• Удосконалення малоінвазивної техніки хірургічного втручання у хворих на субмукозну міому матки

Удосконалення малоінвазивної техніки хірургічного втручання у хворих на субмукозну міому матки

HEALTH OF WOMAN. 2018.9(135):38–43; doi 10.15574/HW.2018.135.38

Литвак О. О. , Хабрат Б. В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної і клінічної медицини» ДУС, м.
 Київ

Мета дослідження: підвищення ефективності хірургічного лікування субмукозної міоми матки на підставі удосконалення малоінвазивної техніки хірургічного втручання.

Матеріали та методи. Для реалізації поставленої мети були проаналізовані результати 160 міомектомій, з яких 100 виконано з використанням гістероскопічної техніки (І основна група) та 60 – із застосуванням комбінованого способу: гістероскопія з лапароскопічною асистенцією (ІІ основна група). До контрольної групи увійшли 40 практично здорових жінок. Основними методами дослідження були клінічні, ехографічні, допплерометричні, морфологічні, лабораторні та статистичні.

Результати. Упровадження у клінічну практику комбінованого оперативного втручання (гістеро-лапароскопії) в один етап з накладанням ендоскопічних швів на стінку матки під гістероскопічним контролем у ситуаціях, які потребують об’єктивного оцінювання спроможності стінки матки у ділянці видаленого вузла, сприяє зниженню інтраопераційної крововтрати; зменшенню об’єму інфузійної терапії; ранньому відновленню фертильної функції пацієнток шляхом максимального збереження анатомічної структури матки як органа, що забезпечує розвиток плода; ранньому відновленню рухової активності хворих (у першу добу після операції) та зменшенню тривалості їхнього перебування у стаціонарі після оперативного лікування (у середньому 3 доби).

Заключення. Отримані результати дозволяють рекомендувати удосконалений нами алгоритм для використання у практичній охороні здоров’я.

Ключові слова: міома матки, оперативне лікування, удосконалений алгоритм.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Сидорова И.С., 2014. Морфогенез и ангиогенез простых и пролиферирующих миом матки //Российский вестник акушера-гинеколога : 4 : 1 : 8-11.

2. Окоро Бонавентуре, 2016. Современные подходы к выбору лечебной тактики ведения больных с миомой матки // Міжнародний медичний журнал : 22 : 2 : 43-46.

3. Татарчук Т. Ф., 2016. Міома матки: лікування з метою довгострокового контролю // Жіночий лікар : 1 : 3-7.

4. Татарчук Т.Ф., 2016. Органосохраняющее лечение симптомной лейомиомы матки у пациенток репродуктивного возраста // Репродуктивна ендокринологія: 2(28) : 94-99.

5. Татарчук Т.Ф., 2014. Новая эра в лечении миомы матки у женщин различных возрастных групп // Репродуктивна ендокринологія: 6(20) : 9-19.

6. Наказ № 676 МОЗ України від 31.12.2004 р. «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги».

7. Наказ МОЗ № 905 від 27.12.2006 р. «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги».

8. Бурлев В.А., 2017. Локальный и системный ангиогенез у больных с миомой матки // Проблемы репродукции : 13 : 1 : 26-33.

9. Давыдов А.И., 2016. Возможности 3D трансвагинальной ехографии в диагностике доброкачественных заболеваний матки и придатков // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии: 1:47-52.

10. Каменецкий Б., 2011. Допплерометрия кровотока в сосудах матки как прогностический фактор при лечении бесплодия методами вспомогательной репродукции // Проблемы репродукции : 4 : 4-17.

11. Dubuisson J.B., 2011. Laparoscopic myomectomy fertility results // Ann. N Y. Acad. Sci. : 943 : 269-275. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2001.tb03807.x

12. Задорожна Т.Д., 2013. Морфологічні методи дослідження міоми матки // Морфологія: 2: 43-49.

 

Підтвердіть дію на порталі med-expert.com.ua:

Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб, які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту. Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я і ознайомлені з призначеною для користувача угодою.