• Великі акушерські синдроми – сучасні можливості профілактики
ua До змісту

Великі акушерські синдроми – сучасні можливості профілактики

HEALTH OF WOMAN. 2018.5(132):67–72; doi 10.15574/HW.2018.132.67

Романенко Т. Г. , Суліменко О. М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ

Мета дослідження: зниження частоти виникнення та тяжкості перебігу «великих акушерських синдромів» (ВАС) – невиношування вагітності, плацентарної недостатності, затримки росту плода та/або дистресу плода, прееклампсії, передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, передчасних пологів – шляхом розроблення алгоритму профілактики протягом вагітності у жінок високої групи ризику щодо їхнього розвитку.

Матеріали та методи. Проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності у 88 вагітних з високим ризиком розвитку декомпенсації плацентарної недостатності. Залежно від методу профілактики ускладнень були сформовані дві групи. До I групи увійшли 58 вагітних, яким був запропоновано наступний алгоритм: мікронізований прогестерон 200 мг per vaginum з 6-го до 20-го тижня вагітності, з 21-го до 26-го тижня та з 31-го до 36-го тижня вагітності; флебопротектор з ультрамікронізованими фракціями біофлавоноїдів (Флего™) 15 мл per os з 21-го до 26-го тижня та з 31-го до 36-го тижня вагітності. До II групи були включені 30 вагітних, які відмовились від будь-яких пропонованих профілактичних заходів. До контрольної групи увійшли 30 здорових вагітних. Проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності в групах дослідження.

Під час проведенні статистичного оброблення використовували персональний комп’ютер і програмне забезпечення Microsoft Excel XP і Statistica 6.0 Windows, методи описової статистики, кореляційного аналізу. Достовірність різниці між показниками оцінювали за критерієм Стьюдента–Фішера.

Результати. Методика профілактики ВАС шляхом послідовного призначення з ранніх термінів вагітності мікронізованого прогестерону з наступним призначенням – з ІІ триместра вагітності – флебопротектора продемонструвала високу ефективність, що проявляється у достовірно меншій кількості випадків прееклампсії в основній групі – 3,5% (2) проти 50% (15) у ІІ групі, плацентарної недостатності – 13,8% (8) проти 100% (30), затримки розвитку плода – 5,2% (3) проти 56,7% (17), дистресу плода 3,5%(2) проти 43,3%(13), передчасних пологів 1,7 %(1) проти 13,3% (4) і у відсутності передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, тяжких форм прееклампсії та плацентарної недостатності.

Заключення. Вагітні групи ризику щодо виникнення ВАС потребують вчасного призначення профілактичних заходів для зниження імовірності розвитку патологічної вагітності та покращання перинатальних результатів. Запропонована нами схема профілактики достовірно зменшила кількість випадків виникнення ВАС та покращила неонатальні результати.

Ключові слова: великі акушерські синдроми, патологічна вагітність, плацентарна дисфункція, флебопротектор.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Проблемные вопросы больших акушерских синдромов / Е.Н. Носенко, С.И. Жук, А.В. Рутинская // Журнал «Жіночий лікар». – 2017. – № 2 (70). – С. 28–35.

2. Стрижаков А.Н., Липатов И.С., Тезиков Ю.В. Плацентарная недостаточность: Патогенез. Прогнозирование. Диагностика. Профилактика. Акушерская тактика. – Самара: ОФОРТ, 2014.

3. Кравченко Ю.Л., Липатов И.С., Данилова Н.Н., Топорова И.Б., Тезиков Ю.В., Крылова О.Л. Аспекты профилактики социальных и экологических факторов риска перинатальной смертности в условиях городской клинической больницы крупного промышленного города // Человек и Вселенная. 2006; 56(3): 119–32.

4. Методология профилактики больших акушерских синдромов / Ю.В. Тезиков, И.С. Липатов, Н.А. Фролова, О.А. Кутузова, А.В. Приходько // Журнал «Медичні аспекти здоров?я жінки». – 2017. – № 7–8 (112–113). – С. 33–43.

5. Липатов И.С., Тезиков Ю.В., Быков А.В., Насихуллина Р.Н., Ергунова Г.А., Потапова И.А. и др. Апоптоз и его роль в формировании фетоплацентарной недостаточности // Вестник Самарского государственного университета. 2006; 44(4-4): 220-6.

6. Potapova I.A., Purygin P.P., Belousova Z.P., Selezneva E.S., Lipatov I.S., Tezikov Y.V. Syntesis and biological activity of aliphatic and aromatic sulfonical acid azolides // Pharmaceutical Chemistry Yournal. 2001; 35(11): 588–90. https://doi.org/10.1023/A:1015133508283

7. Тезиков Ю.В., Липатов И.С. Результаты применения карбогенотерапии для профилактики плацентарной недостаточности // Российский вестник акушера-гинеколога. 2011; 11(5): 71–7.

8. Стрижаков А.Н., Липатов И.С., Тезиков Ю.В. Комплексная оценка степени тяжести хронической плацентарной недостаточности // Акушерство и гинекология. 2012; 3: 20–5.

9. Савельева Г.М., Панина О.Б., Курцер М.А., Гнетецкая В.А., Бугеренко Е.Ю., Коновалова О.В. Пренатальный период: физиология и патология // Российский вестник акушера-гинеколога. – 2010; 10 (2): 61–5.

10. Стрижаков А.Н., Тезиков Ю.В., Липатов И.С., Шарыпова М.А., Анпилогова И.В., Азизов К.У. и др. Стандартизация диагностики и клиническая классификация хронической плацентарной недостаточности // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 2014; 13 (3): 5–12.

11. Brosens I., Pijnenborg R., Vercruysse L., Romero R. The «Great Obstetrical Syndromes» are associated with disorders of deep placentation // Am J Obstet Gynec. 2011; 204 (3): 193–201. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2010.08.009; PMid:21094932 PMCid:PMC3369813

12. Мурашко А.В. Этиология и патогенез хронической венозной недостаточности при беременности // Проблемы беременности. – 2000. – № 2. – С. 16–21.