• Влив комплексного лікування на мікробіоценоз тканин пародонта у підлітків з генералізованим катаральним гінгівітом та хронічним гастродуоденітом
ua До змісту Повний текст статті

Влив комплексного лікування на мікробіоценоз тканин пародонта у підлітків з генералізованим катаральним гінгівітом та хронічним гастродуоденітом

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.6(94):27-33; doi 10.15574/SP.2018.94.27

Лісецька І. С., Рожко М. М., Куцик Р. В.
ДВНЗ «ІваноФранківський національний медичний університет», Україна

Ключовими ланками етіології та патогенезу захворювань тканин пародонта за сучасною концепцією є кількісні та якісні зміни у складі мікрофлори ротової порожнини – зменшення кількості нормофлори, збільшення умовно-патогених мікроорганизмів, надмірне обсіменіння та інфікування пародонтопатогенами з одночасним погіршенням гігієни ротової порожнини, зниженням місцевого та загального імунітету, що частіше відбувається за наявності соматичних захворювань.

Мета: визначення ефективності розробленого лікувально-профілактичного комплексу, спрямованого на корекцію мікробіоценозу тканин пародонта у підлітків з катаральним гінгівітом та хронічними гастродуоденітами шляхом мікробіологічного моніторингу до і після лікування та у віддалені терміни.

Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилися 38 підлітків віком від 12 до 18 років з генералізованим катаральним гінгівітом (ГКГ) та хронічним гастродуоденітом, що склали основну групу. До групи порівняння увійшли 25 підлітків аналогічного віку з діагностованим ГКГ, які на момент обстеження не мали скарг на порушення соматичного здоров'я і не перебували на диспансерному обліку у суміжних спеціалістів. Моніторинг змін мікробіоценозу ясен проводився до лікування, після лікування та через шість місяців.

Результати. На тлі застосування розробленого лікувально-профілактичний комплексу для лікування дітей з ГКГ і супутнім гастродуоденітом відбулися виразні зміни мікробіоценозу ясен. Було досягнуто стійкого нормалізуючого ефекту на резидентну і транзиторну нормофлору та забезпечено зниження частки патогенних аеробних мікроорганізмів в оральних мікробіоценозах обстежених підлітків.

Висновки. Запропонований лікувально-профілактичного комплексу забезпечує зниження масивності та частоти колонізації слизової оболонки ясен патогенною аеробною мікрофлорою (β-гемолітичним стрептококом, золотистим стафілококом та дріжджоподібними грибами роду Candida).

Ключові слова: катаральний гінгівіт, хронічний гастродуоденіт, підлітки, мікробіоценоз, комплексне лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Барер ГМ, Зорян ЕВ, Агапов ВС и др. (2010). Рациональная фармакотерапия в стоматологии. Москва: Медицина:235—245.

2. Безвушко ЕВ. (2008). Особливості формування патології тканин пародонта у дітей, що проживають у різних екологічних умовах. Вісник стоматології. 2: 97—101.

3. Богату СІ, Яременко ІІ, Любченко ОА, Шнайдер СА, Левицький АП. (2017). Стан тканин ротової порожнини у хворих на гастрит. Вісник стоматології. 4:23—26.

4. Герберт Ф. Вольф, Эдит М. Ратейцхак, Клаус Ратейцхак Пародонтология (2014). Москва: Медпресс — информ: 548.

5. Годованець ОІ, Мороз АВ, Попеску ДГ. (2017). Застосування пробіотиків у стоматології. Клінічна та експериментальна патологія. 1(59): 164—167.

6. Дичко ЕН, Ковач ІВ, Хотімська ЮВ, Федоряк НВ. (2012). Частота стоматологічних захворювань у дітей. Медичні перспективи. 17; 2: 114—116.

7. Крисенко ОВ, Скляр ТВ, Воронкова ОС та ін. (2014). Особливості складу мікробних асоціацій та стійкості до антибіотиків мікробіоти ротової порожнини. Мікробіологія і біотехнологія. 1: 35—44.

8. Лабораторные методы исследования в клинике: справочник (1987). Под ред. ВВ Меньшикова. Москва: Медицина: 316—317.

9. Леус ПА, Юдина НА. (2016). Заболевание пародонта. Минск: Энергопресс: 350.

10. Малий ДЮ, Антоненко МЮ. (2013). Епідеміологія захворювань пародонта: віковий аспект. Український науково-медичний молодіжний журнал. 4:41—43.

11. Мащенко ІС, Самойленко ВА, Пиндус ТО. (2012). Діагностична та прогностична значущість показників біоценозу та локального імунітету при хронічному генералізованому катаральному гінгівіті в юнаків. Современная стоматология. 3: 54—57.

12. Назарян РС, Ткаченко МВ. (2016). Визначення окремих компонентів стоматологічного статусу дітей, хворих на муковісцидоз. Український стоматологічний альманах. 2; 1: 80—83.

13. Определитель бактерий Берджи. (1997). В 2 т., пер. с англ. 9-е изд. Под ред. Дж Хоулта, Н Крига, П Снита, Дж Стейли, С Уильямса. Москва: Мир: 553—559.

14. Романенко ЕГ. (2012). Характер и частота изменений в полости рта у детей с хроническим гастродуоденитом. Здоровье ребенка. 1(36): 70—73.

15. Савичук НО. (2015). Коррекция микроэкологических нарушений в составе лечебно-профилактических мероприятий у детей с хроническим генерализованным катаральным гингивитом. Дельта Дайджест. 1: 5—8.

16. Смоляр НИ, Солонько ГМ. (2012). Санация полости рта у детей с отягощенным соматическим анамнезом. Новости стоматологии. 4: 16—20.

17. Труфанова ВП. (2017). Спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей. Світ медицини та біології. 2(60): 117—120.

18. Хоменко ЛА, Дуда ОВ. (2013). Стоматологический и имунный статус детей с хроническими соматическими заболеваниями. Стоматология детского возраста и профилактика. 12; 4(47): 57—60.

19. Царев ВН, Ушаков РВ. (2006). Антимикробная терапия в стоматологии. Руководство. 2-е изд. Москва: ООО МИА:144.

20. Цепов ЛМ, Николаев АИ. (2002). Диагностика и лечение заболеваний пародонта. Москва: МЕДпресс-информ: 192.

21. Шарун АВ, Кременчуцький ГМ, Кошова ІП. та ін. (2004). Вивчення продукції пероксиду водню бактеріями ротової порожнини людини. Експериментальна й клінічна медицина. 2: 79—81.

22. Periodontal disease. More than just gums (2014). Mayo Clin Health Lett. 32; 10: ZE01—4.

Стаття надійшла до редакції 18.04.2018 р., прийнята до друку 01.10.2018 р.