• Тактика лікувально-профілактичних заходів у жінок з повторною прееклампсією 

Тактика лікувально-профілактичних заходів у жінок з повторною прееклампсією 

HEALTH OF WOMAN. 2016.4(110):63–66 
 

Тактика лікувально-профілактичних заходів у жінок з повторною прееклампсією 
 

Говсеєв Д. О.

Міський клінічний пологовий будинок № 5 м. Києва 
 

Мета дослідження: розроблення та впровадження лікувально-профілактичних заходів у жінок з повторною пре-еклампсією (ПЕ).


Матеріали та методи. Було проведено клініко-гемостазіологічне обстеження 150 пацієнток. Ретроспективну групу склали 60 жінок з ПЕ і втратою плода в анамнезі. Ретроспективна група розподілена на дві підгрупи: підгрупа I – 30 пацієнток з втратою плода, в яких прееклампсія мала місце до 29 тиж; підгрупа II – 30 пацієнток, яких розродили від 29 до 34 тиж у зв’язку з ПЕ, що почалася.

Проспективну групу склали 60 пацієнток з ПЕ в анамнезі, які були проконсультовані і обстежені у рамках ретроспективної групи. З цих 60 пацієнток 30 жінок (підгрупа Іа) готували до вагітності і вели з ранніх термінів до розродження і післяпологового періоду, інші 30 жінок (підгрупа ІІа) звернулися вже у термін вагітності 6–13 тиж.


Результати. Ранній початок терапії низькомолекулярними гепаринами у пацієнток проспективної групи дозволило поліпшити перинатальні результати розродження. У всіх пацієнток мав місце неускладнений перебіг вагітності і сприятливі перинатальні результати.


Заключення. Для оптимізації ведення наступної вагітності і можливості своєчасного початку адекватної профілактичної терапії всім пацієнткам з прееклампсією в анамнезі необхідно проводити дослідження системи гемостазу на наявність генетичних і набутих форм тромбофілій. Успішний перебіг вагітності у даній групі пацієнток, а також сприятливі перинатальні результати на фоні антитромботичної терапії, може свідчити про етіопатологічну роль порушень тромбофілічної спрямованості у пацієнток з повторною прееклампсією.


Ключові слова: прееклампсія, тактика, профілактика, лікування.


Література

1. Венцківський БМ, Дашкевич ВЄ. 2009. Ведення вагітності та пологів при прееклампсії, їх прогнозування, діагностика, лікування і профілактика. Метод. рекомендації. К:32.

2. Степанковская ГМ, Венцковский БМ. 2010. Неотложные состояния в акушерстве и гинекологии. К, Здоров’я:672.

3. Венцківський БМ, Запорожан ВМ, Сенчук АЯ. 2012. Гестози вагітних: Навч. посібник. К, Аконіт:112.

4. Коломийцева АГ. 1999. Поздние гестозы беременных. Вісник асоц. акушерів-гінекологів України 3:79–89.

5. Степанківська ГК, Михайленко ОТ. 2000. Акушерство. К, Здоров’я:580.

6. Венцковский БМ, Жегулович ВГ. 2007. Современные принципы лечения позднего токсикоза беременных. Лікування та діагностика 1:42–44.

7. Коломійцева АГ, Віденко ЛВ. 2002. Волемічні зміни у вагітних з прееклампсією. Зб. наукових праць Асоціації акуш.-гінекол. України. К:51–55.

8. Кабанова НВ, Захарченко ЛВ. 2009. Безопасное материнство как актуальная проблема современного акушерства. Збірн. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К:292–295.

9. Савельева ГМ, Шалина РИ. 2008. Современные проблемы этиологии, патогенеза, терапии и профилактики гестозов. Акушерство и гинекология 5:6–9.

10. Чайка ВК, Бабич ТЮ, Белоусов ГВ. 2009. Программа охраны материнства и детства в семье (безопасное материнство) – профилактика акушерских и перинатальных потерь. Збірн. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К:460–463.