• Вплив вітаміну D3 на частоту гострих респіраторних захворювань у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини

Вплив вітаміну D3 на частоту гострих респіраторних захворювань у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.2(74):83-88; doi 10.15574/PP.2018.74.83

Ошлянська О. А., Вовк В. М.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ
ТОВ «ДМЦ «Добробут», м. Київ, Україна

Мета — вивчити вплив вітаміну D3 та специфічної імунопрофілактики від пневмококу на частоту гострих респіраторних захворювань у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини.
Пацієнти та методи. Ретроспективно проаналізовано дані анамнезу та загальну захворюваність дітей на гострі респіраторні захворювання за 138 амбулаторними картками дітей віком від 1 до 10 років, які спостерігаються в ТОВ «ДМЦ «Добробут», з них 79 дітей мали ознаки недиференційованої дисплазії сполучної тканини та 59 дітей без клінічних проявів дисплазії.
Результати. Діти з клінічними проявами недиференційованої дисплазії сполучної тканини вдвічі частіше хворіють на гострі респіраторні захворювання та схильні до довготривалого перебігу, частіше мають ускладнення у вигляді отитів, бронхітів, аденоїдитів. За результатами аналізу, в дітей з клінічними проявами недиференційованої дисплазії сполучної тканини відмічається достовірна різниця зареєстрованих гострих респіраторних захворювань з ускладненнями і тривалим перебігом до та після вакцинації проти пневмококу. Курс застосування вітаміну D3 у дозі 2000 МО протягом 1–3 місяців знижує частоту захворюваності на гострі респіраторні захворювання, як у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини, так і в дітей без клінічних проявів дисплазії.
Висновки. Показано, що діти з клінічними проявами недиференційованої дисплазії сполучної тканини значно частіше хворіють на гострі респіраторні захворювання. Проведення вакцинопрофілактики протипневмококовими вакцинами на тлі застосування вітаміну D3 ефективно зменшує частоту бактеріальних ускладнень на тлі гострих респіраторних захворювань у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини та без клінічних проявів дисплазії.
Ключові слова: діти, недиференційована дисплазія сполучної тканини, гострі респіраторні захворювання, інтерлейкіни, вітамін D3.

Література

1. Абатуров АЕ, Герасименко ОН, Высочина ИЛ, Завгородняя НЮ. (2011). Дефензимы и дефензин-зависимые заболевания. Одесса: ВМВ: 264.

2. Баклунов ВВ. (2006). Системная дисплазия соединительной ткани — один из важных факторов формирования рецидивирующего бронхита у детей (обзор литературы). Современная педиатрия. 4 (13): 193–196.

3. Баклунов ВВ. (2006). Иммунный статус и характер противовоспалительной терапии обострения рецидивирующего бронхита у детей с дисплазией соединительной ткани. Врачебная практика. 6: 69–72.

4. Ершова ИБ, Кунегина ЕН, Литус ВИ, Федосеев БА. (2007). Проблемы и перспективы лечения острых респираторных вирусных заболеваний в педиатрии. Здоровье ребенка. 5 (8): 79–81.

5. Кадурина ТИ. (2000). Наследственные коллагенопатии (клиника, диагностика, лечение и диспансеризация). Санкт-Петербург: Невский диалект: 271.

6. Квашнина ЛВ. (2013). Иммуномодулирующие эффекты витамина D у детей. Здоровье ребенка. 7(50): 98–102.

7. Квашніна ЛВ. (2014). Нормалізація рівня вітаміну D та мікробіоценозу кишечнику — обов'язкові складові неспецифічної імунопрофілактики і реабілітації дітей, що часто хворіють. Дитячий лікар. 7(36): 20—26.

8. Клементов АВ. (2005). Клиническое значение недифференцированной дисплазии соединительной ткани. Автореф. дис. … д.мед.н. Москва: 27.

9. Кондусова ЮВ. (2009). Бронхиальная астма, ассоциированная с дисплазией соединительной ткани: особенности течения и реабилитации. Автореф. … дис. к.мед.н. Воронеж. Відновлено з http://www.pandia.ru/393426.

10. Локшина ЭЭ, Зайцева ОВ. (2009). Новые подходы в терапии рецидивирующих респираторных инфекций у детей. Consilium medicum. Приложение «Педиатрия». 4: 20—24.

11. Нечаева ГИ, Викторова ИА, Друк ИВ, Вершинина МВ. (2004). Дисплазия соединительной ткани: пульмонологические аспекты. Пульмонология. 2.

12. Ошлянська ОА. (2012). Передумови та імунопатологічні механізми розвитку ревматичних хвороб у дітей з дисплазіями сполучної тканини. Автореф. … д.мед.н. Київ: 31.

13. Ошлянська ОА. Вовк ВМ. (2017). Особливості гуморального місцевого імунітету у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Перинатологія і педіатрія. 4(72): 89—94. doi 10.15574/PP.2017.72.89

14. Шилин ДЕ. (2010). Витамин — гормон D в клинике ХХI века: плейотропные эффекты и лабораторная оценка. Клиническая лабораторная диагностика. 12: 17—23.

15. Braegger С, Campoy С, Colomb V et al. (2013). Vitamin D in the healthy European Pediatric population. JPGN. 56; 6: 692—700.

16. Camargo CA, Ganmaa D, Frazier AL et al. (2012). Randomized trial of vitamin D supplementation and risk of acute respiratory infection in Mongolia. Pediatrics. 130: 561—567.

17. Ginde AA, Mansbach JM, Camargo CA. (2009). Association between serum 25-hydroxyvitamin D level and upper respiratory tract infection in the Third National Health and Nutrition Examination Survey. Arch. Intern. Med. 169; 4: 384—390.

18. Gombart AF. (2009). The vitamin D-antimicrobial peptide pathway and its role in protection against infection. Future Microbiol. 4; 9: 1151—1165.

19. Hewison M. (2010). Vitamin D and the immune system: new perspectives on an old theme. Endocrinol. Metab. Clin. North. Am. 39; 2: 365—379.

20. Karatekin G, Kaya A, Salihoglu O et al. (2009). Association of subclinical vitamin D deficiency in newborns with acute lower respiratory infection and their mothers. Eur. J. Clin. Nutr. 63. https://doi.org/10.1038/sj.ejcn.1602960

21. Manaseki-Holland S, Maroof Z, Bruce J et al. (2012). Effect on the incidence of pneumonia of vitamin D supplementation by quarterly bolus dose to infants in Kabul: a randomised controlled superiority trial. Lancet. 379: 1419—1427.

22. Urashima M, Segawa T, Okazaki M et al. (2010). Randomized trial of vitamin D supplementation to prevent seasonal influenza A in schoolchildren. Am. J. Clin. Nutr. 91: 1255—1260.