HEALTH OF WOMAN.2015.1(97):17-22 
 

Вагітність і інфекція, спричинена вірусом Епштейна–Барр 
 

Савченко Т. Н., Алешкін В. А., Агаєва М. І., Шмаріна Г. В. 
Кафедра акушерства та гінекології № 1 лікувального факультету Російського національного дослідницького медичного університету ім. Н.І. Пирогова Моз Росії, р. Москва

ФБУН «Московський науково-дослідний інститут епідеміології та мікробіології

їм. Р. Н. Габричевского» Росспоживнагляду, р. Москва

ФГБУ «Медико-генетичний науковий центр» РАН, р. Москва, Російська Федерація

Журнал «Російський вісник акушера 
 

Вірус Епштейна–Барр (ВЕБ) широко поширений у світі, понад 90% населення інфіковано даним вірусом. Для інфекційного процесу, спричиненого ВЕБ, характерно різноманіття клінічних форм і велика кількість шляхів передачі. Механізми імунопатогенеза інфекції, зумовленої ВЕБ (ІВЕБ), залишаються вивченими не повністю. Особливої уваги заслуговує ведення вагітних, які страждають інфекцією, викликаною вірусом Епштейна;Барр. Ця інфекція може бути причиною розвитку різних патологічних станів, має питому вагу в структурі внутрішньоутробних інфекцій. Алгоритми діагностики і терапії даної інфекції розроблені не до кінця, залишаються неясними питання ведення вагітності, асоційованої з ВЕБ. 
 

Ключові слова: вірус Епштейна-Барр, вагітність, імунітет. 
 

Література: 
1. Авруцкая В.В., Мелконов Э.Ю., Орлов А.В., Сагамонова К.Ю., Шевко И.Г., Ефанова Е.А. Способ прогнозирования внутриутробного инфицирования вирусом Эпштейна–Барр. Патент РФ № 2276363 2006.

2. Азова М.М., Гигани О.Б. 2006. Роль вируса Эпштейна–Барр в возникновении и развитии опухолевых заболеваний. Естествознание и гуманизм 3:3:3.

3. Алексеев А.В. 2009. Полиморфизм проявлений Эпштейна–Барр вирусной инфекции в практике врача дерматовенеролога. Днiпровський медичний часопис 1:4:15–19.

4. Горейко Т.В., Калинина Н.М., Дрыгина Л.Б. 2011. Роль цитокинов в патогенезе хронической инфекции, вызванной вирусом Эпштейна–Барр. Цитокины и воспаление 4:56–57.

5. Доброхотова Ю.Э., Джобава Э.М., Озерова Р.И. 2010. Неразвивающаяся беременность. М: 44–48.

6. Долгушина Н.В., Макацария А.Д. 2004. Вирусные инфекции у беременных. М, Триада-Х: 137.

7. Желязникова Г.Ф. 2002. Воздействие вирусов на систему цитокинов хозяина. Вопр вирусол 4:6–8.

8. Исаков В.А., Архипова Е.И., Исаков Д.В. 2013. Герпесвирусные инфекции человека. СПб, СпецЛит: 59—61:179–198.

9. Исаков В.А., Рыбалкин С.Б., Романцов М.Г. 2006. Герпесвирусная инфекция: Рекомендации для врачей. СПб: 21–23:41–43.

10. Кудин А.П. 2006. Эта «безобидная» вирус Эпштейна–Барр инфекция. Ч. 1. Характеристика возбудителя. Реакция иммунной системы на вирус. Мед. новости 7:14–22.

11. Краснопольский В.И., Тареева Т.Г., Малиновская В.В., Шугинин И.О., Микаелян А.В., Никольская И.Г., Федотова А.В., Ефанов А.А., Будыкина Т.С., Бочарова И.И., Витушко С.А., Минасян К.Г., Бахрех Е.В., Ломакина Е.Н. 2006. Мониторинг беременных с вирусными инфекциями семейства герпес. Медицинская технология. М: 40.

12. Логутова Л.С., Петрухин В.А., К.Н. Ахвледиани, Пырсикова Ж.Ю., Витушко С.А., Магилевская Е.В. 2007. Эффективность ангиопротекторов при лечении беременных с плацентарной недостаточностью. Росс. вестн. акуш. гинекол. 7:2:45–50.

13. Лукьянова Н.Ю., Кулик Г.И., Чехун В.Ф. 2000. Роль генов р53 и bcl2 в апоптозе и лекарственной резистентности опухолей. Вопр. онкол. 46:2:121–128.

14. Малашенкова И.К., Дидковский Н.А., Сарсания Ж.Ш., Жарова М.А., Литвиненко Е.Н., Щепеткова И.Н., Чистова Л.И., Пичужкина О.В., Гусева Т.С., Першина О.В. 2009. Клинические формы хронической Эпштейна–Барр-вирусной инфекции: Вопросы диагностики и лечения. Леч. врач 9:50–59.

15. Мирошникова М.И., Казмирчук В.Е. 2002. Выявление осложнений Эпштейн-Барр вирусной инфекции. Перинатологiя та педiатрiя 4:51–58.

16. Рабсон А., Ройт А., Делвейз П. 2006. Основы медицинской иммунологии: Пер. с англ. М, Мир: 320.

17. Редькин Ю.В., Одокиенко А.Ю. 2005. Инфекционные заболевания: особенности взаимоотношений в системе «инфект–хозяин». Иммунопатол. аллергол. инфектол. 2:73–79.

18. Руководство и атлас по инфекционным и паразитарным болезням человека. Под ред. Ю.В. Лобзина, С.С. Козлова. СПб, Феникс. 2008: 932.

