SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.2(58):58-63; doi 10.15574/SP.2014.58.58 
 

Вплив ранньої соціальної активності на назофарингеальне носійство S. рneumoniae та розподіл серотипів пневмокока у дітей перших п'яти років життя. 
 

Чернишова Л. І., Гільфанова А. М., Бондаренко А. В., Якимович С. А., Рабош О. В., Яновська В. В., Глушкевич Т. Г., Лимар Т. В., Помаз Г. М., Власенко Н. О.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Бактеріологічна лабораторія ДЗ «Український центр контролю та моніторингу захворювань МОЗ України», м. Київ, Україна 

Мета: вивчення поширеності назофарингеального носійства пневмокока та розподілу серотипів, що відповідають за розвиток інвазивних захворювань, залежно від соціальної активності дітей та їх мікросоціального оточення. 
 

Пацієнти і методи. Обстежено 743 здорові дитини віком від 6 місяців до 4 років 11 місяців 30 днів. Для культивації S. pneumoniae використовували кров'яний і «шоколадний» агар. У випадку негативного результату бактеріологічного дослідження проводилось виділення ДНК з первинного матеріалу за допомогою набору реактивів «ДНК-сорб-АМ» з подальшим проведенням ПЛР у реальному часі. 
 

Результати. Загальна поширеність носійства S.pneumoniae у дітей становить 53,8%. Носоглотка 65,1% носіїв колонізована серотипами, що найчастіше відповідальні за розвиток інвазивних пневмококових захворювань. У «домашніх» дітей поширеність носійства становить 42,1%; у дітей, що відвідують дошкільні навчальні заклади, — 60,4%; у вихованців будинків дитини — 95,6%; у багатодітних сім'ях, де водночас кілька дітей відвідують навчальні заклади, поширеність носійства є найвищою (92%) і не відрізняється від такої у будинках дитини. 
 

Висновки. Соціальна активність, а також наявність соціально активних сибсів, істотно впливає на поширеність назофарингеального носійства пневмокока, особливо у дітей до 4-х років. Використання методу ПЛР допомагає підвищити виявлення носіїв пневмокока у 2,5 разу порівняно з бактеріологічним дослідженням. 
 

Ключові слова: пневмокок, назофарингеальне носійство, діти, соціальна активність. 
 

Література: 
1. Маянский АН. 2010. Стрептококки: микробиология и патология. Вопр диагностики в педиатрии. 1: 9—19.

2. Райнерт РР, Тайши Б. 2012. Новые данные по эффективности 13-валентной пневмококковой конъюгированной вакцины в отношении инвазивных пневмококковых инфекций, пневмоний, острого среднего отита и назофарингеального носительства. Педиатрич фармакол. 3: 12—18.

3. Sleeman KL, Griffiths D, Shackley F et al. 2006. Capsular serotype-specific attack rates and duration of carriage of Streptococcus pneumoniae in a population of children. J Infect Dis. 194(5): 682—688. http://dx.doi.org/10.1086/505710; PMid:16897668

4. CDC. Prevention of Pneumococcal Disease Among Infants and Children — Use of 13-Valent Pneumococcal Conjugate Vaccine and 23-Valent Pneumococcal Polysaccharide Vaccine: recommendations of the Advisory Committee on Immunization Practices (ACIP). MMWR. 2010. 59;RR-11. http://www.cdc.gov.

5. Dagan R. 2009. New insights on pneumococcal disease: What we have learned over the past decade. Vaccine. 27: 3—5. http://dx.doi.org/10.1016/j.vaccine.2009.06.002; PMid:19552985

6. Park IH, Pritchard DG, Cartee R et al. 2007. Discovery of a new capsular serotype (6C) within serogroup 6 of Streptococcus pneumonia. J Clin Microbiol. 45(4): 1225—1233. http://dx.doi.org/10.1128/JCM.02199-06; PMid:17267625 PMCid:PMC1865839

7. Techasaensiri C, Messina AF, Katz K et al. 2010. Epidemiology and evolution of invasive pneumo- coccal disease caused by multidrug resistant serotypes of 19A in the 8 years after implementation of pneumococcal conjugate vaccine immunization in Dallas, Texas. Pediatr Infect Dis J. 29(4): 294—300. PMid:19949357

8. Farha T, Thomson AH. 2005. The burden of pneumonia in children in the developed world. Paediatr Respir Rev. 6(2): 76—82. http://dx.doi.org/10.1016/j.prrv.2005.03.001; PMid:15911451

9. Rodgers GL, Arguedas A, Cohen R, Dagan R. 2009. Global serotype distribution among S. pneumoniae isolates causing otitis media in children: potential implications for pneumococcal conjugate vaccines. Vaccine. 27: 3802—3810. http://dx.doi.org/10.1016/j.vaccine.2009.04.021; PMid:19446378

10. Miller E, Andrews NJ, Waight PA et al. 2011. Herd immunity and serotype replacement 4 years after seven-valent pneumococcal conjugate vaccination in England and Wales: an observational cohort study. Lancet Infect Dis. 11(10): 760—768. http://dx.doi.org/10.1016/S1473-3099(11)70090-1

11. Stancil JM, Peters TR, Givner LB, Poehling KA. 2009. Potential Impact of Accelerating the Primary Dose of Pneumococcal Conjugate Vaccine in Infants. Arch Pediatr Adolesc Med. 163(5): 422—425. http://dx.doi.org/10.1001/archpediatrics.2009.39; PMid:19414687 PMCid:PMC3674486

12. Tyrrell GJ, Lovgren M, Chui N, Minion J et al. 2009. Serotypes and antimicrobial susceptibilities of invasive Streptococcus pneumoniae pre- and post-seven valent pneumococcal conjugate vaccine introduction in Alberta, Canada, 2000—2006. Vaccine. 27: 3553—3560. http://dx.doi.org/10.1016/j.vaccine.2009.03.063; PMid:19464534

13. Soley C, Arguedas A. 2009. Understanding the link between pneumococcal serotypes and invasive disease. Vaccine. 27: 19—21. http://dx.doi.org/10.1016/j.vaccine.2009.06.003; PMid:19535183

14. Cohen J, Johnson HL, Deloria-Knoll M et al. 2010. Systematic Evaluation of Serotypes Causing Invasive Pneumococcal Disease among Children Under Five: The Pneumococcal Global Serotype Project. PLoS Medicine. 7(10): e1000348 http://dx.doi.org/10.1371/journal.pmed.1000348

15. Brueggemann AB, Peto TE, Crook DW et al. 2004. Temporal and geographic stability of the serogroup-specific invasive disease potential of Streptococcus pneumoniae in children. J Infect Dis. 190(7): 1203—1211. http://dx.doi.org/10.1086/423820; PMid:15346329

16. Kadioglu A, Weiser JN, Paton JC, Andrew PW. 2008. The role of Streptococcus pneumoniae virulence factors in host respiratory colonization and disease. Nat Rev Microbiol. 6(4): 288-301. http://dx.doi.org/10.1038/nrmicro1871; PMid:18340341

17. Tzanakaki G, Mastrantonio P. 2007. Aetiology of bacterial meningitis and resistance to antibiotics of causative pathogens in Europe and in the Mediterranean region. Int J Antimicrob Agents. 29(6): 621—629. http://dx.doi.org/10.1016/j.ijantimicag.2006.11.031; PMid:17368858