• Сучасні принципи терапії перинатальних інфекцій
ua До змісту

Сучасні принципи терапії перинатальних інфекцій

HEALTH OF WOMAN. 2019.10(146): 62–68; doi 10.15574/HW.2019.146.62
Грищенко О. В.1, Бобрицька В. В.2
1Харківська медична академія післядипломної освіти
2Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Мета дослідження: оптимізація терапії перинатальних інфекцій та поліпшення перинатальних наслідків шляхом застосування макроліду широкого спектра дії Дораміцин (спіраміцин).
Матеріали та методи. Проведені ретроспективний аналіз даних та динамічне спостереження 130 вагітних з позитивними результатами інфектологічних досліджень. До I (основної) групи увійшли 50 пацієнток, які отримували Дораміцин по 3 млн 3 рази на добу 10 днів, до II групи (порівняння) – 40 пацієнток, яким проводили пульс-терапію азитроміцином по 1 г на день у 1, 7-й та 14-й дні, до III (контрольної) групи – 40 пацієнток, що не отримували антибіотикотерапії. Критерієм відбору вагітних для даного спостереження слугували позитивні результати ІФА, ПЛР, бактеріологічного дослідження у поєднанні з патологічним перебігом перинатального періоду, клінічними і ультрасонографічними даними.
Результати. Елімінація хламідійної інфекції, токсоплазми, патогенної флори, чутливої до макролідів, спостерігалася переважно у пацієнток I групи, що одержували Дораміцин. Перинатальні наслідки також були значно краще у пацієнток основної групи. У III групі, що взагалі не одержувала антибіотикотерапії, спостерігався високий відсоток новонароджених з низькою масою тіла, дострокових пологів і неонатальної захворюваності.
Заключення. Дораміцин є ефективним і безпечним препаратом, використання якого можна рекомендувати під час вагітності, ускладненої перинатальними інфекціями. Застосування Дораміцину істотно покращує результати пологів для матері і плода.
Ключові слова: Дораміцин, спіраміцин, перинатальні інфекції, лікування.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Вовк Л.М. Роль основних представників TORCH-комплексу в розвитку перинатальної патології. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2011; 2(41): 25-29.

2. Мавров Г.И., Чинов Г.П. Лечение хламидиоза (подходы к антибактериальной терапии). Український журнал дерматології, венерології, косметології, 2005; (3):82-91.

3. Міцода Р.М., Садигов Ю.М., Потокій Н.Й. Аналіз частоти перинатальних інфекцій у жінок із завмерлою вагітністю в анамнезі. Здоровье женщины. 2015; 9 (105): 57-58.

4. Наказ МОЗ України від 15.07.2011 №417 «Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги».

5. Наказ МОЗ України №906 від 27.12.2006 «Про затвердження клінічного протоколу з акушерської та гінекологічної допомоги «Перинатальні інфекції».

6. Пасієшвілі Н.М. Аналіз перинатальної захворюваності та смертності в умовах перинатального центру та шляхи її зниження. ScienceRise. Medical Science. 2016;1/3(18): 37-43.

7. Пирогова З.И., Рябчук Ф.Н. Клинико-лабораторная характеристика персистирующих инфекций хламидийной и микоплазменной этиологии у детей. Лечащий врач, 2011; 1(24):13.

8. Туряниця С.М., Федько Ю.Р., Корчинська О.О., Федько Р.М., Худанич О.В. Сучасні напрямки ведення вагітних із токсоплазмовою інфекцією. Проблеми клінічної педіатрії. 2013; 2 (20): 36-43.

9. Федорич П.В., Мавров Г.И., Подольский Вл.В. Обоснование применения Дорамицина для эрадикации микрофлоры, ассоциированной с бактериальным вагинозом. Здоровье женщины. 2019.1(137):55–59.

