• Удосконалення діагностики та хірургічного лікування некротичного ентероколіту у новонароджених
ua До змісту Повний текст статті

Удосконалення діагностики та хірургічного лікування некротичного ентероколіту у новонароджених

Paediatric Surgery.Ukraine.2017.2(55):76-84; doi 10.15574/PS.2017.55.76

Переяслов А. А., Борис О. Я.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Мета: узагальнити власний досвід використання ультрасонографії (УСГ) з допплерографією для визначення рівня і ступеня ураження кишечника та вирішення питання подальшої хірургічної тактики при лікуванні новонароджених із некротичним ентероколітом (НЕК).
Пацієнти і методи. Робота ґрунтується на про- і ретроспективному обстеженні 111 новонароджених із різним ступенем важкості НЕК. Діагноз встановлювали на підставі результатів об’єктивного обстеження та інструментальних (рентгенологічних, УСГ та допплерографія) методів. У 41 (66,1%) новонародженого після резекції кишки накладали стому, а у 21 (33,9%) операцію завершували накладанням первинного анастомозу.
Результати. Загальна летальність серед новонароджених після хірургічного лікування становила 17,7% (11 немовлят), у тому числі після накладання стоми — 19,5% (8 новонароджених) і після накладання первинного анастомозу — 14,3% (3 дитини). Різноманітні післяопераційні ускладнення розвинулись у 17 (41,5%) дітей, яким накладено стому, і у 5 (23,8%) пацієнтів після накладання первинного анастомозу.
Висновки. Підтверджено, що для чіткої верифікації стадії захворювання необхідне комплексне обстеження пацієнта, з урахуванням результатів УСГ з допплерографією, що дозволяє встановити наявність некрозу кишки ще до моменту виникнення перфорації. У сумнівних випадках, за відсутності переконливих даних за результатами рентгенологічного обстеження та УСГ, показана діагностична лапароскопія. Накладання первинного анастомозу за наявності чітких показань є безпечним та ефективним методом лікування у новонароджених із НЕК, що супроводжується меншою кількістю ускладнень і нижчою летальністю.
Ключові слова: некротичний ентероколіт, новонароджені, ультрасонографія, медіатори запалення, хірургічне лікування, первинний анастомоз.

Література

1. Баиров В.Г. Об опыте хирургического лечения некротического энтероколита / В.Г. Баиров, С.А. Караваева // Сборник науч. трудов. – Саратов, 2002. – С. 16–20.

2. Карпова И.Ю. Роль инструментальных методов исследования в диагностике некротического энтероколита у новорожденных / И.Ю. Карпова, В.В. Паршиков, Л.Е. Егорская // Вестник експеримент. и клин. хирургии. – 2012. –№2. – С.412–415.

3. Клименко Т.М. Патогенетические подходы к ранней диагностике некротизирующего энтероколита недоношенных новорожденных / Т.М. Клименко, О.В. Воробьева // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. – 2011. – №1. – С.24–40.

4. Переяслов А.А. Роль цитокінів при некротичному ентероколіті у дітей / А.А. Переяслов // Хірургія дитячого віку. – 2007. – №4. – С.8–17.

5. Berseth C.L. Prolonging small feeding volumes early in life decreases the incidence of necrotizing enterocolitis in very low birth weight infants / C.L. Berseth, J.A. Bisquera, V.U. Paje // Pediatrics. – 2003. – Vol.111. – P.671–672. https://doi.org/10.1542/peds.111.3.529

6. Bhatia J. Strategies to prevent necrotising enterocolitis / J. Bhatia // Chin. Med. J. –2010. – Vol.123. – Р.2759–2765.

7. Gupta A. Etiology and medical management of NEC / A. Gupta, A. Paria // Early Hum. Dev. – 2016. – Vol.97. – P.17–23. https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2016.03.008; PMid:27080373

8. Hunter C.J. Inflammatory signaling in NEC: Role of NF-κB, cytokines and other inflammatory mediators / C.J. Hunter, I.G. De Plaen // Pathophysiology. – 2014. –Vol.21. – P.55–65. https://doi.org/10.1016/j.pathophys.2013.11.010; PMid:24388163 PMCid:PMC4354685

9. Kastenberg Z.J. The surgical management of necrotizing enterocolitis / Z.J. Kastenberg, K.G. Sylvester // Clin. Perinatol. – 2013. – Vol.40. – P.135–148. https://doi.org/10.1016/j.clp.2012.12.011; PMid:23415269

10. Kim J.H. Necrotizing enterocolitis: The road to zero / J.H. Kim // Semin. Fetal Neonatal Med. – 2014. – Vol.19. – P.39–44. https://doi.org/10.1016/j.siny.2013.10.001; PMid:24268863

11. Luig M. Epidemiology of necrotizing enterocolitis – part I: changing regional trends in extremely preterm infants over 14 years / M. Luig, K. Lui; NSW & ACT NICUS Group // J. Paediatr. Child Health. – 2005. – Vol.41. – P.169–173. https://doi.org/10.1111/j.1440-1754.2005.00582.x; PMid:15813869

12. Maheshwari A. Immunologic and hematological abnormalities in necrotizing enterocolitis / A. Maheshwari // Clin. Perinatol. – 2015. – Vol.42. – P.567–585. https://doi.org/10.1016/j.clp.2015.04.014; PMid:26250918 PMCid:PMC4530495

13. Muller M.J. Necrotizing enterocolitis in premature infants and newborns / M.J. Muller, T. Paul, S. Seeliger // J. Neonatal Perinatal Med. – 2016. – Vol.9. – P.233–242. https://doi.org/10.3233/NPM-16915130; PMid:27589549