. Bourre J-M, Dumont O. (2002). The administration of pig brain phospholipids versus soybean phospholipids in the diet during the period of brain development in the rat results in greater increments of brain docosahexaenoic acid. Neurosci Lett. 335: 129—133.

22. Calder РС. (2003). Immunonutrition. BMJ. 327: 117—118.

23. Craig L Jensen, Maureen Maude, Robert E Anderson, William C Heird. (2000). Effect of docosahexaenoic acid supplementation of lactating women on the fatty acid composition of breast milk lipids and maternal and infant plasma phospholipids. Am J Clin Nutr. 71: 292-299.

24. EU Commission Directive 2006/141/EC of December 2006 on infant formulae and follow-on formulae.

25. Farquharson J, Cockburn F, Patrick WA. (1992). Infant cerebral cortex phospholipid fatty-acid composition and diet. Lancet. 340: 810—813.

26. Fats and fatty acids in human nutrition. Report of an expert consultation. (2010). FAO food and nutrition paper 91/FAO, Rome: 198.

27. Field C, Van Aerde J, Robinson L et al. (2008). Effect of providing a formula supplemented with long-chain polyunsaturated fatty acids on immunity in full-term neonates. Br J Nutrition. 99: 91—99.

28. Hamilton J, Greiner R, Salem NJr, Kim H-Y. (2000). N-3 Fatty acid deficiency decreases phosphatidylserine accumulation selectively in neuronal tissues. Lipids. 35: 863—869.

29. Holland В, Smith L, Saarem K et al. (2003). Maternal supplementation with very-long-chain n-3 fatty acids during pregnancy and lactation augments children's IQ at 4 years of age. Pediatrics. 111: 39—44.

30. Innis SM. (2014). Omega-3 fatty acid biochemistry: perspectives from human nutrition. Mil Med. 179; 11: 82—7.

31. Koletzko B, Agostoni C, Carlson S et al. (2001). Long chain polyunsaturated fatty acid (LC-PUFA) and perinatal development. Acta Paediatr. 90(4): 460—4.

32. Koletzko B, Lien E, Agostoni C et al. (2008). The roles of pregnancy, lactation and infancy: review of current knowledge and consensus recom. Perinat Med. 36: 5—14.

33. Kovacs A, Funke S, Marosvolgvi T et al. (2005). Fatty acids in early human milk after preterm and full3term delivery. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 41(4): 454—9.

34. Lattka E, Klopp N, Demmelmair H, Klingler M, Heinrich J, Koletzko B. (2012). Genetic variations in polyunsaturated fatty acid metabolism — implications for child health. Ann. Nutr. Metab. 60. 3: 8—13.

35. Lattka E, Koletzko B, Zellinger S et al. (2013). Umbilical cord PUFA are determined by maternal and child fatty acid desaturase (FADS) genetic variants in the Avon Longitudinal Study of Parents and Children (ALSPAC). Br J Nutr. 109(7): 1196—1210.

36. Lorente-Cerbian S, Costa AG, Navas-Carretero S et al. (2013). Role of omega-3 fatty acids in obesity, metabolic syndrome, and cardiovascular diseases: a review of the evidence. Physiol Biochem. 22. https://doi.org/10.1007/s13105-013-0265-4; PMid:23794360

37. Minda Н, Kovacs A, Funke S et al. (2004). Changes of fatty acid composition of human milk during the first month of lactation: a day-to-day approach in the first week. Ann Nutr Metab. 48(3): 202—9.

38. Montgomery R, Burton JR, Sewell RP et al. (2013). Low Blood Long Chain Omega-3 Fatty Acids in UK Children Are Associated with Poor Cognitive Performance and Behavior: A Cross-Sectional Analysis from the DOLAB Study. PloS One. 24; 8(6). https://doi.org/10.1371/annotation/26c6b13f-b83a-4a3f-978a-c09d8ccf1ae2; https://doi.org/10.1371/journal.pone.0066697

39. Moon RJ, Harvey NC, Robinson SM et al. (2013). SWS Study Group. Maternal plasma polyunsaturated fatty acid status in late pregnancy is associated with offspring body composition in childhood. J Clin Endocrin Metab. 98(1): 299—307.

40. Murakami К, Idle Т, Suzuki М et al. (1999). Evidence for direct binding of fatty acids and eicosanoids to human peroxisome proliferator-activated receptors. Biochem Biophy Res Commun. 260: 609—613.

41. Oh SF, Vickery TW, Serhan ChN. (2011). Chiral Lipidomics of E-Scries Resolvins: Aspirin and the Biosynthesis of Novel Mediators. Biochim Biophis. 811;11: 737—747.

42. Pot GK, Prynne CJ, Roberts C et al. (2012). National Diet and Nutrition Survey: fat and fatty acid intakes from the first year of the rolling programme and comparison with previous surveys. Br J Nutr. 107(3): 405—415.

43. Recommendations for Preventive Pediatric Health Care (2017, Apr). Pediatrcs. 139; 4.

44. Richardson AJ, Montgomery P. (2005). The Oxford-Durham study: a randomised, controlled trial of dietary supplementation with fatty acids in children with developmental coordination disorder. Pediatrics. 115: 1360—1366.

45. Richardson AJ, Puri Prog ВK. (2002). Randomised double-blind, placebo-controlled study of the effects of supplementation with highly unsaturated fatty acids on ADHD3related symptoms in children with specific learning difficulties. Neuro-sychopharmacol. Biol Psychiatry. 26: 233—239.

46. Rump R, Merisink RP, Kester ADM, Hornstra G. (2001). Essential fatty acids composition of plasma phospholipids and birth weight: a study in term neonates.Am J Clin Nutr. 73: 797—806.

47. Russel FD, Burgin-Maunde CS. (2012). Distinguishing health benefits of eicosapentaenoic and docosahexaenoic acids. r Mar Drugs. 13; 10(11): 2535—59.

48. Salem NJr, Litman B, Kim H-Y, Аwrisch KG. (2001). Mechanisms of action of docosahexaenoic acid. Lipids. 36: 945—959.

49. Scientific Advisory Committee on Nutrition. Advice on Fish Consumption: Benefits & Risks. (2012): http://www.sacn.gov.uk/pdfs/fics_sacn_advice_fish.pdf.

50. Second International Conference on Nutrition Rome, 19—21 November 2014 Conference Outcome Document: Rome Declaration on Nutrition ICN2 2014/2. http://www.fao.Org/3/a-ml542e.

51. Sinn N, Bryan J. (2007). Effect of supplementation with polyunsaturated fatty acids and micronutrients on ADHD-related problems with attention and behavior. Dev Behav Pediatr. 28: 82—91.

52. Sinn N, Milte C, Howe RC. (2010). Peter Oiling the Brain: A Review of Randomized Controlled Trials of Omega-3 Fatty Acids in Psychopathology across the Lifespan. Nutrients. 2(2): 128—170.

53. Uauy R, Birch E, Birch D P. (1992). Visual and brain function measurements in studies of n-3 fatty acid requirements of infant. Peirano Pediatr. 120: 168—180.

54. Wurtman Richard J. (2014). A Nutrient Combination that Can Affect Synapse Formation. Nutrients. 6: 1701–1710.