10. Adams Waldorf K.M., McAdams R.M. Influence of infection during pregnancy on fetal development . Reproduction. 2013; 146 (5): R151-62. https://doi.org/10.1530/REP-13-0232; PMid:23884862 PMCid:PMC4060827

11. Adamyan L.V., Kuzmin V.V., Arslanyan K.N., Kharchenko E.I. Spread of nosocomial infection in obstetric hospitals. Ter. Arkh. 2015;87(11):109-112. https://doi.org/10.17116/terarkh20158711109-112; PMid:26821427

12. Awareness of cytomegalovirus and risk factors for susceptibility among pregnant women, in Montreal, Canada / Wizman S., Lamarre V., Coic L. [et al.] // BMC Pregnancy Childbirth. 2016; 16 (1): 54. https://doi.org/10.1186/s12884-016-0844-9; PMid:26979058 PMCid:PMC4793542

13. Baud D. Intracellular bacteria and adverse pregnancy outcomes / D. Baud, G. Greub // Clin Microbiol Infect. 2011; 17 (9): 1312-22. https://doi.org/10.1111/j.1469-0691.2011.03604.x; PMid:21884294

14. Baud D. Emerging role of Chlamydia and Chlamydia-like organisms in adverse pregnancy outcomes / D. Baud, L. Regan, G. Greub // Curr Opin Infect Dis. 2008; 21 (1): 70-6. https://doi.org/10.1097/QCO.0b013e3282f3e6a5; PMid:18192789

15. Borborema-Alfaria A.P., Freitas N.S., Astolfi Filho S., Borborema-Santos C.M. Chlamydia trachomatis infection in a sample of northern Brazilian pregnant women: prevalence and prenatal importance. Braz. J. Infect. Dis. 2013;17(5):545-50. https://doi.org/10.1016/j.bjid.2013.01.014; PMid:23831212

16. Honkila M., Renko M., Pokka T., Wikström E., Uhari M., Tapiainen T. Symptoms, Signs and Long-term Prognosis of Vertically Transmitted Chlamydia trachomatis Infections. Pediatr.Infect. 2018 Sep;37(9):930-933. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000001925; PMid:29389825

17. Honkila M, Wikström E, Renko M, Surcel HM, Pokka T, Ikäheimo I, Uhari M, Tapiainen T. Probability of vertical transmission of Chlamydia trachomatis estimated from national registry data. Sex Transm Infect. 2017; 93(6):416-420. https://doi.org/10.1136/sextrans-2016-052884; PMid:28228485

18. Inkaya A.Ç, Örgül G., Halis N., et al. Perinatal outcomes of 25 hiv-infected pregnant women: hacettepe university experience. J. Turk. Ger. Gynecol. Assoc. 2019.Sep 30. https://doi.org/10.4274/jtgga.galenos.2019.2019.0033; PMid:31564083

19. Kristina Adachi, Rarine Nielsen-Saines, Jeffry d.Klausner. Chlamydia trachomatis Infection in Pregnancy: The Global Challenge of Preventing Adverse Pregnancy and Infant Outcomes in Sub-Saharan Africa and Asia.Biomed.Res.Int. 2016: 9315757, 21p. https://doi.org/10.1155/2016/9315757; PMid:27144177 PMCid:PMC4837252

20. Mariya Angelova, Emil Kovachev, Veselina Tsankova, Iliana Koleva, Silvia Mangarova. Role and Importance of Chlamydia Trachomatis in Pregnant Patients. Open Access Maced J Med. Sci. 2016; 4(3): 410–412. https://doi.org/10.3889/oamjms.2016.077; PMid:27703564 PMCid:PMC5042624

21. Mestas E. Congenital cytomegalovirus. Adv Neonatal Care. 2016; 16 (1): 60-5. https://doi.org/10.1097/ANC.0000000000000242; PMid:26752783

22. Sweeney E.L., Kallapur S.G., Gisslen T., et al. Placental infection with ureaplasma species is associated with histologic chorioamnionitis and adverseoutcomes in moderately preterm and late-preterm infants. J. Infect Dis. 2016; 213 (8): 1340-7. https://doi.org/10.1093/infdis/jiv587; PMid:26671889 PMCid:PMC4799668

23. Wong Y.P., Tan G.C., Wong K.K., Anushia S., Cheah F.C. Gardnerella vaginalis in perinatology: An overview of the clinicopathological correlation. Malays. J. Pathol. 2018;40(3):267-286.