19. Савичева А.М. 2006. Проблемы диагностики и терапии репродуктивно значимых инфекций. Журн. акуш. и жен. бол. 55:2:76–86.

20. Самарин Д.В. 2008. Современные подходы к диагностике Эпштейна–Барр вирусной инфекции. Клiнiчна iмунологiя. Алергологiя. Iнфектологiя 2:15–18.

21. Феклисова Л.В., Афанасьев С.С., Мескина Е.Р. 2003. Комбинированный иммунобиологический препарат кипферон, суппозитории в лечении вирусно-бактериальных инфекций респираторного и кишечного трактов у детей. Вопр. соврем. педиатр. 2:2:40–45.

22. Шмагель К.В., Черешнев В.А. 2003. Иммунитет беременной женщины. М, Медкнига:224.

23. Abdulkarim B., Sabri S., Zelenika D., Deutsch E., Frascogna V., Klijanienko J., Vainchenker W., Joab I., Bourhis J. 2003. Antiviral agent Cidofovir decreases Epstein–Barr virus (EBV) oncoproteins and enhances the radiosensitivity in EBV-related malignancies. Oncogene 22: 2260–2271.

24. ACOG Committee on Practice Bulletins. ACOG Practice Bulletin. Clinical management guidelines for obstetrician-gynecologists. No. 82 June 2007. Management of herpes in pregnancy. Obstet Gynecol 2007; 109: 6: 1489–1498.

25. Adler B., Schaadt E., Kempkes B., Zimber–Strobl U., Baier B., Bornkamm G.W. 2002. Control of Epstein–Barr virus reactivation by activated CD40 and viral latent membrane protein 1. PNAS. 99;1:437–442. http://dx.doi.org/10.1073/pnas.221439999; PMid:11752411 PMCid:PMC117578

26. Ahsan N., Kanda T., Nagashima K., Takada K. 2005. Epstein–Barr virus transforming protein LMP1 plays a critical role in virus production. J Virol 79;7:4415–4424. http://dx.doi.org/10.1128/JVI.79.7.4415-4424.2005; PMid:15767441 PMCid:PMC1061545

27. Bieging K.T., Amick A.C., Longnecker R. 2009. Epstein–Barr virus LMP2A bypasses p53 inactivation in a MYC model of lymphomagenesis. Proc Natl Acad Sci USA 7:17945–17950. http://dx.doi.org/10.1073/pnas.0907994106; PMid:19815507 PMCid:PMC2764894

28. Biron C.A., Segal P.B., Levy D.E., Hirano T., Salomon R., Durbin J.E. 2003. Stats in immune responses to viral infections. In: Signal transducers and activators of transcription (STATs). Kluwer Academic Publishers: 381–397.

29. Carville A., Mansfield K.G. 2008. Comparative pathobiology of macaque lymphocryptoviruses. Comp Med. 58;1:57–67.

30. Ehlin-Henriksson B., Mowafi F, Klein G., Nilsson A. 2006. Epstein–Barr virus infection negatively impacts the CXCR4-dependent migration of tonsillar B cells. Immunology 117;3:379–385. http://dx.doi.org/10.1111/j.1365-2567.2005.02311.x; PMid:16476057 PMCid:PMC1782227

31. Kalla M., Schmeinck A., Bergbauer M., Pich D., Hammer schmidt W. 2010. AP-1 homolog BZLF1 of Epstein–Barr virus has two essential functions dependent on the epigenetic state of the viral genome. PNAS. 107:850–855. http://dx.doi.org/10.1073/pnas.0911948107; PMid:20080764 PMCid:PMC2818922

32. Lucchesi W., Brady G., Dittrich-Breiholz O., Kracht M., Russ R., Farrell P. J. 2008. Differential gen regulation by Epstein–Barr virus type 1 and type 2 EBNA2. J Virol 82;15:7456–7466. http://dx.doi.org/10.1128/JVI.00223-08; PMid:18480445 PMCid:PMC2493322

33. Lucy Pembrey, Pauline Raynor, Paul Griffiths, Shelley Chaytor, John Wright Seroprevalence of cytomegalovirus, epstein barr virus and Varicella Zoster virus among pregnant women in Bradford: A Cohort Study. PLoS One 2013; 8: 11: e81881. Published online Nov 27, 2013. http://dx.doi.org/10.1371/journal.pone.0081881 PMCID: PMC3842274.

34. Rudzik A.E., Breakey A., Bribiescas R.G. Oxytocin and Epstein-Barr virus: Stress biomarkers in the postpartum period among first-time mothers from Sao Paulo, Brazil. Am J Hum Biol 2014; 26: 1: 43–50. http://dx.doi.org/10.1002/ajhb.22489. Epub 2013 Nov 22. PMID: 24265252.

35. Tugizov S., Herrera R., Veluppillai P., Greenspan J., Greenspan D., Palefsky J.M. 2007. Epstein-Barr virus (EBV)-infected monocytes facilitate dissemination of EBV within the oral mucosal epithelium. J Virol 81;11:5484–5496. http://dx.doi.org/10.1128/JVI.00171-07; PMid:17376918 PMCid:PMC1900306

36. Zhu P., Chen Y.J., Hao J.H., Ge J.F., Huang K., Tao R.X., Jiang X.M., Tao F.B. Biological markers of stress in pregnancy: associations with chronic placental inflammation at delivery. Am J Perinatol 2013; 30: 7: 557–564. doi: 10.1055/s-0032-1329187. Epub 2012 Dec 27.PMID: 23271381. http://dx.doi.org/10.1055/s-0032-1329187