• Вплив методу лікування аутоімунної патології щитоподібної залози на репродуктивну функцію жінок
ua До змісту

Вплив методу лікування аутоімунної патології щитоподібної залози на репродуктивну функцію жінок

HEALTH OF WOMAN. 2019.4(140): 76–78; doi 10.15574/HW.2019.140.76

Берая Д. Ю.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: вивчення впливу різних методів лікування аутоімунних захворювань щитоподібної залози на репродуктивну функцію жінок.
Матеріали та методи. Був проведений аналіз різних методів лікування хвороби Грейвса у 103 жінок. Крім того, було проведено скринінгове оцінювання патології щитоподібної залози у 298 жінок з безплідністю (основна група) та у 50 фертильних жінок, які звернулися до клініки для підбору методу контрацепції (контрольна група). Відбір хворих здійснювався відкритим когортним методом у міру звернення пацієнток з безплідністю у відділення збереження та відновлення репродуктивної функції. Анкетування проведено у 205 жінок з безплідністю. Обстеження пацієнток з безплідністю проводили відповідно до загальноприйнятого діагностичного алгоритму, включаючи ендоскопічні методи, а лікування – залежно від виявлених причин безплідності.
Результати. Аналіз залежності репродуктивних результатів від використаного методу лікування аутоімунної патології щитоподібної залози засвідчив, що найбільш сприятливі репродуктивні результати відзначені після проведення терапії радіоактивним йодом і тиреоїдектомії, а найменш сприятливі – після тиреостатичної терапії. Отримані дані свідчать про підвищену поширеність аутоімунної патології щитоподібної залози у пацієнток з безплідністю порівняно з фертильними жінками зі встановленим ризиком 2,1 (р<0,001), а також про виражений зв’язок між аутоімунним тиреоїдитом та ендометріозом як причиною безплідності і тісної асоціації ендокринної безплідності та гіпотиреозу. Висока частота зустрічальності еутиреоїдного зоба у жінок з безплідністю свідчить про необхідність проведення індивідуальної йодної профілактики всім жінкам з безплідністю.
Заключення. Отримані результати необхідно ураховувати під час розроблення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.
Ключові слова: аутоімунна патологія щитоподібної залози, методи лікування, репродуктивна функція.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Йена С.С.К., Джаффе Р.Б. Репродуктивная эндокринология. Т. 2: Пер. с англ. – М.: Медицина, 2016. – 432 с.

Каширова Т.В. Менструальная и репродуктивная функция женщин с гипертиреозом // Материалы XV международной конференции «Репродуктивные технологии: сегодня и завтра». – Чебоксары, 2015. – С. 69–70.

Перминова С.Г. Нарушения репродуктивной функции у женщин с патологией щитовидной железы // Бесплодный брак. Современные подходы к диагностике и лечению. – М., 2015. – С. 231–246.

Петров В.Н., Петрова С.В., Пятибратова Е.В. Состояние репродуктивной системы у женщин с гиперплазией щитовидной железы // Новые горизонты гинекологической эндокринологии. – М., 2016. – С. 52–56.

Суслікова Л.В., 2017. Сучасні допоміжні репродуктивні технології в Україні / Л.В. Суслікова // Мистецтво лікування. Журнал сучасного лікаря: 4: 13–15.

Фадеев В.В. Репродуктивная функция женщин с патологией щитовидной железы // Проблемы репродукции. – 2016. – № 1. – С. 70–77.

Юзько О.М., 2017. Тактика допоміжних репродуктивних технологій на сучасному етапі // Практична медицина:2: 46–52.