HEALTH OF WOMAN. 2018.5(131):86–92; doi 10.15574/HW.2018.131.86

Кучер О. В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Залізодефіцитні стани є однією з актуальних проблем підліткового віку. У генезі дефіциту заліза бере участь низка факторів, властивих пубертатному періоду: прискорені темпи розвитку, становлення оваріально-менструального циклу, ендокринні та метаболічні дисфункції. Тривалий дефіцит заліза призводить до зниження ефективності еритропоезу, порушення диференціювання еритроїдних клітин, зниження гемоглобіноутворення. У разі невирішеної проблеми у дівчаток у підлітковому віці дефіцит заліза у репродуктивний період може здійснювати негативний вплив на перебіг гестаційного процесу, пологів, стан плода та новонародженого у майбутньої мами. Актуальним є комплексний підхід до лікування і профілактики залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків, використання залізовмісних препаратів, збагачених вітамінами і мікроелементами.

Мета дослідження: вивчення ефективності корекції залізодефіцитної анемії (ЗДА) у дівчаток-підлітків препаратом Ферсінол-З, що представляє унікальний терапевтичний комплекс сульфату заліза, сульфату цинку, вітамінів групи В₁, В₂, В₆, В₉, С і РР.

Матеріали та методи. Під амбулаторним наглядом перебували 62 пацієнтки віком 12–17 років з діагнозом ЗДА (основна група). Діагноз встановлювали на підставі результатів клінічних (наявність анемічного і сідеропенічного синдромів) та лабораторних методів дослідження. У контрольну групу увійшли 30 дівчаток-підлітків аналогічного віку без анемічного синдрому.

Результати. Результати оцінювання клінічної симптоматики через 6 тиж вживання препарату Ферсінол-3 засвідчили, що у всіх дівчат із ЗДА була відсутня блідість шкірних покривів, купіровано астеноневротичний синдром, відзначали редукцію проявів епітеліального синдрому. Через 3 тиж вживання препарату рівень гемоглобіну виявився вірогідно вище вихідних даних (119,02±1,27 г/л порівняно з 99,89±1,08 г/л; р <0,001), а через 6 тиж вживання препарату досяг вікової норми. Підвищення рівня гемоглобіну за 6 тиж вживання препарату становило 21,16±0,99 г/л. Через 6 тиж застосування препарату Ферсінол-3 у пацієнтів із ЗДА відзначали позитивну динаміку рівня феритину у сироватці крові порівняно з ініціальним рівнем (28,36±0,52 нг/л проти 10,02±0,28 нг/л; р<0,001). Під час застосування препарату Ферсінол-3 побічних ефектів не відзначено.

Заключення. Проведені дослідження встановили високу терапевтичну ефективність, добру переносимість і безпеку препарату Ферсінол-3, що дає підставу широко його використовувати для корекції залізодефіцитних станів у дівчаток у пубертатний період. Використання у педіатричній практиці препарату Ферсінол-3 буде сприяти, разом із поповненням дефіциту заліза, відновленню балансу життєвоважливих мікроелементів і вітамінів, нормалізації фізіологічних процесів у різних органах і системах організму, що росте.

Ключові слова: залізодефіцитна анемія, дівчатка-підлітки, гемоглобін, MCV, MCH, феритин, ефективність терапії, Ферсінол-3.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абатуров А.Е. Микроэлементный баланс и противоинфекционная защита у детей / А.Е. Абатуров // Здоровье ребенка. – 2008. – № 1. – С. 47–49.

2. Анемии у детей: диагностика, дифференциальная диагностика и лечение /Под ред. А.Г. Румянцева и Ю.Н. Токарева. – 2-е изд. доп. и перераб. – М.: МАКС Пресс, 2004. – 216 с.

3. Бережной В.В. Комплексные подходы в терапии дефицита железа, цинка, витаминов группы В у детей школьного возраста /В.В. Бережной, В.В. Корнева // Современная педиатрия. – 2016. – № 3 (75). – С. 45–53. doi 10.15574/SP.2016.75.45

4. Видибрець С.В., Гайдукова С.М., Черноброва О.І. Залізодефіцитна анемія: навч.-метод. посіб. – Вінниця, Бориспіль: Меркьюрі, 2012. – 237 с.

5. Дефицит железа у детей и подростков/Учебное пособие для системы послевузовского профессионального образования врачей-педиатров. – М., 2006.

