• Тяжка прееклампсія. CALM DOWN – алгоритм дій медичного персоналу
До змісту

Тяжка прееклампсія. CALM DOWN – алгоритм дій медичного персоналу

HEALTH OF WOMAN. 2017.10(126):28–33; doi 10.15574/HW.2017.126.28

Медведь В. І., Жук С. І., Коньков Д. Г., Булавенко О. В., Ткаченко Р. О., Кукуруза І. Л.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Прееклампсія є потенційно серйозним ускладненням вагітності у світі. Тяжка прееклампсія є причиною 9–26% загальної материнської смертності та значної частини передчасних пологів, а також материнської та неонатальної захворюваності.
Ступінь захворюваності зростає з урахуванням збільшення у загальній популяції кількості випадків ожиріння, підвищення віку майбутніх матерів та жінок, які страждають на супутні соматичні захворювання. Останні досягнення у розумінні патофізіології прееклампсії відкрили нові шляхи профілактики, скринінгу та лікування цього стану. Крім того, відомо, що прееклампсія є фактором ризику серцево-судинних захворювань як у матері, так і в дитини, що дає можливість проведення ранніх профілактичних заходів. Нові інструменти для раннього виявлення та лікування тяжкої прееклампсії можуть привести до революції у практиці у найближчі роки.
Мета клінічного впровадження алгоритму дій CALM DOWN для медичного персоналу при тяжкій прееклампсії полягає у зменшенні випадків материнської та перинатальної смертності внаслідок комплексної командної роботи.
Ключові слова: тяжка прееклампсія, лікування, алгоритм дій медичного персоналу, CALM DOWN, магнію сульфат, урапідил, лабеталол, ніфедипін, інфузійна терапія.

Література

1. Давыдова Ю.В. Перинатальный менеджмент при преэклампсии с позиций управления рисками / Ю.В. Давыдова // Репродуктивная эндокринология. – 2014. – № 4(18). – С. 72–73.

2. Коньков Д.Г. Сучасні аспекти патогенетично обумовленої профілактики прееклампсії / Д.Г. Коньков, О.В. Булавенко, В.М. Дудник, В.В. Буран // Перинатология и педиатрия. – 2016. – № 1. – С. 46–50. doi 10.15574/PP.2016.65.46

3. Diagnosis and Treatment of Hypertensive Pregnancy Disorders. Guideline of DGGG (S1-Level, AWMF Registry No.?015/018, December 2013) / H. Stepan, S. Kuse-Fцhl, W. Klockenbusch, W. Rath [et al.] // Geburtshilfe Frauenheilkd. – 2015. – Vol. 75(9):900–914.

4. Diagnosis, evaluation, and management of the hypertensive disorders of pregnancy / LA Magee, A. Pels, M. Helewa, E. Rey, P. von Dadelszen, and  Canadian Hypertensive Disorders of Pregnancy (HDP) Working Group // Pregnancy Hypertens. – 2014. – Vol. 4(2):105–45.

5. Hypertension in Pregnancy. Report of the American College of Obstetricians and Gynecologists’ Task Force on Hypertension in Pregnancy // Obstetrics & Gynecology. – 2013. – Vol. 122. – No. 5. – Р. 1122–1131. PMid:24150027

6. Hypertension in Pregnancy: The Management of Hypertensive Disorders During Pregnancy. NICE Clinical Guidelines. – National Collaborating Centre for Women’s and Children’s Health (UK). – London: RCOG Press. – 2011. – 295 p.

7. Hypertensive disorders of pregnancy: a systematic review of International Clinical Practice Guidelines / Tessa E.R. Gillon, A. Pels, P. von Dadelszen, [et al.] // International Clinical Practice Guidelines. – 2014. – PLoS ONE 9(12): e113715. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0113715; PMid:25436639 PMCid:PMC4249974

8. Townsend R. Current best practice in the management of hypertensive disorders in pregnancy /R. Townsend, P. O’Brien, A. Khalil // Integrated Blood Pressure Control. – 2016. – Vol. 9:79–94. https://doi.org/10.2147/IBPC.S77344; PMid:27555797 PMCid:PMC4968992

9. SOMANZ guidelines for the management of hypertensive disorders of pregnancy 2014 / SA Lowe, L Bowyer, K. Lust, LP McMahon, [et al.] // Aust N Z J Obstet Gynaecol. – 2015. –Vol. 55(5):e1-29. https://doi.org/10.1111/ajo.12399; PMid:26412014