• Вплив переривчастої нормобаричної гіпоксії на вегетативний гомеостаз і гемодинамічні показники у дітей віком від 6 до 11 років, що проживають на радіоактивно забруднених територіях 
До змісту

Вплив переривчастої нормобаричної гіпоксії на вегетативний гомеостаз і гемодинамічні показники у дітей віком від 6 до 11 років, що проживають на радіоактивно забруднених територіях 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.7(71):66-70; doi 10.15574/SP.2015.71.66 
 

Вплив переривчастої нормобаричної гіпоксії на вегетативний гомеостаз і гемодинамічні показники у дітей віком від 6 до 11 років, що проживають на радіоактивно забруднених територіях 
 

Лісуха Л. М. 
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, м. Київ 

 

Мета: вивчити вплив переривчастої нормобаричної гіпоксії (ПНГ) саногенного рівня на вегетативну нервову систему (ВНС) та гемодинаміку у дітей, що проживають на радіоактивно забруднених територіях. 
 

Пацієнти і методи. Обстежено 95 дітей віком від 6 до 11 років. До основної (I) групи увійшло 50 осіб, до групи (II) контролю — 45. Програма дослідження включала аналіз анамнезу, скарг хворих, клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження. 
 

Результати. Застосування комбінованого методу (стандартне згідно із затвердженими протоколами МОЗ України при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та сеанси ПНГ) виявилося більш ефективним. Вихідний вегетативний тонус збільшився на 28% у бік ейтонії. Вірогідно зменшився на 36% індекс напруги. Частота серцевих скорочень на 3-й та 10-й хвилині ортостатичного навантаження статистично значуще знизилася на 5,57 хв-1 та 7,52 хв-1 відносно групи контролю. 
 

Висновки. Дітям, що постійно мешкають на радіоактивно забруднених територіях, при захворюванні ШКТ, окрім комплексного патогенетичного лікування, варто застосовувати сеанси ПНГ саногенного рівня для нормалізації обох відділів ВНС. 
 

Ключові слова: переривчаста нормобарична гіпоксія, вегетативний гомеостаз, кліноортостатична проба, діти. 
 

Література: 
1. Аронов ДМ, Лупанов ВП. 2003. Функциональные пробы в кардиологии. Москва, МЕДпресс-информ: 296.

2. Березовский ВА. 2012. Природная и инструментальная оротерапия. Донецк, Издатель Заславский АЮ: 304.

3. Кондрашова ВГ, Колпаков ІЄ, Вдовенко ВЮ и др. 2014. Вегетативний гомеостаз у дітей з ознаками ендотеліальної дисфункції, які народилися і постійно проживають на радіоактивно забруднених територіях. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 19: 298—309.

4. Вейн АМ, Вознесенская ТГ, Воробьева ОВ и др. 2003. Вегетативные расстройства. Клиника, диагностика, лечение. Под ред. АМ Вейна. Москва, ООО «Медицинское информационное агентство»: 752.

5. Ишеков АН. 2009. Динамика показателей кардиореспираторной системы при адаптации к нормобарической гипоксии на Европейском Севере России. Экология человека. 9: 38-42.

6. Майданник ВГ. 2006. Вегетативні дисфункції у дітей (патогенетичні механізми та клінічні форми. ПАГ. 1: 5—11.

7. Медико-демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні. Київ, Чорнобильінтерінформ. 2004: 208.

8. Нестеров СВ. 2005. Особенности вегетативной регуляции сердечного ритма в условиях воздействия острой экспериментальной гипоксии. Физиология человека. 31;1: 82—87.

9. Солкин АА, Белявский НН, Кузнецов ВИ, Николаева АГ. 2012. Основные механизмы формирования защиты головного мозга при адаптации к гипоксии. Вестник ВГМУ. 11;1: 6—14.

10. Серебровская ТВ, Шатило ВБ. 2014. Опыт использования интервальной гипоксии для предупреждения и лечения заболеваний сердечно-сосудистой системы. Кровообіг та гемостаз. 1: 16—33.

11. Стрелков РБ, Чижов АЯ. 2001. Прерывистая нормобарическая гипоксия: в профилактике, лечении, реабилитации. 2-е изд, доп и перераб. Екатеринбург, Уральский рабочий: 398.

12. Сухина ЕМ, Цыганова ТН, Сафоничева ОГ. 2011. Эффективность метода интервальной гипоксической тренировки в условиях курорта. Вестн нових мед технологий. 18;3: 236—238.

13. Березовський ВЯ, Горбань ЄМ, Лєвашов МІ, Сутковській АД. 2000. Технологія підвищення резистентності організму за допомогою гіпокситерапії. Метод реком. Київ: 23.

14. Степанова ЕИ, Вдовенко ВЮ, Кондрашова ВГ, Колпаков ИЕ. 2010. Чернобыльская катастрофа и здоровье детей. Новая медицина тысячелетия. 4: 18—22.

15. Шаршенова АА, Мажикова ЭДж. 2005. Возрастные особенности адаптационных механизмов вегетативной нервной системы у детей среднегорья. Педиатрия. 3: 110—113.

16. Sazonova TG, Bolotova AV, Bedareva IV et al. 2012. Adaptation to intermittent hypoxia/hyperoxia enhances efficiency of exercise training. Intermittent Hypoxia and Human Diseases. Springer, UK. Charter 16: 191—205.

17. Belaidi E, Ramond A, Joyeux-Faure M et al. 2009. Contrasting effects of intermittent hypoxia on myocardial ischemic tolerance. Intermittent hypoxia from molecular mechanisms to clinical applications. New York, Nova Science Pablishers, Inc: 3—18.

18. Kayser B, Verges S. 2013. Hypoxia energy balance and obesity: from pathophysiological mechanisms to new treatment strategies. Obes Rev. 14;7: 579—592. http://dx.doi.org/10.1111/obr.12034; PMid:23551535