HEALTH OF WOMAN. 2019.4(140): 34–37; doi 10.15574/HW.2019.140.34

Біляєв С. Г., Назаренко Л. Г., Біляєва І. С., Горбач Т. В., Федота О. М.
Міський клінічний пологовий будинок № 6, м. Харків
Харківска медична академія післядипломної освіти
Харківський національний медичний університет
Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

Мета дослідження: уточнення реальної поширеності і медико-соціальних аспектів тютюнопаління дівчаток-підлітків в обласному центрі сходу України (м. Харків) на підставі об’єктивних тестів.

Матеріали та методи. Проведено анонімне анкетування 60 учениць 10–11-х класів загальноосвітньої середньої школи у віці 14–16 років. Для об’єктивізації контакту з продуктами згоряння тютюну анкетування було доповнено кількісним визначенням концентрації тіоціанідних іонів у сечі опитаних. Вміст останніх у сечі до 3 мг/л вважали фоновим (негативним), 3–4 мг/л – граничним, а більше 4 мг/л – позитивним результатом.

Результати. Визначення концентрації тіоціанідних іонів у сечі обстежуваних засвідчило, що 21 (35%) особа з 60 мають безпосередній контакт з продуктами згоряння тютюну (тіоціанатурія у межах 4,13–9,01 мг/л); 17 (28,3%) з 60 дівчаток-підлітків є активними курцями, причому 12 (71%) з 17 надають правдиву інформацію про свою звичку в анкетах. У контрольну групу увійшли 39 осіб з рівнем тіоціанатурії 0,68–3,47 мг/л, що свідчить про відсутність контакту з тютюновим димом.

Серед факторів, що впливають на формування моделі поведінки дівчаток-підлітків, найбільше значення має високий добробут сім’ї, наявність великої кількості безконтрольних «кишенькових» грошей у дитини, що провокує не тільки тютюнопаління, а й вживання алкогольних напоїв: 43% дівчаток-курців проти 15% тих, хто не палить (р<0,05), систематично вживають алкоголь. Усім без винятку курцям приклад подають друзі і знайомі, що значно перевищує ступінь впливу родичів. Провокувальну роль відіграє також близькість до школи торгових точок, що продають тютюнову продукцію неповнолітнім, у поєднанні з відсутністю контролю з боку викладачів.

Заключення. Тридцять п’ять відсотків дівчаток-школярок у віці 14–16 років систематично мають безпосередній контакт з тютюновим димом, 28,3% є активними курцями. Наявність досить великих сум безконтрольних «кишенькових» грошей може стати фундаментом для виникнення і подальшого вкорінення звички тютюнопаління. Цьому сприяє спілкування з друзями-курцями і доступність тютюнової продукції у торгових точках неподалік від школи.

Ключові слова: тютюнопаління, тіоціанат, дівчата-підлітки.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Беляев С.Г., Губина-Вакулик Г.И. Морфофункциональные особенности матки крыс-родильниц при экспериментальном моделировании табакокурения в семье. В: Бабанин А.А., главный редактор. Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – Симферополь: КГМУ; 2009. – 145 (Ч. 3). – С. 16–9.

Всемирная организация здравоохранения. Пассивное курение (в возрасте 13–15 лет) [Интернет]. [цитировано 2018 Сент 15]. Доступно: https://gateway.euro.who.int/ru/indicators/cah_42-smoke-exposure-13-15-years/

Всемирная организация здравоохранения. Рамочная конвенция ВОЗ по борьбе против табака: обновленная перепечатка 2003 г., 2004 г., 2005 г. [Интернет]. [цитировано 2018 Сент 08]. Доступно: http://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/42811/9789244591017_rus.pdf?sequence=4

Горбач ТВ, Біляєв СГ, винахідники; Харківська медична академія післядипломної освіти, заявник та патентовласник. Спосіб контролю за інтенсивністю тютюнопаління. Патент України № 35188. 2008 Вер 10.

Латіна ГО, Заікіна ГЛ, Завадська ММ. Проблема тютюнопаління серед сучасних підлітків. Вісн. проблем біології і медицини. 2014;(3):193-6.

Полька НС, Бердник ОВ, Добрянська ОВ, Станкевич ТВ, Савон ЛВ. Поширеність тютюнопаління серед підлітків України (за результатами глобального опитування підлітків 2011 р.). Довкілля та здоров’я. 2013;66(3):57-61.

Сахарова ГМ, Антонов НС, Салагай ОО, Донитова ВВ. Глобальное обследование употребления табака среди молодежи в возрасте 13–15 лет в Российской Федерации: сравнение тенденций в 2004 и 2015 гг. Пульмонология. 2017;27(2):179-86.

Baldawa PS, Kulkarni VV, Koshy AV, Shaikh SS, Varu R, Srivastava G. Levels of salivary thiocyanate and its relation with occurrence of micronuclei using exfoliative cytology in smokers and nonsmokers. Indian J Dent Res. 2016 Nov-Dec;27(6):568-573. https://doi.org/10.4103/0970-9290.199599; PMid:28169251.

Cui Y, Forget EL, Zhu Y, Torabi M, Oguzoglu U. The effects of cigarette price and the amount of pocket money on youth smoking initiation and intensity in Canada. Can J Public Health. 2018 Aug 30. https://doi.org/10.17269/s41997-018-0123-9; PMid:30168041.

Jain RB. Trends and variability in the levels of urinary thiocyanate, perchlorate, and nitrate by age, gender, race/ethnicity, smoking status, and exposure to environmental tobacco smoke over 2005–2012. Sci Total Environ. 2016 Jul 1;557-558:221-30. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2016.03.064; PMid:26994809.

Kareli D, Pouliliou S, Nikas I, Psillaki A, Karelis A, Nikolettos N, et al. Effect of ma-ternal smoking during pregnancy on fetus: a cytogenetic perspective. J Matern Fetal Neonatal Med. 2014 Jan;27(2):127-31. https://doi.org/10.3109/14767058.2013.806897; PMid:23682763.

Noda T. Effects of tobacco smoke on fetus and children. Nihon Rinsho. 2013 Mar;71(3):454-8.

Scholz M, Kaltenbach M. Cigarette, alcohol and drug use in 12 to 13-year-old ado-lescents-an anonymous survey of 2,979 students. Gesundheitswesen. 1995 Jun;57(6):339-44.