• Вибір способу розродження та інших компонентів акушерського забезпечення у жінок з рубцем на матці та підвищеним ризиком виникнення інфекційних ускладнень 
ua До змісту

Вибір способу розродження та інших компонентів акушерського забезпечення у жінок з рубцем на матці та підвищеним ризиком виникнення інфекційних ускладнень 

HEALTH OF WOMAN. 2015.8(104):116–118; doi 10.15574/HW.2015.104.116 

Вибір способу розродження та інших компонентів акушерського забезпечення у жінок з рубцем на матці та підвищеним ризиком виникнення інфекційних ускладнень 

Засаднюк О. П., Бевз Г. В.

Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова 

Основною метою проведеного дослідження було встановити спосіб розродження та інші компоненти акушерського забезпечення, що найбільш суттєво впливають на зниження частоти післяпологових гнійно-септичних ускладнень у жінок з рубцем на матці та наявними інфекційними факторами ризику.

Проаналізовано результати розродження 89 вагітних з післяопераційним рубцем на матці, середній вік яких становив 28,55±4,42 (від 20 до 41 років). Були сформовані

2 групи: основна (n=43) – жінки, які були розродженні протягом 2012 року відповідно до сучасних принципів розродження жінок з рубцем на матці; контрольну групу склали 46 жінок, розроджених до 2012 року, у яких мали місце відмінності ведення пологів та післяпологового періоду, в порівнянні з основною групою пацієнток.

Установлено, що у вагітних з рубцем на матці та наявними інфекційними факторами ризику найбільше значення для зниження вірогідності післяпологових гнійно-запальних ускладнень має успішне вагінальне розродження (b=-0,342, р=0,012), застосування однорядного вікрилового шва для ушивання матки у разі абдомінального розродження (b=-0,329, р=0,002), проведення модуляції імунної відповіді в післяопераційний період (b=-0,263, р=0,013), а також скорочення допологового перебування вагітної у стаціонарі до 3 діб і менше (b=0,2643, р=0,014).

У жінок з рубцем на матці та наявними інфекційними факторами ризику перевагу слід надати вагінальному розродженню за відсутності протипоказань. Сучасні принципи надання акушерської допомоги вагітним з післяопераційним рубцем на матці дозволили знизити частоту післяпологових гнійно-запальних ускладнень у жінок з підвищеним ризиком їхнього виникнення з 28,2% в контрольній групі до 9,3% в основній групі (р=0,023). 

Ключові слова: рубець на матці, післяпологові гнійно-запальні ускладнення, фактори ризику. 

Література:                                                                                    

1. Бондарук ВП. 2010. Прогнозування методу розродження жінок з рубцем на матці після кесарева розтину. Здоровье женщины 9:66–71.

2. Краснопольский ВИ, Логутова ЛС, Петрухин ВА и др. 2012. Место абдоминального и влагалищного оперативного родоразрешения в современном акушерстве: реальность и перспективы. Акушерство и гинекология 1:4–8.

3. Хаща ІІ, Чабан АТ, Дорчинець ОІ. 2012. Вагінальні пологи у жінок з рубцем на матці: pro et contra (частина 1). Здоровье женщины 6:30–34.

4. Чурилов А, Бутина Л. 2011. Современные аспекты кесарева сечения у беременных с инфекционным риском. З турботою про жінку 3:3–6.

5. Щербаков АЮ, Гладкова ТА, Щербаков ВК. 2012. Особенности повторного родоразрешения у женщин после абдоминального кесарева сечения. Міжнародний медичний журнал 18;1:65–67.

6. van der Voet LF, Bij de Vaate AM, Veersema S et al. 2014. Long-term complications of caesarean section. The niche in the scar: a prospective cohort study on niche prevalence and its relation to abnormal uterine bleeding. BJOG. 121;2:236–44. http://dx.doi.org/10.1111/1471-0528.12542; PMid:24373597