PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2018.2(59):55-58; DOI 10.15574/PS.2018.59.55

Мельниченко М. Г., Антонюк В. В.
Одеський національний медичний університет, Україна

Незважаючи на застосування сучасних методів діагностики та лікування гострих захворювань органів черевної порожнини, залишається актуальною проблема післяопераційних ускладнень при апендикулярному перитоніті, що коливається від 12,4 до 48,6%.
Мета: підвищення ефективності лікування дітей з післяопераційними інтраабдомінальними інфільтратами та профілактика їхніх ускладнень.
Матеріали і методи. Під спостереженням перебували 186 дітей з післяопераційними інтраабдомінальними інфільтратами (ПІІ). Основним показником ефективності запропонованого комплексного лікування вважали відсутність або зниження ускладнень ПІІ, а саме: абсцедування інтраабдомінального інфільтрату, ранню спайкову непрохідність кишечника.
Результати. Встановлено, що нагноєння післяопераційної рани спостерігалося у групах порівняння в 4,2 рази менше, частота ранньої спайкової непрохідності виникала в 3,3 рази рідше, а абсцедування інтраабдомінальних інфільтратів у 7,3 разів менше ніж у хворих контрольної групи.

Висновок. Кількість ускладнень залежить від первинного способу втручання: серед дітей групи контролю в 1,7 разів більш ускладнень спостерігалось при первинної лапаротомії у порівнянні з лапароскопією; у дітей з групи порівняння при малоінвазивному втручанні ускладнень виникло в 2 рази менш за дітей з лапаротомією.
Ключові слова: діти, післяопераційні інтраабдомінальні інфільтрати, ускладнення, абсцедування.

Література

1. Мрыхин ГА, Черкасов МФ, Грошилин ВС. (2012). Анализ эффективности профилактики гнойно-септических осложнений у больных после открытой и лапароскопической аппендэктомии. Военно-медицинский журнал. 33(4): 65-67.

2. Сажин АВ, Мосин СВ, Коджоглян АА, Медоев ВВ, Мирзоян АТ, Юлдошев АР и др. (2012). Минимизация доступа в хирургии острого аппендицита и его ослонений. Хирургия Журнал имени НИ Пирогова. 6: 65-72.

3. Шатобалов ВК. (2013). Аппендицит: этиология, патогенез, классификация, а также варианты его рецидивирующего и хронического течения. Хирургия Журнал имени НИ Пирогова. 4: 87-91.

4. Cheng Y, Zhou S, Zhou R, Lu J, Wu S, Xiong X et al. (2015). Abdominal drainage to prevent intra-peritoneal abscess after open appendectomy for complicated appendicitis. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2: 39. http://www.thecochranelibrary.com. https://doi.org/10.1002/14651858.CD010168.pub2.

5. Emil S, Elkady S, Shbat L, Youssef F, Baird R, Laberge JM et al. (2014). Determinants of postoperative abscess occurrence and percutaneous drainage in children with perforated appendicitis. Pediatric Surgery International. 30(12): 1265-71. https://doi.org/10.1007/s00383-014-3617-4. Epub 2014 Nov 2.

6. Holcomb III GW, St. Peter SD. (2012). Current management of complicated appendicitis in children. European Journal of Pediatric Surgery. 22(3): 207-12. https://doi.org/10.1055/s-0032-1320016. Epub 2012 Jul 5.

7. Raines A, Garwe T, Wicks R, Palmer M, Wood F, Adeseye A et al. (2013). Pediatric appendicitis: The prevalence of systemic inflammatory response syndrome upon presentation and its association with clinical outcomes. Pediatric Surgery. 48(12): 2442-5. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2013.08.017.

8. Slusher J, Bates CA, Johnson C. (2014). Standardization and improvement of care for pediatric patients with perforated appendicitis. Pediatric Surgery. 49(6): 1020-25. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2014.01.045.