• Вміст ядерного транскрипційного фактора NF-kB у сироватці крові дітей, хворих на бронхіальну астму, залежно від важкості та рівня контролю захворювання

Вміст ядерного транскрипційного фактора NF-kB у сироватці крові дітей, хворих на бронхіальну астму, залежно від важкості та рівня контролю захворювання

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.3(91):8-11; doi 10.15574/SP.2018.91.8

Дудник В. М., Куцак О. В.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Мета: оцінити зміни вмісту ядерно-транскрипційного фактора (ЯТФ) NF-kB у сироватці крові дітей, хворих на бронхіальну астму (БА), залежно від важкості та рівня контролю захворювання.

Матеріали і методи. Вміст ЯТФ NF-kB визначали у 70 дітей шкільного віку з БА. У 23 хворих був інтермітуючий перебіг, у 47 — персистуючий перебіг БА. Контрольована БА склала 19,14%, частково контрольована — 31,91%, неконтрольована — 48,95%. Контрольну групу склали 25 практично здорових дітей відповідного віку. Вміст ЯТФ NF-kB у сироватці крові визначали імуноферментним методом з використанням набору Human NF-kB ELISA Kit (Elabscience, China) відповідно до інструкції фірми-виробника.

Результати. У сироватці крові дітей з БА виявлено високий вміст ЯТФ NF-kB — 7,15 ±0,25 пг/мл, що у 1,95 разу більше, ніж у практично здорових дітей (3,66 пг/мл), p<0,001. Вміст NF-kB при інтермітуючій БА був у 1,86, а при персистуючій — у 2,05 разу вищим порівняно з практично здоровими дітьми (р<0,001). При контрольованому перебігу БА показник NF-kB у сироватці кровістановив 8,79±0,72 пг/мл, при частково контрольованому — 7,63±0,68 пг/мл, при некотрольованому — 6,41±0,41 пг/мл, що вище у 2,4 разу відносно показника практично здорових дітей — 3,66±0,21 пг/мл (р<0,001). Вміст ЯТФ NF-kB у дітей з контрольованим перебігом БА у 1,15 разу вищий, ніж при частково контрольованому, а при неконтрольованому — у 1,4 разу (р<0,001). Високий вміст NF-kB у дітей з БА порівняно з практично здоровими дітьми спостерігався у віковому періоді 13–18 років (7,70±0,53 пг/мл; р<0,001). У групі практично здорових дітей вміст ЯТФ NF-kB був у межах референтних величин та становив у віці 6–13 років 3,34±0,26 пг/мл, а у віці 13–18 років — 4,35±0,29 пг/мл.

Висновки. Встановлено зміни вмісту ЯТФ NF-kB у сироватці крові дітей з БА залежно від важкості та рівня контролю захворювання. Основна функція NF-kB полягає у швидкому включенні протизапальних генів незалежно від важкості перебігу БА та рівня контролю, лише з тією різницею, що за персистуючого перебігу БА експресія ЯТФ NF-kB вища, і він в більшій мірі активізує інші білки, які, в свою чергу, можуть активізувати експресію самого ЯТФ NF-kB. Рівні ЯТФ NF-kB в крові при БА не залежать від віку хворих.

Ключові слова: бронхіальна астма, діти, ядерно-транскрипційний фактор (NF-kB).

Література

1. Геппе НА. (2013). Бронхиальная астма у детей: вопросы дефиниций и тактики ведения. Фарматека. 1. 61–66.

2. Горбась В.А, Сміян О.І. (2009). Роль прозапального (ІЛ-8) та протизапального (ІЛ-4) інтерлейкіну в активності запального процесу при бронхолегеневій патології в дітей шкільного віку. Здоровье ребенка. Клінічна Педіатрія. 5(20): 74—77.

3. Крючко ТО. (2013). Підхід до лікування бронхіальної астми у дітей з обтяженим генетичним анамнезом.Здоров'я України. Педіатрія.4: 41—49.

4. Майданик В.Г, Сміян О.І, Січненко П.І. та ін. (2017). Бронхіальна астма у дітей. Навчальний посібник. За редакцією проф. В.Г. Майданника, проф. О.І. Сміян. Суми: Сумський державний університет: 11—14.

5. Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при бронхіальній астмі. Наказ МОЗ України від 08.10.2013 р. №868. http://www.moz.gov.ua.

6. Расин МС, Кайдашев ИП. (2014). Роль ядерных транскрипционных факторов в синтропии современной внутренней патологии (обзор литературы).Український медичний часопис.1(99): 17—21.

7. Global strategy for the diagnosis and management of asthma in children 5 years and younger (2017). http://www.ginasthma/org/pdf/GINA_Report_2017pdf.

8. Idzerda RL, March CJ, Mosley B, Lyman SD, Bos TV, Gimpel SD, Din WS, Grabstein KH, Widmer MB, Park LS, Cosman D, Beckmann MP. (2012). Human interleukin 4 receptor confers biological responsiveness and defines a novel receptor superfamily. J Exp Med. 171: 861–873. https://doi.org/10.1084/jem.171.3.861

9. Mitsuyasu H, Izuhara K, Mao X-Q, Gao P-S, Arinobu Y, Enomoto T, Kawai M, Sasaki S, Dake Y, Hamasaki N, Shirakawa T, Hopkin JM. (2010). Ile50Val variant of IL4Rα upregulates IgE synthesis and associates with atopic asthma. Nature Genetics. 19: 119–120. https://doi.org/10.1038/472; PMid:9620765

10. Nishimuta T, Kondo N, Hamasaki Y. (2011). Japanese Guideline for Childhood. Asthma Allergology International. 60 (2): 147–169. https://doi.org/10.2332/allergolint.11-RAI-0328; PMid:21636964

11. Tiegs G. (2010). Cellular and cytokine-mediated mechanisms of inflammation and its modulation in immune-mediated hepatic injury.Z Gastroenterol. 45: 63–70. https://doi.org/10.1055/s-2006-927397; PMid:17236122