• Використання кисломолочних продуктів функціонального харчування у практиці лікарів-педіатрів та лікарів загальної практики — сімейних лікарів
ua До змісту

Використання кисломолочних продуктів функціонального харчування у практиці лікарів-педіатрів та лікарів загальної практики — сімейних лікарів

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.8(72):82-87; doi 10.15574/SP.2015.72.82 

Використання кисломолочних продуктів функціонального харчування у практиці лікарів-педіатрів та лікарів загальної практики — сімейних лікарів 

Бережний В. В., Дрох Г. В., Бондарець Ю. І.

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна 

Нормальна мікрофлора є надзвичайно важливою для збалансованого росту та розвитку дитячого організму. У статті наведено визначення, вікові особливості та основні функції нормальної мікрофлори. Також надано інформацію про виготовлення, класифікацію, якісний та кількісний штамовий склад продуктів функціонального харчування, що містять пробіотичні бактерії, ідентичні нормальній мікрофлорі. Наведена коротка історична довідка про походження продуктів функціонального харчування з ідентичним нормальній мікрофлорі складом (йогуртів, заквасок). Показано можливості їх використання у практиці лікарів-педіатрів, лікарів загальної практики та сімейної медицини. 

Ключові слова: нормальна мікрофлора, функціональні продукти харчування, йогурт, закваска. 

Література:

1. Бережной ВВ, Крамарев СА, Шунько ЕЕ. 2004. Микрофлора человека и роль современных пребиотиков в её регуляции. Здоровье женщины. 1(17): 134—139.

2. Буторова ЛИ, Калинин АВ. 2002. Значение лактулозы в регуляции кишечной микрофлоры. Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 6: 1—7.

3. Бережной ВВ, Унич НК, Орлюк ИБ и др. 1999. Кишечный дисбактериоз у детей. Перинатология и педиатрия. 1: 25—30.

4. Нетребенко ОК, Украинцев СЕ. 2008. Кисломолочные продукты и кисломолочные смеси: что использовать в питанни грудных детей? Современная педиатрия. 3(20): 166—168.

5. Нетребенко ОК. 2009. Роль пробиотиков и умеренно гидролизованого белка в снижении риска атопии у детей (обзор литературы). Перинатология и педиатрия. 4(40): 87—91.

6. Скорченко ТА, Поліщук ГЄ, Грек ОВ, Кочубей ОВ. 2005. Технологія незбираномолочних продуктів. Навчальний посібник. Вінниця, Нова Книга: 264.

7. Ткаченко ЕИ. 2004. Питание, эндоэкология человека, здоровье, болезни. Современный взгляд на проблему их взаимосвязей. Терапевт арх. 2: 67—71.

8. Успенский ЮП, Захаренко СМ, Фоминых ЮА. 2013. Перспективы исспользования мультивидовых пробиотиков для профилактики развития антибиотик ассоциированной диареи. Экперимент и клин гастроэнтерол. 2: 54—56.

9. Янковский ДС, Дымент ГС. 2008. Микрофлора и здоровье человека. Киев, Червона рута — Турс: 20—50.

10. Goodrich JK, Waters JL, Poole AC. 2014. Human genetics shape the gut microbiome. Cell. 159; 4: 789—799.

11. Suarez A, Clemente M, Clemente MG et al. 2014. Intestial microbiota in helth and disease: Role of bifidobacteria in gut homeostasis. World J Gastroenterol. 20; 4: 15136—15176.

12. Hart AL, Lammers K, Brigidi P et al. 2004. Modulation of human dendritic cell phenotype and function by probiotic bacteria. Gut. 53: 1602—1609.

13. Козлов ВА, Пучков КС. 2012. Изучение эффективности применения полибактериального комплекса Симбиотик для лечения пациентов с синдромом раздраженного кишечника./ Український науково-медичний молодіжний журнал. 4: 31–35