• Віддалені результати лікування спіронолактоном дівчат-підлітків із гіпоменструальним синдромом

Віддалені результати лікування спіронолактоном дівчат-підлітків із гіпоменструальним синдромом

HEALTH OF WOMAN. 2018.8(134):26–29; doi 10.15574/HW.2018.134.26

Левенець С. О. , Удовікова Н. О. , Новохатська С. В. , Кашкалда Д. А. , Шелудько О. Ю.
ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків

Мета дослідження: визначення клініко-анамнестичних та гормонально-метаболічних показників, які впливають на віддалені результати лікування спіронолактоном.

Матеріали та методи. Обстежено 78 дівчат віком 13–17,5 року із гіпоменструальним синдромом (ГМС: олігоменорея – ОМ, вторинна аменорея – ВА) через 2 роки і більше після початку лікування спіронолактоном (3 десятиденних курси). Вивчали хронологічний, менструальний вік (МВ), перинатальний анамнез, тривалість ГМС до початку лікування, індекс маси тіла (ІМТ), об’єм матки за даними ультразвукового дослідження (УЗД) органів малого таза, ступінь вираженості гірсутизму, вміст у крові гонадотропних, статевих гормонів, пролактину, інсуліну імуноферментним методом. Визначали прогностичний коефіцієнт (ПК) та його інформативність (І).

Критерієм ефективності лікування слугувала наявність самостійного регулярного менструального циклу.

Результати. Віддалена ефективність лікування при ОМ досягала 62,9%, при ВА – лише 20,1% (Р < 0,001). Найбільш прогностично значущими щодо позитивних результатів лікування є МВ до 2 років (ПК = +5,13; І = 0,542), щодо негативних результатів – ВА (ПК = – 3,54; І = 0,545), гірсутизм ІІ–ІІІ ст. за шкалою Феррімана–Галвея, підвищений рівень лютеїнізуючого гормону (ПК = -3,52; І = 0,59) та знижений вміст у крові естрадіолу (ПК = -3,68; І = 0,36).

Заключення. Віддалена ефективність лікування спіронолактоном протягом трьох місяців у 3 рази краща при ОМ, ніж при ВА. Дівчата із ГМС потребують обстеження і лікування вже у перші 1–1,5 року після менархе. Особливу увагу слід приділяти дівчатам із вираженим гірсутизмом і таким, в яких розлади менструальної функції зберігаються протягом 2 років і більше, із високим вихідним рівнем лютеїнізуючого гормону та зниженим вмістом у крові естрадіолу.

Ключові слова: дівчата-підлітки, гіпоменструальний синдром, спіронолактон, віддалена ефективність, гірсутизм, естрадіол.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Вихляева Е.М. Руководство по диагностике и лечению лейомиомы матки. – М.: МЕДпресс-информ, 2004. – 399 с.

2. Вычислительные методики анализа и распознавания патологических процессов / Е.В. Гублер. – Л.: Медицина, 1978. – 294 с.

3. Гродницкая Е.Э. Гирсутизм: патогенез, клиника, диагностика, лечение / Е.Э. Гродницкая, М.А. Курцер // Акушерство и гинекология. – 2012. – № 4/1. – С. 87–90.

4. Зобина Л.Ю. Патология пубертата как неблагоприятный фон для осложненного течения беременности в будущем / Л.Ю. Зобина // Репродуктивное здоровье молодежи – здоровье следующих поколений: тез. докл. XI Европейского конгресса детских и подростковых гинекологов. – СПб., 2008. – С. 21.

5. Куликова Л.Ф. Лечение расстройств менструальной функции у девочек-подростков спиронолактоном / Л.Ф. Куликова, Н.С. Корень // Медико-психологические аспекты брака и семьи: материалы науч.-практ конф. с междунар. участием. – К., 1985. – С. 123.

6. Левенець С.О. Гормонально-метаболічні показники у дівчаток-підлітків із гіпоменструальним синдромом із різною ефективністю негормонального лікування / С.О. Левенець, Т.А. Начьотова, Н.О. Удовікова, Д.А. Кашкалда // Український журнал дитячої ендокринології. – 2017. – № 1. – С. 24/

7. А.с. № 65984, UA. Метод прогнозування ефективності негормонального лікування дівчат-підлітків із вторинною аменореєю / Т.А. Начьотова (UA). – № 66479; заявл. 07.04.16; опубл. 10.06.16, Бюл. № 28.

8. Паращук Ю.С. Реалізація репродуктивного потенціалу в жінок із порушенням менструальної функції в анамнезі / Ю.С. Паращук, М.А. Лісова, Л.Ю. Зобіна // Здоровье женщины. – 2009. – № 8. – С. 152–154.

9. Пат. 2442170, RU, МПК G01N33/53 G01N33/49. Способ прогнозирования восстановления менструальной функции у пациенток с нервной анорексией / В.О. Андреева [и др]; заявитель и патентообладатель Федеральное Государственное Учреждение Ростовский научно-исследовательский институт акушерства и педиатрии Министерства здравоохранения и социального развития Российской Федерации. – № 2016132277; заяв. 04.08.2016; опубл. 08.08.2017, Бюл. № 12.

10. Пат. 2363002, RU, МПК G01N33/74. Способ прогнозирования восстановления менструальной функции у пациенток с нервной анорексией /В.О. Андреева [и др]; заявитель и патентообладатель Федеральное Государственное Учреждение Ростовский научно-исследовательский институт акушерства и педиатрии Министерства здравоохранения и социального развития Российской Федерации. – № 2008121776/15; заяв. 30.05.2008; опубл. 27.07.2009.

11. Пат. 2427842, RU, МПК G01N33/74 A61P3/10. Способ прогнозирования эффективности лечения больных с синдромом поликистозных яичников метформином и/или снижением веса /П.В Попова [и др]; заявитель и патентообладатель Государственное образовательное учреждение высшего профессионального образования Санкт-Петербургский государственный медицинский университет имени академика И.П. Павлова Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию. – заяв. 30.03.10; опубл. 27.08.11.

12. Трушкевич О.О. Особливості менструальної функції в репродуктивному періоді у жінок з патологічним перебігом пубертату / О.О. Трушкевич // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004. – № 5. – С. 81–85.

13. Чеботарёва Ю.Ю. Механизмы формирования синдрома поликистозных яичников в периоде полового созревания, клиническое течение, профилактика и лечение / Ю.Ю. Чеботарёва // Эндокринная гинекология. – 2011. – № 6. – С. 105–114.

14. Шелудько О.Ю. Применение верошпирона при лечении нарушений менструальной функции у девочек-подростков / О.Ю. Шелудько // Бук. мед. вісник. – 2000. – Т. 4, № 2–3. – С. 135–137.

15. Шилова О.Ю. Дифференциально-диагностические и лечебные подходы к ведению подростков с олигоменореей / О.Ю. Шилова, Т.Н. Круликовская // Репродуктивное здоровье детей и подростков. – 2007. – № 6. – С. 22–29.

16. Lanzo E. Diagnosis and Management of Polycystic Ovary Syndrome in Adolescent Girls /  E. Lanzo,  M. Monge,  M. Trent // Pediatr Ann. – 2015. – N 44 (9). – P. 223–230. https://doi.org/10.3928/00904481-20150910-10; PMid:26431241 PMCid:PMC5659205