HEALTH OF WOMAN. 2019.1(137):101–104; doi 10.15574/HW.2019.137.101

Литвак О. О.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
ДНУ «Науково–практичний центр профілактичної і клінічної медицини» ДУС, м. Київ

Мета дослідження: морфологічне вивчення міоматозної тканини і ендометрія у пацієнток із лейоміомою матки після лікування препаратом уліпристалу ацетат (УА).

Матеріали та методи. Проведено гістологічне та імуногістохімічне дослідження лейоміом, видалених шляхом міом­ектомії, і ендометрія у 15 пацієнток після тримісячного курсу лікування препаратом УА – 5 мг на добу (безплідні пацієнтки з лейоміомою матки без ендокринної патології). У групі порівняння досліджували 15 лейоміом у фертильних жінок без передопераційної гормональної терапії.

Результати. У пацієнток, які вживали УА, у гладком’язових клітинах лейоміоми відзначали достовірне зниження експресії рецепторів прогестерону, маркерів інгібітора апоптозу Вcl-2 і проліферативної активності Кi-67. У гладком’язових клітинах міоми під впливом УА відбувається зменшення кількості рецепторів прогестерону, тобто знижується його дія, внаслідок чого відбувається індукування апоптозу і зниження процесів проліферації. За рахунок цього відбувається інволюція міоми. Ендометрій при лікуванні УА набуває характерних змін, які потрібно диференціювати з естроген-індукованими змінами або гіперплазією.

Заключення. Отримані результати необхідно ураховувати під час розроблення тактики ведення жінок із лейомімою матки.

Ключові слова: лейоміома матки, медикаментозна корекція, морфологія.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Сидорова И.С., 2014. Морфогенез и ангиогенез простых и пролиферирующих миом матки // Российский вестник акушера-гинеколога : 4 : 1 : 8-11.

2. Окоро Бонавентуре, 2016. Современные подходы к выбору лечебной тактики ведения больных с миомой матки // Міжнародний медичний журнал : 22 : 2 : 43-46.

3. Татарчук Т.Ф., 2016. Міома матки: лікування з метою довгострокового контролю // Жіночий лікар : 1 : 3-7.

4. Татарчук Т.Ф., 2016. Органосохраняющее лечение симптомной лейомиомы матки у пациенток репродуктивного возраста // Репродуктивна ендокринологія: 2(28) : 94-99.

5. Татарчук Т.Ф., 2014. Новая эра в лечении миомы матки у женщин различных возрастных груп // Репродуктивна ендокринологія: 6(20) : 9-19.

6. Бурлев В.А., 2017. Локальный и системный ангиогенез у больных с миомой матки // Проблемы репродукции : 13 : 1 : 26-33.

7. Давыдов А.И., 2016. Возможности 3D трансвагинальной эхографии в диагностике доброкачественных заболеваний матки и придатков // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии : 1 : 47-52.

8. Каменецкий Б., 2011. Допплерометрия кровотока в сосудах матки как прогностический фактор при лечении бесплодия методами вспомогательной репродукции // Проблемы репродукции : 4 : 4-17.

9. Dubuisson J.B., 2011. Laparoscopic myomectomy fertility results // Ann. N Y. Acad. Sci. : 943 : 269-275. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2001.tb03807.x; PMid:11594546

10. Задорожна Т.Д., 2013. Морфологічні методи дослідження міоми матки // Морфологія: 2: 43-49.