• Вивчення біотопу пологових шляхів у вагітних з маловоддям
До змісту

Вивчення біотопу пологових шляхів у вагітних з маловоддям

HEALTH OF WOMAN. 2018.5(132):81–83; doi 10.15574/HW.2018.132.81

Басюга І. О.
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

У статті приведений клініко-статистичний аналіз мікробіоценозу пологових шляхів у вагітних з маловоддям та дані щодо застосування етіотропного лікування для зниження частоти інфікування плода та новонародженого.

Мета дослідження: вивчення біотопу вагінального вмісту під час вагітності, яка ускладнена маловоддям.

Матеріали та методи. Обстежено 120 вагітних з маловоддям у терміні гестації 27–29 тиж (основна група); 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності увійшли до контрольної групи. Діагноз маловоддя встановлено на підставі комплексного обстеження вагітних у терміні 27–30 тиж гестації за допомогою стандартного визначення індексу амніотичної рідини. Усім жінкам проведено бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження, а також визначення антигенів до хламідій, уреаплазм, мікоплазм, вірусу генітального герпесу, цитомегаловірусу.

Результати. В основній групі жінок діагностовано уреаплазмоз, гарднерельоз, хламідіоз, трихомоніаз, гриби роду Candida, більш ніж у половини виявлено підвищену концентрацію умовно-патогенних бактерій (стафілокок епідермальний, сапрофітний, золотистий, кишкова паличка, ентерокок фекальний), генітальний герпес, цитомегаловірус. У переважної більшості осіб основної групи зареєстровано бактеріальну інфекцію статевих шляхів – у 69,17% та змішану бактеріально-вірусну інфекцію – у 30,83%.

Заключення. Отримані дані свідчать, що вагітних з урогенітальними інфекціями, запальними захворюваннями органів малого таза, обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом слід віднести до групи високого ризику щодо розвитку маловоддя.

Ключові слова: вагітність, мікробіоценоз піхви, маловоддя, інфекції.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бондаренко К.Р., Мавзютов А.Р., Озолиня Л.А. Ведущая роль инфекции в формировании плацентарной недостаточности // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 2013;(4):3-9.

2. Вдовиченко Ю.П., Гопчук Е.Н. Бактериальный вагиноз и неспецифические вагиниты – рациональная терапия // Здоровье женщины. 2013;(1):149-53.

3. Куновская Л.М. Роль и значение эндоцервикальной микрофлоры беременных в формировании кишечного микробиоценоза новорожденных детей с клиническими признаками внутриутробного инфицирования // Соврем. педиатрия. 2013;(4):35-8.

4. Иванова Т.А., Гущин А.Е., Белова А.В., Асцатурова О.Р., Никонов А.П. Выбор локуса для получения биологического материала при обследовании беременных на генитальные инфекции // Акушерство и гинекология. 2013;(3):98-101.

5. Jiang HY, Xu LL, Shao L, Xia RM, Yu ZH, Ling ZX et al. Maternal infection during pregnancy and risk of autism spectrum disorders: A systematic review and meta-analysis // Brain Behav Immun. 2016 Nov;58:165-72. https://doi.org/10.1016/j.bbi.2016.06.005; PMid:27287966

6. Ljubin-Sternak S, Mestrovic T. Chlamydia trachomatis and genital mycoplasmas: pathogens with an impact on human reproductive health // J Pathog. 2014;2014:183167. https://doi.org/10.1155/2014/183167; PMid:25614838 PMCid:PMC4295611

7. Novakov Mikic A, Stojic S. Study results on the use of different therapies for the treatment of vaginitis in hospitalised pregnant women // Arch Gynecol Obstet. 2015 Aug;292(2):371-6. https://doi.org/10.1007/s00404-015-3638-9; PMid:25651828

8. Sangkomkamhang US, Lumbiganon P, Prasertcharoensuk W, Laopaiboon M. Antenatal lower genital tract infection screening and treatment programs for preventing preterm delivery // Cochrane Database Syst Rev. 2015 Feb 1;(2):CD006178. https://doi.org/10.1002/14651858.CD006178.pub3