• Сучасні технології у лікуванні риносинуситів у дітей (лекція)
ua До змісту Повний текст статті

Сучасні технології у лікуванні риносинуситів у дітей (лекція)

Modern pediatrics. Ukraine. 2019.4(100):79-87; doi 10.15574/SP.2019.100.79

Бережний В. В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Для цитування: Бережний ВВ. (2019). Сучасні технології у лікуванні риносинуситів у дітей (лекція). Сучасна педіатрія. Україна. 4(100): 79-87; doi 10.15574/SP.2019.100.79
Стаття надійшла до редакції 21.01.2019 р., прийнята до друку 28.04.2019 р.

Показано сучасні підходи до діагностика і лікування риносинуситів у дітей. Для лікування запальних процесів носоглотки використовується велика кількість препаратів без доведеної ефективності і переваг одного над іншим. Зростання резистентності бактерій до антибіотиків, вірусних інфекцій — до противірусних препаратів, поліпрагмазія диктують необхідність використання нових технологій у лікуванні захворювань носоглотки у дітей. У практичну діяльність лікарів для лікування гострих риносинуситів, аденоїдитів та секреторних середніх отитів у дітей останнім часом впроваджуються різні препарати з доведеною ефективністю. У лікуванні алергічних риносинуситів ефективними є інтраназальні кортикостероїди та елімінаційна терапія морською водою.

Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Ключові слова: діти, риносинусит, колоїдні розчини та наночастинки срібла, іригаційна терапія, інтраназальні кортикостероїди.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бережной ВВ, Гляделова НП. (2016). Эффективность ирригационной терапии солевыми растворами при риносинуитах у детей. Современная педиатрия. 8(80):38–44. https://doi.org/10.15574/SP.2016.80.38

2. Бережной ВВ, Унич НК, Емец ЯВ и соавт. (2003). Эффективность применения виброцила при лечении острых ринитов у детей раннего возраста. Современная педиатрия. 1:49–52.

3. Бондаренко ЮГ, Білик ЛІ, Джулай ОС. та співавт. (2012). Характеристика стабільності антимікробної дії колоїдих розчинів наночастинок срібла. Dynamika naukowych baden-Praga. Material VIII Miedzynarodovej nankowi practycznej konferencij: 77–79.

4. Гавриленко ЮВ. (2015). Особливості вибору локальної терапії гострого і хронічного аденоїдиту у дітей. Современная педиатрия. 6(70): 30–34. https://doi.org/10.15574/SP.2015.70.30

5. Гавриленко ЮВ. (2018). Ефективність застосування топічного кортикостероїдного препарату «Флікс» при лікуванні секреторного середнього отиту у дітей. Современная педиатрия. 2(90):91–96. https://doi.org/10.15574/SP.2018.90.91

6. Зайков СВ, Каиилов АВ, Скричко СВ. (2013). Диагностика и лечение ринитов у детей. Дитячий лікар. 6(27):8–20.

7. Зайков СВ. (2017). Антигістамінні препарати: сьогодення та майбутнє. Здоров'я України. 9: 406.

8. Карпова ЕП, Соколова МВ. (2012). Выбор рациональных методов терапии острых инфекционных ринитов у детей с аллергоанамнезом. Перинатология и педиатрия. 2(50): 1–5.

9. Карпова ЕП, Тулупов ЛА, Усеня ЛИ и соавт. (2010). Симптоматическая терапия круглогодичного ринита у детей. Практика педиатра: 16–20.

10. Кривопустов СП. (2011). Патогенетический подход к интраназальной терапии острого вирусного ринита у детей. Современная педиатрия. 5(39):65–68.

11. Лайко АА, Заболотний ДІ, Науменко ОМ і співавт. (2017). Гострий та хронічний риносинуїт у дітей. Київ: Логос: 196.

12. Levina YuG, Namazova4Baranova LS, Torshhoeva RM i soavt. (2010). Allergicheskiy rinit: sovremennyie podhodyi k terapii. Voprosyi sovremennoy pediatrii. 9(6): 45–51.

13. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy (UKPMD) «Hostryi rynosynusyt» (2016). Nakaz MOZ Ukrainy №85 vid 11.02.2016 r. http://www.moz.gov.ua

14. Usova MO. (2013). Alerhichnyi rynit. U knyzi Pediatriia: natsionalnyi pidruchnyk: u 2 t. Za red. prof. VV Berezhnoho. T.1. – Kyiv: 520–531.

15. Agbabiaka TB, Guo R, Ernst E. (2008). Pelargonium sidoides for acute bronchitis. A systematic review and meta4analysis. Phytomedicine. 15(5):378—385. https://doi.org/10.1016/j.phymed.2007.11.023; PMid:18222667

16. Agertoft L, Pedersen S. (1990). Short4termlower leg growth rate in children with rhinitis treated with intranasal mometasone furoat and budesonide. J Allergy Clin Immunol. 104(5): 948—952. https://doi.org/10.1016/S0091-6749(99)70073-4

17. Chow AW, Benhinger MS, Brook I et al. (2012). IDSA Clinical Practice Guideline for Acute Bacterial Rhinosinusitis in Children and Adults. Clinical Infections Disease: an official publication of the Infections Diseases. Society of America. 54:72—112.

18. Richard R Jrlandi et al. (2016). International Consensus Statement on Allergy and Rhinology: Rhinosinusitis. Internation forum of Allergy and Rhinology. 6, Na.Si. https://doi.org/10.1002/alr.21694; PMid:26878819

19. Rosen CL, Storfer4Isser A, Taylor HG et al. (2004). Increase behavioral morbidity in school4aged children with seep4disorder breathing. Pediatrics. 114(6):1640—1648. https://doi.org/10.1542/peds.2004-0103; PMid:15574628

Текст статті

Зміст