- Вміст міді та цинку в сироватці крові матері та новонародженого при внутрішньоутробному інфікуванні
Вміст міді та цинку в сироватці крові матері та новонародженого при внутрішньоутробному інфікуванні
HEALTH OF WOMAN.2015.4(100):177–180; doi 10.15574/HW.2015.100.177
Вміст міді та цинку в сироватці крові матері та новонародженого при внутрішньоутробному інфікуванні
Щербина М. О., Вигівська Л. А.
Харківський національний медичний університет
Проведено дослідження кількісного вмісту міді та цинку в сироватках крові вагітних і в сироватці крові новонароджених при внутрішньоутробному інфікуванні. Установлено, що вміст мікроелементів – міді та цинку при внутрішньоутробному інфікуванні характеризується дефіцитним мікроелементозом, пов’язаним з видом інфекційного агента, особливо вираженим для міді, у вагітних з інфекціями бактеріального генезу. У сироватці крові новонароджених відзначається помірне зниження міді та цинку.
Ключові слова: вагітність, внутрішньоутробне інфікування, обмін міді і цинку, мікроелементоз.
Література:
1. Шурляк СА, Желима НИ. 2014. Роль баланса микроэлементов и витаминов в обеспечении гестационного процесса. Текст. Здоровье женщины 5(91):37–40.
2. Комарова ЗА. 2011. Клиническая значимость некоторых микроэлементов в системе «мать–плацента–новорожденный» при естественном вскармливании. Автореф. дис. канд. мед. наук. Хабаровск: 22.
3. King JC. 2003. The risk of matermal nutrionae depletion and poor outcomes increases in early of closely spaced pregnancies. Text. J. Nutr. 133;5:1732–1736.
4. Еремина ОВ. 2005. Нарушения адаптации и содержание некоторых микроэлементов в сыворотке крови у маловесных новорожденных. Автореф. дис. канд. мед. наук. Саратов: 26.
5. Кожин АА, Попова ВА, Даурбекова МА, Пузикова ОЗ. 2013. Микроэлементозы в этиологии нарушений психоэндокринного развития детей. Текст. Международный журнал экспериментального образования 11-1:34–41.
6. Чайка ВК, Батман ЮА, Пиклун ВЛ. 2007. Роль микроэлементов в становлении иммунокомпетентности новорожденных. Текст. Здоровье ребенка 1(4).
7. Ишутина НА. 2006. Особенности обмена биогенных химических элементов у беременных с герпес-вирусной инфекцией. Дис. канд. мед. наук. Иркутск:126.
8. Небышинец ЛМ, Силява ВЛ, Камышников ВС. 2004. Особенности микроэлементного состава крови у беременных при некоторых экстрагенитальных заболеваниях. Текст. Охрана материнства и детства 4:69–72.
9. Амонов ИИ. 2004. Клиническая оценка микроэлементного статуса крови при ЖДА у беременных. Текст. Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии 3(1):69–73.
10. Сокур ТН, Бурлев ВА, Коноводова ЕН, Федорова ЮВ. 2013. Железодефицитная анемия и беременность. Роль меди и марганца в метаболизме железа. Текст. Поликлиника:1.
11. Гусева СА, Петруша АО, Гончаров ЯП. 2004. Церулоплазмин: физико-химические свойства, функции в организме, клиническое применение. Текст. Украинский журнал гематологии и трансфузиологии 4:46–51.
12. Hilton M, Spenser DS, Ross P. 2005. Characterisation of copper uptake mechanism and isolatinof ceruloplasmin receptor/copper transporter in human placentavesicles. Text. Biochem Biochys Acta. 124(5):153–160.
13. Кожин АА, Сарычев ДА, Разномазов ВМ. 2011. Бионеорганическая диагностика микроэлементов в аспекте патологии репродукции. Ростов-на-Дону, Эверест:180.
14. Hambidge M. 2000. Human zinc deficiency. Text. Journal Nutrition. 130:1344–1349.
15. Pathac P, Kapil U. 2004. Role of trace elemehts: zinc, copper and magnesium during pregnancy and its outcome. Text. J. Pediatr. 71(11):1003–1005.
16. Луцик БД, Лаповець ЛЄ, Лебедь ГБ. 2011. Клінічна лабораторна діагностика: навч. посіб. За ред. проф. Луцика БД. К, ВСВ «Медицина»:288.