• Вплив кисломолочної продукції на мікробіоценоз та місцевий імунітет кишечника у дітей раннього віку: результати дослідження. 
До змісту

Вплив кисломолочної продукції на мікробіоценоз та місцевий імунітет кишечника у дітей раннього віку: результати дослідження. 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.1(57):113-121; doi 10.15574/SP.2014.57.113 

Вплив кисломолочної продукції на мікробіоценоз та місцевий імунітет кишечника у дітей раннього віку: результати дослідження

Родіонов В. П., Матвієнко І. М., Квашніна Л. В., Кравченко О. М. 
ДУ «Інстітут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ 

Мета: вивчити вплив дитячих продуктів харчування «Сирок дитячий «Агуша» та «Йогурт дитячий «Агуша» на формування та підтримання мікрофлори кишечника і його захисних можливостей, збалансованість метаболізму білка та кальцію; визначити безпечність, ефективність та переносимість цих продуктів у харчовому раціоні дитини раннього віку. 

Пацієнти і методи. У дослідженні взяли участь 80 клінічно здорових дітей віком від 6 до 36 місяців, які отримували молочнокислі продукти «Агуша» у рекомендованому за віком об'ємі протягом 45 днів. Усім дітям було проведено дослідження мікрофлори кишечника на початку і наприкінці спостереження за стандартними методиками, а також стану місцевого імунітету кишечника. 

Результати. За даними бактеріологічного дослідження випорожнень, проведеного на початку дослідження, у всіх дітей було виявлено дисбіотичні зміни, як в анаеробній, так і в аеробній ланках мікробіоценозу кишечника. На тлі прийому кисломолочних продуктів «Агуша» відбулося збільшення кількості кишкової нормофлори, зменшення умовно-патогенної та патогенної мікрофлори за рахунок антагоністичного впливу молочнокислих бактерій; нормалізація стану місцевого імунітету 

Висновки. Позитивний вплив продуктів «Агуша» на мікробіоценоз кишечника та місцевий імунітет, висока харчова цінність та добра переносимість дозволяють рекомендувати їх вживання для профілактики порушень кишкового мікробіоценозу а також комплексного лікування дисбіозів у дітей без додаткового застосування пре- та пробіотиків.

діти раннього віку, мікробіоценоз кишечника, місцевий імунітет, кисломолочні продукти. 

Ключові слова: кишечника. Вживання продуктів «Агуша» дозволило наблизити раціон дітей до нормативних вікових показників за основними нутрієнтами.

 

Література:

1. Булатова ЕМ. 2005. Вскармливание детей раннего возраста в современных условиях. Автореф дис д-ра мед наук. СПб: 50.

2. Родіонов ВП, Костенко АВ, Маковкіна ЮА та ін. 2006. Дисбіоз кишечника як прояв дезадаптаційного синдрому у дітей молодшого шкільного віку. Перинатол и педиатрия. 4(28): 97—99.

3. Квашніна ЛВ, Родіонов ВП, Рачковська ВВ. 2009. Харчові аспекті формування здоров'я дітей молодшого шкільного віку. Матер наук-практ конф з міжнар уч. Моніторинг здоров'я школярів: міжсекторальна взаємодія лікарів, педагогів, психологів. Харків, 21—22 жовт. 2009 р. Х: 49—52.

4. Клінічна лабораторна діагностика. К, МВЦ «Медінформ». 2003: 127.

5. Тутельян ВА, Батурин АК, Конь ИЯ и др. 2010. Оценка состояния питания и пищевого статуса детей грудного и раннего возраста в Российской Федерации. Вопр питания. 79;6: 57—63.

6. Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії. Наказ МОЗ України № 272 від 18.11.1999 р. http://www.moz.gov.ua.

7. Ткаченко ЕИ. 2006. Питание, микробиоценоз и интеллект человека. СПб: 590.

8. Davis LM, Martinez I, Walter J et al. 2011. Barcoded pyrosequen cingre vealsth at consumption of galacto oligosaccharides results in a highly specific bifido genicre sponse in humans. PLoS One. 6: 25200.

9. Poroyko V, Morowitz M, Bell T et al. 2011. Diet creates metabolicniches in the immaturegut thats hape microbial communities. Nutr Hosp. 26: 1283—1295.

10. Penders J, Thijs C, Vink C et al. 2006. Factors influencing the composition of the intestinal microbiota in early infancy. Pediatrics. 118: 511—521.

11. Donovan SM, Wang M, Li M et al. 2012. Host-microbe interactions in the neonatal intestine: role of human milk oligosaccharides. Adv Nutr. 3: 450—455.

12. De Filippo C, Cavalieri D, Di Paola M et al. 2010. Impact of dietins haping gut microbiota revealedby a comparative study in children from Europe and rural Africa. Proc Natl Acad Sci USA. 107: 14691—14696.

13. Saavedra JM. Safety and Efficacy of probiotics in infants and children. Published by Nestle Nutricion Institute. ISSN 1270-9743.

14. Ley RE, Peterson DA, Gordon JI. 2006. Ecological and evolutionary forces shaping microbial diversity in the hum an intestine. Cell. 124: 837—848..

15. Newburg DS, Walker WA. 2007. Protection of the neonate by the innate immune system of developing gutan dofhuman milk. Pediatr Res. 61: 2—8.

16. Ohtsuka Y, Sanderson IR. 2000. Transforming growth factor_beta: animportant cytokine in the mucosalim munere sponse. Curr Opin Gastroenterol. 16: 541—545.

17. Rueda R. 2007. The role of ganglios ideson immunity and th eprevention of infection. Br J Nutr. 98; Suppl 1: 68—73.

18. Gomez-Llorente C, Plaza-Diaz J, Aguilera M et al. 2013. Three main factors define change sinfecal microbiota associated with feeding modality in infants. J Pediatr Gastroenterol Nutr. E-pubaheadofprint.

19. Chan YK, Estaki M, Gibson DL. 2013. Clinical Consequences of Diet-Induced Dysbiosis. Ann Nutr Metab. 63; Suppl 2: 28–40. http://dx.doi.org/10.1159/000354902.