SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.1(89):97-102; doi 10.15574/SP.2018.89.97

Слєпов О. К., Мигур М. Ю., Пономаренко О. П., Грасюкова  Н. І., Табачнікова Є. Ю.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ, Україна
Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня, Україна

За даними сучасної літератури, ураження кишечника при гастрошизисі призводить до збільшення захворюваності та смертності. Проте вплив ступеня змін евентрованих органів на клінічний перебіг і прогноз цієї вади вивчено недостатньо.
Мета: вивчити вплив стану евентрованих органів при неускладненому гастрошизисі на клінічний перебіг і прогноз цієї вади.
Матеріали і методи. Вивчено дані 83 пацієнтів з неускладненим гастрошизисом. Проведено аналіз частоти та характеру ускладнень клінічного перебігу, тривалості госпіталізації та рівнів летальності залежно від ступеня патологічних змін евентрованих органів. Для дослідження впливу стану евентрованих органів на клінічний перебіг і прогноз вади усі пацієнти були розділені на три групи. До 1-ї групи зараховані пацієнти, у яких евентровані органи були не змінені (n=12; 14,5%); до 2-ї групи увійшли новонароджені, у яких виявлено помірні зміни евентрованих петель (n=29; 34,9%); у дітей 3-ї групи діагностовано виразні зміни евентрованих органів (n=42; 50,6%).
Результати. При оцінці статистичної значущості достовірних відмінностей досліджуваних показників між 1 і 2 групами не виявлено (Р>0,05; р=0,0710,4). А при порівнянні 2-ї та 3-ї груп встановлене достовірне збільшення тривалості перебування у стаціонарі, летальності та частоти ускладнень (Р<0,05; р=0,005–0,006) серед пацієнтів 3-ї групи. У дітей з виразними патологічними змінами евентрованих органів достовірно частіше спостерігався розвиток респіраторного дистрес-синдрому, сепсису, серцево-судинної та поліорганної недостатності (Р<0,05; р=0,003–0,007).
Висновки. Виразні зміни евентрованих петель кишечника при неускладненому гастрошизисі спостерігаються у 50,6% пацієнтів. Вони мають достовірний вплив на частоту ускладнень клінічного перебігу та збільшують летальність цих новонароджених.
Ключові слова: гастрошизис, стан евентрованих органів, клінічний перебіг, прогноз, новонароджені діти.
Рівень доказовості: рівень III, ретроспективне порівняльне дослідження.

Література

1. Asz-Sigall J, Ramirez-Resendiz A, Assia-Zamora S et al. (2015). Necrotizing enterocolitis manifesting with pneumatosis ani in a patient with gastroschisis. J Pediatr Surg Case Reports. 3(6): 237—238. https://doi.org/10.1016/j.epsc.2015.03.015

2. Auber F, Danzer E, Noche-Monnery ME et al. (2013). Enteric nervous system impairment in gastroschisis. Eur J Pediatr Surg. 23(1): 29—38. PMid:23100056

3. Eunkyoung J, Seong Chul Kim, Dae Yeon Kim et al. (2014). The Prognosis of Gastroschisis and Omphalocele. Korean Assoc. Pediatr. Surg. 20(2): 38—42. https://doi.org/10.13029/jkaps.2014.20.2.38

4. Jorge Correia-Pinto, Marta L Tavares, Maria J Baptista et al. (2002). Meconium dependence of bowel damage in gastroschisis. J Pediatr Surg. 41(5): 897—900.

5. Khalil BA, Baath ME, Baillie CT et al. (2008). Infections in gastroschisis: organisms and factors. Pediatr. Surg. Int. 24(9): 1031—1035. https://doi.org/10.1007/s00383-008-2210-0; PMid:18668249

6. Lee SK, McMillan DD, Ohlsson A et al. (2000). Variations in practice and outcomes in the Canadian NICU network: 1996—1997. Pediatrics. 106: 1070—1079. https://doi.org/10.1542/peds.106.5.1070; PMid:11061777

7. Morikawa N, Honna T, Kuroda T et al. (2008). An association of gastroschisis and fatal respiratory distress: does prenatal bile aspiration cause early-onset respiratory failure in neonates? Pediatr Surg Int. 24(10): 1157—1159. https://doi.org/10.1007/s00383-008-2223-8; PMid:18712400

8. Oliver B Lao, Cindy Larison, Michelle M. Garrison et al. (2010). Outcomes in Neonates with Gastroschisis in U.S. Children's Hospitals. Am J Perinatol. 27(1): 97—101. https://doi.org/10.1055/s-0029-1241729; PMid:19866404 PMCid:PMC2854024

9. Sangkhathat S, Patrapinyokul S, Chiengkriwate P et al. (2008). Infectious complications in infants with gastroschisis: an 11-year review from a referral hospital in southern Thailand. J. Pediatr. Surg. 43(3): 473—478. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2007.10.026; PMid:18358284

10. Santos MM, Tannuri U, Maksoud JG. (2003). Alterations of enteric nerve plexus in experimental gastroschisis: is there a delay in the maturation? J Pediatr Surg. 38(10): 1506—1511. https://doi.org/10.1016/S0022-3468(03)00504-9

11. Soares H, Silva A, Rocha G et al. (2010). Gastroschisis: preterm or term delivery? Clinics. 65(2): 139—142. https://doi.org/10.1590/S1807-59322010000200004; PMid:20186296 PMCid:PMC2827699

12. South AP, Wessel JJ, Sberna A et al. (2011). Hospital readmission among infants with gastroschisis. J. Perinatol. 31(8): 546—550. https://doi.org/10.1038/jp.2010.206; PMid:21311496

13. Van Eijck FC, Wijnen RM, van Goor H. (2008). The incidence and morbidity of adhesions after treatment of neonates with gastroschisis and omphalocele: a 30-year review. J Pediatr Surg. 43(3): 479—483. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2007.10.027; PMid:18358285

14. Vargun R, Aktug T, Heper A et al. (2007). Effects of intrauterine treatment on interstitial cells of Cajal in gastroschisis. J Pediatr Surg. 42(5): 783—787. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2006.12.062; PMid:17502183