6. Коржинський Ю.С. Роль цинку в нормі та при патології / Ю.С. Коржинський, А.Е. Лісний // Здоров’я дитини. – 2009. – № 1 (16). – С. 52–57.

7. Марушко Ю.В. Мікроелементи та стан імунітету у дітей / Ю.В. Марушко // Актуальна інфектологія. – 2013. – № 1 (1). – С. 24–27.

8. Павлов А.Д. Эритропоэз, эритропоэтин, железо. – М., ГЭОТАР-МЕД, 2011. – 304 с.

9. Папаян А.В., Жукова Л.Ю. Анемии у детей: Руководство для врачей. СПб.: Питер,2001. – 384 с.

10. Педіатрія: Національний підручник: у 2 т. / за ред. проф. В.В. Бережного. – К., 2013. – Т. 1. – С. 872–894.

11. Румянцев А.Г. Детская гематология: практическое руководство. – М., ГЭОТАР-МЕД, 2015. – 658 с.

12. Румянцев А.Г. Железодефицитные состояния: причины развития, диагностика и лечение / А.Г. Румянцев, И.С. Тарасова, В.М. Чернов //Медицинский научн. и уч.-метод. журн. – 2006. – № 34. – С. 3–26.

13. Студеникин В.М. Витаминно-минеральные комплексы для детей: инструмент нейродиетологии / В.М. Студеникин, В.И. Шелковский // Педиатрия. – 2008. – Т. 87, № 6. – С. 105–109.

14. Торшин И.Ю. Систематический анализ молекулярных механизмов воздействия железа, меди, марганца в патогенезе железодефицитной анемии / И.Ю. Торшин, О.А. Громова, А.К. Хаджидис // Клиническая фармакол. – 2010. – № 3. – С. 32–36.

15. Andrews N.C. Disorders of iron metabolism. N Engl J Med., 1999; vol. 341:pp. 1986–1995. https://doi.org/10.1056/NEJM199912233412607; PMid:10607817

16. Andrews N.C., Schmidt P.I. Iron homeostasis. Annu Rev Physiol,2007; vol.69: 69–85. https://doi.org/10.1146/annurev.physiol.69.031905.164337; PMid:17014365

17. Besarab A., Horl WH., Silverberg D. Iron Metabolism, Iron Deficiency, Thrombocytosis, and the Cardiorenal Anemia Syndrome. The Oncologist, 2009; 14 (suppl 1): 22–33. https://doi.org/10.1634/theoncologist.2009-S1-22; PMid:19762514

18. De Maeyer E.M., Dallman P., Gurney J.M. et al. Preveventing and controlling iron deficiency anaemia through primary health care. A guide for health administrators and programme managers. World Health Organization,Geneva, Switzerland, 1990: 58 р.

19. Fraker P.J. The dynamic link between the integrity of the immune system and zinc status. J. Nutr., 2000; Vol. 130: 1399–1406. https://doi.org/10.1093/jn/130.5.1399S; PMid:10801951

20. Ibs K. Zinc-Altered immune function. J. Nutr., 2003;№ 133: 1452–1456. https://doi.org/10.1093/jn/133.5.1452S; PMid:12730441

21. Iron Deficiency Anaemia. Assessment, Prevention and Control. A guide for programme managers.World Health Organization,Geneva, Switzerland, 2001: 114 р.

22. Rao R., Georgieff M.K. (2002) Perinatal aspects of iron metabolism. Acta Paediatr Supp., vol.91, pp. 124–129. https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.2002.tb02917.x

23. Recommendations to prevent and control iron deficiency with of the International Nutritional Anemia Consultative Group (INACG), WHO and UNICEF (2004), Geneve, p. 88.

24. World Health Organization [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2011 [cited 2017 Feb 02]. Haemoglobin concentrations for the diagnosis of anaemia and assessment of severity. Available from: www.who.int/vmnis/indicators/haemoglobin.pdf.

25. Ziaei S., Hatefnia E., Togeh G. Iron status in newborns born to iron deficient mothers. Iran J. Med. Sci., 2003; vol.28:62–64.

26. Zhu A., Kaneshiro M., Kaunitz J.D. Evaluation and Treatment of Iron Deficiency Anemia: A Gastroenterological Perspective. Dig Dis Sci. 2010; 55(№3): 548–559. https://doi.org/10.1007/s10620-009-1108-6; PMid:20108038 PMCid:PMC2822907