• Вплив залізодефіцитної анемії у дітей на формування системного імунітету.
До змісту

Вплив залізодефіцитної анемії у дітей на формування системного імунітету.

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.3(59):40-43; doi 10.15574/SP.2014.59.40

Вплив залізодефіцитної анемії у дітей на формування системного імунітету.

Банадига Н. В., Рогальська Я. В., Рогальський І. О.

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», Тернопіль, Україна

Мета: дослідити функціональний стан імунної системи у дітей раннього віку із залізодефіцитною анемією (ЗДА).

Пацієнти і методи. Обстежено 106 дітей віком до 3 років, у яких діагностована ЗДА. Детально проаналізовані фактори виникнення сидеропенічних станів та ймовірного імунодефіцитного стану. Активність становлення системної імунної відповіді у дітей з анемією відстежували за показниками клітинного (Т-, В-лімфоцити) і гуморального (Іg А,М,G) імунітету.

Результати. У дітей раннього віку із ЗДА виявили достовірне зниження загальної кількості Т-лімфоцитів (CD3+), CD22+, CD16+, CD4+ та CD8+ порівняно із значеннями контрольної групи, як за наявності інфекційно-запального захворювання, так і за його відсутності. Діагностоване зниження вмісту абсолютної і відносної кількості Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій свідчить певною мірою про зниження як хелперної, так і супресорної активності клітинної ланки імунітету. Щодо вмісту імуноглобулінів у сироватці крові хворих із ЗДА без супутньої гострої інфекційної патології виявили характерну дизімуноглобулінемію, що асоціюється з істотно низьким ІgG, нормальними значеннями IgA і IgM. Водночас при ЗДА у поєднанні із гострою респіраторною патологією виявлено істотне зростання рівнів IgA та IgM при зниженому рівні ІgG. На користь активації гуморальної відповіді при наявній інфекційній патології свідчить достовірна різниця між вмістом імуноглобулінів А (р<0,05) та М та аналогічними показниками у групі дітей без гострої патології.

Висновки. У дітей раннього віку на фоні ЗДА відмічається достовірне зниження вмісту абсолютної і відносної кількості Т-лімфоцитів та їх окремих субпопуляцій, що свідчить про зниження хелперної і супресорної активності імунітету та може слугувати доказом порушення фізіологічних темпів дозрівання і диференціації імунної відповіді. На користь останнього свідчить істотний дефіцит ІgG у дітей із ЗДА, незалежно від наявності інфекційної патології, який характеризує пізній імунний старт у хворих на анемію.

Ключові слова: залізодефіцитна анемія, ранній вік, імунітет, діти.

Література: 

1. Банадига НВ. 2013. Сутність диселементозу у дітей із залізодефіцитною анемією. Совр педиатрия. 6: 105—108.

2. Бут Г. 2008. Микроэлементы и их роль в в обеспечении иммунного ответа. Нов медицины и фармации. 4: 13.

3. Вильмс ЕА, Турчанинов ЛВ, Турчанинова МС. 2011. Микроэлементозы у детского населения мегаполиса: эпидемиологическая характеристика и возможности профилактики. Педиатрия. Журнал им. Г. Н. Сперанского. 1(90): 96—101.

4. Горячковский АМ. 2005. Клиническая биохимия в лабораторной диагностике. Экология: 616.

5. Копина МН. 2000. Многофакторный анализ причин развития железодефицитных состояний и изменения клеточного и гуморального иммунитета у больных железодефицитной анемией. Вестн Новгородского гос. ун-та. 14: 34—38.

6. Марушко ЮВ. 2013. Мікроелементи та стан імунітету в дітей. Актуальна інфектол. 1.

7. Нетребенко ОК, Щеплягина ЛА. 2006. Иммунонутриенты в питании детей. Трудный пациент. 4;6: 21—26.

8. Реброва ОЮ. 2002. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. М, Медиа Сфера: 312.

9. Тарасова ИС, Чернов ВМ. 2012. Новые направления в диагностике, лечении и профилактике железодефицитных состояний. Совр педиатрия. 2(42): 18—24.

9(1). Тотолян АА, Балдуева ИА, Бубнова ЛИ. 1999. Стандартизация методов иммунофенотипирования клеток крови и костного мозга человека. Мед иммунол. 1;5: 21—43.

10. Andrews NC. 2002. Iron metabolism and related disorders. Geneva, ChavanesdeBogis: 1—5.

11. Ibs KH, Rink L. 2003. Zinc Altered immune function. J Nutr. 133: 1452—1456.

12. Mancini G, Tahey I, Mekelvey E. J 1965. Immunology. 74: 84—102.

13. Ponka P. 2006. Iron metabolism:Physiology and pathophisiology. J Trace Elem Exp Med. 13(1): 73—83. http://dx.doi.org/10.1002/(SICI)1520-670X(2000)13:1<73::AID-JTRA9>3.0.CO;2-X