• Вміст інтерлейкінів-4 та 6 у сироватці крові дітей, хворих на бронхіальну астму, залежно від тяжкості та рівня контролю захворювання

Вміст інтерлейкінів-4 та 6 у сироватці крові дітей, хворих на бронхіальну астму, залежно від тяжкості та рівня контролю захворювання

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.2(74):79-82; doi 10.15574/PP.2018.74.79

Дудник В. М., Куцак О. В.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Мета — визначити вміст інтерлейкінів-4 та 6 у сироватці крові дітей, хворих на бронхіальну астму, залежно від тяжкості та рівня контролю захворювання.
Пацієнти та методи. Вміст інтерлейкінів-4 та 6 визначено в 70 дітей, хворих на бронхіальну астму, шкільного віку, яких лікували в пульмонологічному відділенні ВОДКЛ у 2016–2017 рр. У 23 хворих був інтермітуючий перебіг, у 47 — персистуючий перебіг бронхіальної астми. Контрольована бронхіальна астма становила 19,14%, частково контрольована — 31,91%, неконтрольована — 48,95%. Контрольну групу склали 25 практично здорових дітей відповідного віку. Визначення рівня інтерлейкінів-4 та 6 проведено за допомогою імуноферментного методу (ELISA) за набором «Интерлейкин-4-ИФА-БЕСТ» та «Интерлейкин-6-ИФА-БЕСТ», відповідно до інструкції фірми-виробника.
Результати. У дітей, хворих на бронхіальну астму, відмічався високий рівень інтерлейкінів у сироватці крові, а саме, прозапальний інтерлейкін-6 був підвищеним майже в 2 рази, а протизапальний інтерлейкін-4 — в 1,81 раза порівняно з практично здоровими дітьми (р<0,001). У хворих на персистуючу бронхіальну астму спостерігалося підвищення вмісту інтерлейкіна-6 та 4, що було на 15,7% та 17,3% відповідно вище порівняно з показниками наведених цитокінів у дітей, хворих на інтермітуючу бронхіальну астму.
Висновки. Встановлено, що вміст інтерлейкінів-4 та 6 у дітей, хворих на бронхіальну астму, безпосередньо залежав від тяжкості та контролю захворювання. Так, при неконтрольованому перебігу бронхіальної астми їх значення були на 76,02% та 76,73% відповідно вищими, ніж у дітей із контрольованим перебігом, що підкреслює необхідність досягнення постійного контролю захворювання.
Ключові слова: бронхіальна астма, інтерлейкін-4,  інтерлейкін-6, діти.

Література

1. Антипкин ЮГ. (2016). Организация педиатрической помощи населению. Педиатрия. Восточная Европа. 4; 3: 351—363.

2. Антипкін ЮГ, Уманець ТР, Лапшин ВФ. (2014). Бронхіальна астма, поєднана з алергічним ринітом у дітей: місце антигістамінних препаратів у лікуванні. Астма і алергія: 60—65.

3. Антипкін ЮГ, Чумаченко НГ, Уманець ТР, Лапшин ВФ. (2016). Аналіз захворюваності та поширеності бронхіальної астми в дітей різних вікових груп по регіонах України. Перинатологія та педіатрія. 1 (65): 95—100. doi 10.15574/PP.2016.65.95

4. Горбась ВА, Сміян ОІ. (2015). Роль прозапального (ІЛ-8) та протизапального (ІЛ-4) інтерлейкіну в активності запального процесу при бронхолегеневій патології в дітей шкільного віку. Здоровье ребенка. Клінічна Педіатрія. 5 (20): 74—77.

5. Охотникова ОМ. (2011). Этот многоликий и коварный бронхообструктивный синдром. Здоров'я України. 3: 13—22.

6. Сенаторова ГС, Лупальцова ОС. (2013). Особливості цитокінового спектру (ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10) в індукованому мокротинні у дітей із бронхітами. Клінічна та експериментальна патологія. 12; 1 (43): 144—147.

7. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної діагностики. «Бронхіальна астма у дітей». Наказ МОЗ України від 08.10.2013 № 868: 54.

8. Фомина ДС, Горячкина ЛА. (2013). Современная концепция фенотипирования бронхиальной астмы — взгляд клинициста. Фарматека. Аллергология. Дерматология. 1—13: 30—34.

9. Global strategy for the diagnosis and management of asthma in children 5 years and younger. (2017). Access mode: http://www.ginasthma/org/pdf/GINA_Report_2017pdf. — Title from screen.