• Вплив виду вигодовування на рівень цинку та фізичний розвиток дітей першого року життя

Вплив виду вигодовування на рівень цинку та фізичний розвиток дітей першого року життя

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.8(96):55-60; doi 10.15574/SP.2018.96.55

Фролова Т. В., Амаш А. Г.
Харківський національний медичний університет, Україна

Актуальним питанням сучасної педіатрії є вивчення залежності мінерального статусу дітей першого року життя та рівня фізичного розвитку від виду вигодовування та особливостей введення прикорму, що дозволяє діагностувати елементози на етапі доклінічних проявів.

Мета: вивчення динаміки показників рівня цинку у дітей грудного віку залежно від виду вигодовування, особливостей введення прикорму та рівня фізичного розвитку.

Матеріали і методи. Обстежено 147 дітей віком від 5 місяців до 1 року, що отримували різні види вигодовування та різні продукти прикорму, введення яких відбувалося в різні терміни. Дослідження проводилося в два етапи: 1-й етап — у віці 5 місяців; 2-й — у віці 1 рік. Діти були розподілені на групи: І гр. (гр.) — 52 дитини, які знаходились на грудному вигодовуванні (ГВ) та отримували прикорм з 6 місяців життя; ІІ гр. — 17 дітей, які знаходилися на частково грудному вигодовуванні (ЧГВ) з кількістю грудного молока менш ніж 50% за добу та отримували прикорм з 5 місяців життя; ІІІ гр. — 25 дітей, які отримували ЧГВ з більш ніж 50% грудного молока у добовому раціоні та прикорм з 6 місяців життя; ІV гр. — 26 дітей, які знаходилися на штучному вигодовуванні (ШВ) та отримували прикорм з 5 місяців життя; V гр. — 24 дитини, які знаходилися на ШВ та отримували прикорм з 6 місяців життя. Визначення рівня цинку проводилось у волоссі методом спектрометрії на апараті Elvax Light (ТОВ «Елватех» Україна, 2008 р.). Фізичний розвиток оцінювали згідно з наказом МОЗ України №149 від 20.03.2008 р. та рекомендаціям ВООЗ від 2018 р. За розрахунком середнього значення та кореляційно-регресивного аналізу в програмі Excell 2007 р. проведено статистичний аналіз отриманих результатів.

Результати. Виявлено суттєві зміни рівня цинку у дітей залежно від виду вигодовування та особливостей введення прикорму. Рівень цинку у дітей V гр. становив 8,771%, ІV гр. — 4,946%, І гр. — 3,1%, ІІІ гр. — 2,329%, тоді як у дітей ІІ гр. — 0,928%. При обстеженні у віці одного року рівень цинку у дітей усіх груп значно збільшився і становив у дітей V гр. — 36,266%, ІV гр. — 5,295%, І гр. — 40,524%, ІІІ гр. — 36,532%, а в ІІ гр. — 5,553% (р<0,05% відповідно).

Висновки. У дітей першого року життя має місце взаємозв'язок між рівнем цинку, видом вигодовування, терміном введення та різноманітністю продуктів прикорму. У п'ятимісячних хлопчиків, які отримували штучні суміші, показники рівня цинку були значно вищими порівняно з дітьми, які знаходились на природному та змішаному вигодовуванні. У дітей, які отримували прикорм з 6 місяців, при повторному дослідженні відмічалось значне підвищення показників вмісту цинку порівняно з дітьми, яким прикорм призначався з 5 місяців життя. При повторному дослідженні у віці одного року встановлено, що у хлопчиків, незалежно від виду вигодовування та особливостей введення прикорму, рівень цинку був вищим порівняно з його показниками у дівчаток. У дітей першого року життя не спостерігається залежності між рівнем цинку та рівнем фізичного розвитку дитини.

Ключові слова: фізичний розвиток, вигодовування, діти, цинк, прикорм, спектрометрія волосся.

ЛІТЕРАТУРА

1. Охапкіна ОВ, Амаш АГ, Дубоносов ВЛ. (2016). Мінеральний профіль дітей раннього віку та його вплив на рівень фізичного розвитку. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії. 16; 4—1(56).

2. Охапкіна ОВ, Амаш АГ. (2016). Вплив виду вигодовування на макрота мікроелементний профіль дітей раннього віку. Science Rise. Medical science. 4(3): 38—42.

3. Пахомова ВГ. (2016). Вміст мікроелементів при різних формах затримки росту та шляхи корекції виявлених порушень. Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата наук. Київ: 186.

4. Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років (2008). Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008 р. http://www.moz.gov.ua.

5. Рекомендації ВООЗ. Питание детей грудного и раннего возраста. Інформаційний бюлетень №342 (2016, январь). www.who.int.

6. Скальный АВ. (2017). Микроэлементы: бодрость, здоровье, долголетие. Москва: Эксмо: 288.

7. ASCIA Information on how to introduce solid foods to babies for allergy prevention. Parent information: Frequently asked questions (FAQ). https://www.allergy.org.au/patients/allergy-prevention/ascia-how-to-introduce-solid-foods-to-babies

8. Burjonrappa SC, Miller M. (2012). Role of trace elements in parenteral nutrition support of the surgical neonate. J Pediatr Surg. 47: 760—71. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2012.01.015; PMid:22498394

9. Di Maggio DM, Cox A, Porto AF. (2017). Updates in Infant Nutrition. Pediatrics in review. 38(10): 449. http://pedsinreview.aappublications.org/content/38/10/449. https://doi.org/10.1542/pir.2016-0239; PMid:28972048

10. Fewtrell M, Bronsky J, Campoy C, Domellof M, Embleton N, Mis NF, Molgaard C. (2017). Complementary feeding: a position paper by the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition (ESPGHAN) Committee on Nutrition. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition. 64(1): 119—132. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001454; PMid:28027215

11. Ozden TA, Gokoay G, Cantez MS, Durmaz O, Issever H, Omer B, Saner G. (2015). Copper, zinc and iron levels in infants and their mothers during the first year of life: a prospective study. BMC pediatrics. 15(1): 157. https://doi.org/10.1186/s12887-015-0474-9; PMid:26467093 PMCid:PMC4607105

12. Pham-Thi N, Bidat E. (2014). Solid food introduction and allergic risk. Archives de pediatrie: organe officiel de la Societe francaise de pediatrie. 21(12): 1392—1395.

13. Ruktanonchai D, Lowe M, Norton SA, Garret T, Soghier L, Weiss E, Barfield W. (2014). Zinc deficiency-associated dermatitis in infants during a nationwide shortage of injectable zinc-Washington DC and Houston Texas, 2012—2013. Morbidity and Mortality Weekly Report. 63(2): 35—37. PMid:24430099 PMCid:PMC4584650

14. Sansotta N, Piacentini GL, Mazzei F, Minniti F, Boner AL, Peroni DG. (2013). Timing of introduction of solid food and risk of allergic disease development: understanding the evidence. Allergologia et immunopathologia. 41(5): 337—345. https://doi.org/10.1016/j.aller.2012.08.012; PMid:23287585

Стаття надійшла до редакції 18.07.2018 р., прийнята до друку 10.12.2018 р.