HEALTH OF WOMAN. 2016.3(109):153–156; doi 10.15574/HW.2016.109.153 
 

Вікові особливості маткової перистальтики у безплідних жінок з аденоміозом, міомою матки та їхнім поєднанням 
 

Гладчук І. З., Рожковська Н. М., Гарбузенко Н. Д., Стамова Н. О.

Одеський національний медичний університет 
 

Мета дослідження: вивчення маткової перистальтики у жінок з безпліддям на тлі аденоміозу, міоми матки і їхнього поєднання за допомогою ультрасонографії за методикою E. Lyons залежно від віку пацієнток.

Матеріали та методи. Проведено дослідження маткової перистальтики у 186 безплідних жінок з гіперпластичними процесами матки.

Результати. Виявлено вірогідне збільшення частоти дисперистальтичних хвиль у пацієнток з аденоміозом (р<0,001). Хвилі типу Д виявляються в усіх пацієнток віком понад 39 років. Визначається вірогідне зниження кількості хвиль типу А і В у пацієнток з аденоміозом і міомою матки (p<0,02). Дисперистальтичні хвилі виявляють вірогідно частіше (р<0,05) у пацієнток з аденоміозом з тривалістю безпліддя більше 5 років.

Заключення. Пацієнткам з аденоміозом і порушенням маткової перистальтики у віковий період 30–35 років слід рекомендувати одну з методик ЕКЗ, минаючи внутрішньоматкову інсемінацію.

Ключові слова: аденоміоз, міома матки, безпліддя, маткова перистальтика.

Литература: 
1. Becker W, Steck T, Alber P, Borne W. 1998. Hystero-salpingoscintigraphy: a simple and accuratemethod of evulating Fallopian tube patency. Nuclearmedizin 27:252-257.

2. Kissler S, Wildt L, Kohl J, Ahr A, Kaufmann M, Siebzehnrьbl E. 2002. Gestцrte Transportfunction in der Hysterosalpingoszintigraphie (HSSG) als prдdiktiver Functionstest fьr die Durchfьhrung einer IVF-Therapie. Zentralbl Gynakol. 124:418-422. http://dx.doi.org/10.1055/s-2002-38195; PMid:12655471

3. Kunz G, Beil D, Deininger H, Wildt L and Leyendeker G. 1996. The dynamics of rapid sperm transport through the female genital tract: evidence from vaginal sonography of uterine peristalsis and hysterosalpingoscintigraphy. Human Reproduction 11/3:627-632. http://dx.doi.org/10.1093/HUMREP/11.3.627

4. Lyons EA, Taylor PJ, Zheng XH, Ballard G, Levi CS and Kredentser JV. 1991. Characterization of subendometrial myometrial contractions throughout the menstrual cycle in normal fertile women. Fertil. Steril. 55:771-775. http://dx.doi.org/10.1016/S0015-0282(16)54246-0

5. Starzinski-Powitz A, Zeitvogel A, Schreiner A, Baumann R. 2001. In search of pathogenic mechanisms in Endometriosis: Chalenge for Molecular Cell Biology. Current Mollecular Medicine 1:633-642. http://dx.doi.org/10.2174/1566524013363168

6. Zeitvogel A, Schreiner A, Baumann R and Starzinski-Powitz A. 2000. Can we define pathological parameters for endometriosis? Cell and Molecular Biology of Endometrium in Health and Desease. Proceedings of the International Symposium on Cell and Molecular Biology of Endometrium. Kobe, Japan: 26-36.

7. Zаporozhan VN, Cehelsky МR. 2002. Ginekologichna patologia. Atlas.-Odesa: Odes.Derzh.Med.Un-t: 308.

8. Zaporozhan VN, Gladchuk IZ, Rogachevsky AP. 2005. Matochna pompa. Est li dokazatelstva ee sushestvovania? Reproductivnoe zdorovie zenshciny 4(24):26-28.

9. Zaporozhan VN, Gladchuk IZ, Rogachevsky AP, Baumann R. 2005. Osoblivosty vnutrishnomatkovogo transportu albuminovykch microsfer, michenykch isotopom Тс-99m, u besplidnykch zhinok s endomeytriosom. Pediatria, akusherstvo i gynecologia 5:98-102.

10. Taceichi M. 1991. Cadherin cell adhesion receptors as a morphogenetic regulator Science 251:451-145. http://dx.doi.org/10.1126/science.2006419