• Вплив стану евентрованого кишечника при гастрошизисі на відновлення моторної функції шлунково-кишкового тракту у новонароджених після операції
До змісту Повний текст статті

Вплив стану евентрованого кишечника при гастрошизисі на відновлення моторної функції шлунково-кишкового тракту у новонароджених після операції

PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2018.1(58):75-80; doi 10.15574/PS.2018.58.75

Слєпов О. К., Мигур М. Ю., Пономаренко О. П., Табачнікова Є. Ю.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України»Київ, Україна

Дані сучасної літератури свідчать про те, що ураження кишечника при гастрошизисі (ГШ) призводить до збільшення захворюваності та смертності при цій патології. Проте залишаються невивченими питання щодо кореляції ступеня змін евентрованих органів та відновлення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ) після операції.
Мета: визначити вплив стану евентрованого кишечника при ГШ на відновлення моторної функції ШКТ після операції.
Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів лікування 51 пацієнта з неускладненим ГШ, який одужав після проведеного оперативного лікування. Усіх пацієнтів розподілено на три групи. До 1-ї групи зараховані пацієнти, у яких евентровані органи не були змінені (n=12; 23,5%), до 2-ї групи увійшли новонароджені, у яких виявлено помірні зміни евентрованих петель кишечника (n=23; 45,1%), до 3-ї групи – діти з виразними змінами евентрованих органів (n=16; 31,4%).
Результати. У дітей вивчали терміни появи активної перистальтики кишок та випорожнення, припинення виділення стазу із шлунка, час початку та досягнення повного ентерального харчування у післяопераційному періоді. Достовірних відмінностей досліджуваних показників між 1-ю та 2-ю групами не виявлено (Р≥0,05; р=0,05–0,27). Оцінка статистичної значущості різниці між першими двома і третьою групами показала достовірну відмінність термінів появи активної перистальтики кишок (р<0,01), припинення виділення стазу із шлунка (р=0,01), появи самостійної дефекації (р=0,01), часу початку введення ентерального харчування (р=0,01) та досягнення повного ентерального харчування (р=0,02).
Висновки. Невиразні та помірні зміни евентрованих органів мали незначний вплив на відновлення моторики ШКТ. Виразні зміни евентрованих петель кишечника мають достовірний вплив на порушення відновлення моторики ШКТ у післяопераційному періоді.
Ключові слова: гастрошизис, стан евентрованих органів, відновлення моторики шлунково-кишкового тракту, новонароджені діти.

Рівень доказовості: рівень III, ретроспективне порівняльне дослідження.

Література

1. Auber F, Danzer E, Noche-Monnery ME et al. (2013). Enteric nervous system impairment in gastroschisis. Eur J Pediatr Surg. 23(1): 29–38. PMid:23100056

2. Bittencourt DG, Barreto MW, Franca WM et al. (2006). Impact of corticosteroid on intestinal injury in a gastroschisis rat model: morphometric analysis. J Pediatr Surg. 41(3): 547–553. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2005.11.050; PMid:16516633

3. Carnaghan H, Pereira S, James CP, Charlesworth PB et al. (2014). Is early delivery beneficial in gastroschisis? J Pediatr Surg. 49(6): 928–933. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2014.01.027; PMid:24888837

4. Feng C, Graham CD, Connors JP et al. (2016). Transamniotic stem cell therapy (TRASCET) mitigates bowel damage in a model of gastroschisis. J Pediatr Surg. 51(1). 56–61. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2015.10.011

5. Gelas T, Gorduza D, Devonec S et al. (2008). Scheduled preterm delivery for gastroschisis improves postoperative outcome. Pediatr. Surg. Int. 24(9): 1023–1029. https://doi.org/10.1007/s00383-008-2204-y; PMid:18668252

6. Hakguder G, Ateş O, Olguner M et al. (2002). Induction of fetal diuresis with intraamniotic furosemide increases the clearance of intraamniotic substances: An alternative therapy aimed at reducing intraamniotic meconium concentration. J Pediatr Surg. 37(9): 1337–1342. https://doi.org/10.1053/jpsu.2002.35004; PMid:12194128

7. Jorge Correia-Pinto, Marta L Tavares, Maria J Baptista et al. (2002). Meconium dependence of bowel damage in gastroschisis. J Pediatr Surg. 41 (5): 897–900.

8. Maramreddy H, Fisher J, Slim M et al. (2009). Delivery of gastroschisis patients before 37 weeks of gestation is associated with increased morbidities. J Pediatr Surg. 44(7): 1360–1366. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2009.02.006; PMid:19573662

9. Midrio P, Faussone-Pellegrini MS, Vannucchi MG et al. (2004). Gastroschisis in the rat model is associated with a delayed maturation of intestinal pacemaker cells and smooth muscle cells. J Pediatr Surg. 39(10): 1541–1547. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2004.06.017; PMid:15486901

10. Nasr A, Wayne C, Bass J et al. (2013). Effect of delivery approach on outcomes in fetuses with gastroschisis. J Pediatr Surg. 48(11): 2251–2255. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2013.07.004; PMid:24210195

11. Piper HG, Jaksic T. (2006). The impact of prenatal bowel dilation on clinical outcomes in neonates with gastroschisis. J Pediatr Surg. 41(5): 897–900. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2006.01.005; PMid:16677878

12. Santos MM, Tannuri U, Maksoud JG. (2003). Alterations of enteric nerve plexus in experimental gastroschisis: is there a delay in the maturation? J Pediatr Surg. 38(10): 1506–1511. https://doi.org/10.1016/S0022-3468(03)00504-9

13. Vargun R, Aktug T, Heper A et al. (2007). Effects of intrauterine treatment on interstitial cells of Cajal in gastroschisis. J Pediatr Surg. 42(5): 783–787. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2006.12.062; PMid:17502183

14. Youssef F, Laberge JM, Baird RJ. (2015). The correlation between the time spent in utero and the severity of bowel matting in newborns with gastroschisis. J Pediatr Surg. 50(5): 755–759. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2015.02.030; PMid:25783374