• Вплив вигодовування на важкість перебігу некротичного ентероколіту у недоношених новонароджених
ua До змісту Повний текст статті

Вплив вигодовування на важкість перебігу некротичного ентероколіту у недоношених новонароджених

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.3(91):33-37; doi 10.15574/SP.2018.91.33

Русак Н. П.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Мета: вивчити вплив характеру вигодовування недоношених дітей з некротичним ентероколітом (НЕК) різного ступеня важкості на подальший перебіг захворювання.

Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилися 67 недоношених дітей, яких було поділено на 3 групи: І групу склали 20 дітей з НЕК І стадії, ІІ групу — 30 дітей з НЕК ІІ стадії, ІІІ групу — 7 дітей з НЕК ІІІ стадії. Групу контролю склало 10 недоношених дітей без НЕК. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою пакету програмного забезпечення Statistica 6.1. Різницю параметрів вважали статистично значущою при р<0,05.

Результати. Діти з ІІІ та ІІ груп починали ентеральне харчування пізніше — на 3,6±0,7 та на 2,9±0,4 добу життя, ніж діти І групи (на 1,4±0,1 добу життя) та діти контрольної групи (на 1,2±0,1 добу життя, р<0,01). У ранньому неонатальному періоді на грудному вигодовуванні перебувало в 4,2 разу менше дітей ІІІ групи, ніж контрольної, — 1 (14,3%) та 6 (60,0%) відповідно (р<0,05). Діти з ІІІ групи довше перебували на ентеральному харчуванні через орогастральний зонд порівняно з дітьми інших груп — 59,1±4,9 доби (р<0,01). Після появи перших клінічних симптомів НЕК тривалість перебування на повному парентеральному харчуванні була достовірно більшою у дітей ІІІ групи — 9,9±1,9 доби (р<0,01). Після відновлення толерантності до ентерального харчування дітям з основних груп знову розпочинали ентеральне вигодовування і переводили на часткове парентеральне харчування. Тривалість перебування на частковому парентеральному харчуванні у дітей І групи була достовірно нижчою, ніж ІІ групи — 26,8±3,9 та 34,8±4,8 доби відповідно (р<0,05), та дітей ІІІ групи — 52,9±4,3 доби (р<0,01).

Висновки. Важчий перебіг НЕК асоціюється з пізніше розпочатим ентеральним харчуванням — на 3,6±0,7 добу (р<0,01), відсутністю грудного вигодовування у 6 (85,7%) дітей (р<0,05) і, як наслідок, тривалішим перебуванням на ентеральному харчуванні через орогастральний зонд — 59,1±4,9 доби, подовженням терміну їх перебуванням на повному парентеральному харчуванні — 9,9±1,9 доби та на частковому парентеральному харчуванні — 52,9±4,3 доби (р<0,01).

Ключові слова: некротичний ентероколіт, недоношені діти, вигодовування.

Література

1. Добрянський ДО. (2011). Ентеральне харчування недоношених дітей із дуже малою масою тіла при народженні: сучасні пріоритети. Здоровье ребенка. 7(34): 121–128.

2. Мавропуло ТК, Македонський ІО. (2014). Некротичний ентероколіт новонароджених(із засад доказової медицини). Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. ІV; 3(13): 116–126.

3. Минаев СВ, Киргизов ИВ, Обедин АН и др. (2013). Мониторинг развития воспалительных осложнений у новорожденных с врожденной патологией желудочно;кишечного тракта. Медицинский вестник Северного Кавказа. 8; 2: 30–33.

4. Уніфікований клінічний протокол вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Ентеральне харчування недоношених немовлят» (2017). http://www.moz.gov.ua.

5. Agostoni C, Buonocore G, Carnielli VP, De Curtis M, Darmaun D, Decsi T et al. (2010). Enteral nutrient supply for preterm infants: commentary from the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition Committee on Nutrition. JPGN. 50(1): 85–91.

6. Butte M, Lindner U, Sauer H, Schondorf D, Gortner L et al. Conservative Enteral Feeding Policy and Necrotizing Enterocolitis (NEC) in VLBW Infants: A Single Center Experience (2014). J Pediatr Neonatal Care. 1(1): 00002.

7. Downard CD, Renaud E, Peter SDSt, Abdullah F, Islam S, Saito JM, Blakely ML, Huang EY, Arca M, Cassidy L, Aspelund G. (2012). Treatment of necrotizing enterocolitis: an American Pediatric Surgical Association Outcomes and Clinical Trials Committee systematic review. Journal of Pediatric Surgery.47(11): 2111–2122.

8. Henry MC, Moss RL. (2009). Necrotizing enterocolitis. Annual Review of Medicine. 60: 11–24.

9. Lambert DK, Christensen RD, Baer VL, Henry E, Gordon PV, Besner GE, Wilkes J, Wiedmeier SE, Gerday E (2012). Fulminant necrotizing enterocolitis in a multihospital healthcare system. J Perinatol.32(3): 194.

10. Latal-Hajnal В, Siebenthal K, Kovari H et al. (2003). Postnatal growth in VLBW infants: significant association with neurodevelopmental outcome. J Pediatr. 143: 163–170.

11. Maheshwari A, Corbin L, Schelonka RL. (2011). Neonatal necrotizing enterocolitis. Research and Reports in Neonatology. 1: 39–53.

12. Merhar SL, Ramos Y, Meinzen;Derr J, Kline;Fath BM. (2014). Brain magnetic resonance imaging in infants with surgical necrotizing enterocolitis or spontaneous intestinal perforation versus medical necrotizing enterocolitis. J Pediatr. 164(2): 410–412.

13. Necrotizing Enterocolitis (NEC) Guideline Team, Cincinnati Children's Hospital Medical Center: Evidence;based care guideline for Necrotizing Enterocolitis among very low birth weight infants. Pediatric Evidence-Based Care Guidelines, Cincinnati Children's Hospital Medical Center Guideline 28, pages 1–10, October, 2010.

14. Patel BK, Shah JS. (2012). Gastroenterology. Necrotizing Enterocolitis in Very Low Birth Weight Infants: A Systemic Review. ISRN Gastroenterol. 2012: 562594. Published online Sep 10, 2012.

15. Radmacher PG, Adamkin DH, Radmacher PG. (2017). Fortification of Human milk for preterm infants. Seminars in Fetal and Neonetal Medicine. 22(1): 30–5.

16. Sharma RА, Hudak ML. (2013). A clinical perspective of necrotizing enterocolitis: past, present, and future. Clin Perinatol.40: 27–51.

17. Sullivan S et al. (2010). An exclusively human milk;based diet is associated with a lower rate of necrotizing enterocolitis than a diet of human milk and bovine milk;based products. Journal of Pediatrics. 156(4): 562–7.