PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2014. 3(59):98-100; doi 10.15574/PP.2014.59.98 
 

Ускладнення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в дітей та підлітків із поєднаною патологією верхніх відділів травного тракту

Павленко Н. В., Волошин К. В., Солодовниченко И. Г., Ганзій Е. Б.

Мета — вивчити та проаналізувати ускладнені варіанти гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в дітей із патологією гастродуоденальної зони на підставі ендоскопічних і морфологічних зіставлень.

Пацієнти та методи. Під наглядом знаходилося 388 дітей і підлітків у віці 6–18 років із патологією гастродуоденальної зони (з функціональною диспепсією — 19,3%; з хронічним гастродуоденітом — 35,1%; з виразковою хворобою — 45,6%) у поєднанні з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Діагноз верифіковано на підставі клініко!анамнестичних даних, даних фіброезофагогастродуоденоскопії, інтрагастральної ендоскопічної рНметрії, визначенні НР-інфекції, морфологічного дослідження фрагментів стравоходу.

Результати. Ускладнені варіанти гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ерозивно-виразковий езофагіт, з формуваннямполіпів і поліпоподібних розростань, стравохід Барретта, стриктури стравоходу, кровотечі) виявлені у 29,5% дітей із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та ерозійним гастродуоденітом (тим частіше, чим довше хворіє дитина). Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, як правило, обтяжує перебіг хронічних захворювань гастродуоденальної зони. Важкі варіанти гастроезофагеальної рефлюксної хвороби частіше формуються при НР! виразковій хворобі дванадцятипалої кишки. При цьому наслідком ерозивно-виразкових езофагітів нерідко є стравохід Барретта або формування поліпів та інших неоплазій стравоходу, що може бути прогностично несприятливим і розглядатися як ускладнення.

Висновки. Розвиток гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, ускладнений виразкою, формуванням стравоходу Барретта вже в дитячому і підлітковому віці потребує тривалого, іноді нестандартного, комплексного, у тому числі хірургічного лікування.

Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ускладнення, поєднана патологія, виразкова хвороба, діти та підлітки.

Література:

1. Белоусов ЮВ. 2012. Актуальные вопросы педиатрической гастроэнтерологии. Сб статей 2007—2011 гг. К: 591.

2. Белоусов ЮВ, Павленко НВ. 2011. Заболевания гастродуоденальной зоны у детей. Дополнения и комментарии к протоколам и стандартам диагностики и лечения. Здоровье ребенка 2: 98—102.

3. Бельмер СВ. 2013. Перспективы детской гастроэнтерологии. Практика педиатра 2: 7—10.

4. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь. Под ред проф ЛБ Лазебника. М, ИД «Медпрактика-М». 2012: 356.

5. Бєлоусов ЮВ, Волошина ЛГ, Павленко НВ та ін. 2010. Захворювання органів травлення у дітей (стандарти діагностики та лікування). Навч пос для педіатрів, дитячих гастроентерологів, лікарів загальної практики — сімейної медицини. Х, ВД «ІНЖЕК»: 126.

6. Комарова ЕВ, Гундобина ОС. 2013. Современные представления о гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у детей. Практика педиатра 2: 11—16.

7. Павленко НВ. 2011. Пищеводные нарушения у детей и подростков с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки (синдром взаимного отягощения). Современная педиатрия 2: 146—148.

8. Приворотский ВФ, Луппова НЕ. 2005. Кислотозависимые состояния у детей (клиническая картина, диагностика, лечение). СПб, ИД СПбМАПО: 120.

9. Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення: наказ МОЗ України від 29.01.2013 р. № 59 http://www.moz.gov.ua

10. Каганов БС, Исаков ВА, Эрдес СИ. 2012. H.pylori-инфекция у детей. М, Изд «Династия»: 140.

11. Шадрин ОГ, Марушко ЮВ, Герасимюк СІ, Ігнатко ЛВ. 2010. Сучасні аспекти антисекреторної терапії кислотозалежних захворювань шлунково-кишкового тракту у дітей. К: 16.

12. Elitsur Y, Durst P, Lawrence Z. et al. 2008. Does Helicobacter Pylori protect children from reflax disease? J Clin Gastroenterol 42: 215—216. http://dx.doi.org/10.1097/01.mcg.0000248002.88322.43 ; PMid:18209597

13. McColl KE, Dickson A, El-Nujumi A et al. 2009. Symptomatic benefit 1-3 years after H.pylori eradication in ulcer patients: impact of gastroesophageal disease. Am J Gastroenterol 95: 101—105. http://dx.doi.org/10.1111/j.1572-0241.2000.01706.x ; http://dx.doi.org/10.1016/S0002-9270(99)00765-0

14. Moon A, Solomon A, Beneck D, Cunningham-Rundles S. 2009. Positive association between Helicobacter Pylori and gastroesophageal reflax disease in children. J Pediatr Gastroenterol Nutr 49: 283—288. http://dx.doi.org/10.1097/MPG.0b013e31818eb8de ; PMid:19525872 PMCid:PMC2732756

15. Vakil N, van Zanten SV, Kahrilas P et al. 2006. The Montreal definition and classification of gastroesophageal reflex disease: a global evidence-based consensus. Am J Gastroenterol 101: 1900—1920. http://dx.doi.org/10.1111/j.1572-0241.2006.00630.x ; PMid:16928254