• Сучасні підходи до лікування ендометріоїдних кіст яєчників
До змісту

Сучасні підходи до лікування ендометріоїдних кіст яєчників

HEALTH OF WOMAN. 2018.5(131):67–71

Шаповал О. С.
ДУ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»
Медицинские аспекты здоровья женщины №8 (105)’ 2016

Незважаючи на широкий діапазон лікувально-діагностичних можливостей вирішення проблеми ендометріоїдних кіст яєчників, частота рецидивів захворювання і відсутність періоду стійкої ремісії після настання вагітності вказують на необхід­ність пошуку нових підходів до ведення цієї категорії хворих.

У ході проведеного дослідження встановлено, що у пацієнток з ендометріоїдними кістами яєч­ників на фоні традиційного лікування (препарати прогестерону, протиспайкова терапія) спостері­галася початкова активація гуморальної ланки імунної системи, що було показанням до імунокорекції. У хворих, які отримували комплексну терапію з використанням імуномодулятора галавіт і натурального онкопротектора з антипроліферативним механізмом дії Індол-Ф, відзначено нор­малізацію імуногомеостазу, а також стабілізацію процесів апоптозу та проліферації як основних етіопатогенетичних ланок ендометріоїдної хво­роби. При проведенні контрольного ультразвуко­вого дослідження в динаміці через 1 і 3 міс в осіб, які продовжували приймати Індол-Ф у комбінації з гормональною терапією, зареєстровано змен­шення розмірів патологічного утворення яєчника порівняно з жінками, у схему лікування яких цей препарат не було включено. Поряд зі спри­ятливим впливом на ендометріоїдні гетеротопії Індол-Ф чинив виражений антипроліферативний ефект на гіперпластично змінений ендометрій, діагностований до початку лікування у 27% хво­рих. Через 3 міс терапії необхідності у проведенні біопсії ендометрія в цій групі пацієнток не було.

Ключові слова: ендометріоїдні кісти яєчників, репродуктивний вік, імунокорекція, Індол-Ф, галавіт.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бурлев В.А., Дубинская Е.Д., Гаспаров А.С. Перитонеальные спайки: от патогенеза к профи­лактике // Проблемы репродукции. – 2008. – № 2 (14). – С. 53–58.

2. Гаспарян С.А., Ионова Р.М., Попова О.С. Эндометриоз и фертильность. Ключевые моменты лечения // Акушерство, гинекология и репродукция. – 2015. – № 4. – С. 66–72.

3. Дамиров М.М. Аденомиоз. – М.: Бионорм– Пресс, 2004. – 320 с.

4. Ищенко И.А., Кудрина Е.А. Эндометриоз: диагностика и лечение. – М.: Гэотар-Мед, 2002. – 104 с.

5. Линде В.А., Татарова Н.А., Гришанин О.И. Иммунологические аспекты эндометриозов // Проблемы репродукции. – 2008. – № 14 (4). – С. 74–77.

6. Пересада О.А. Эндометриоз: диагностические, клинические, онкологические и лечеб­ные аспекты // Медицинские новости. – 2009. – № 14. – С. 15–26.

7. Унанян А.Л., Сидорова И.С., Коган Е.А. Активный и неактивный аденомиоз: клинико-мор­фологические варианты развития, дифференцированный подход к терапии // Акушерство, гине­кология и репродукция. – 2012. – № 2. – С. 25–30.

8. Budinetz T., Sanfilippo J.S. Treatment of endo­metriosis: a hormonal approach // Minerva Gine– col. – 2010. – № 62 (4). – Р. 373–380. PMid:20827253

9. Dmowski W.P., Braun D.P. Immunology of en­dometriosis // Res Clin Obstet Gynaecol. – 2004. – № 18 (2). – Р. 245–263. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2004.02.001

10. Kammer-Bartosinska A., Szillo K., Tchorzewski H. Innate immunity participation in the pathogen­esis of endometriosis // Ginecol Pol. – 2003. – № 74 (9). – Р. 595–967.

11. Mancini G., Carbonare A., Henemans J. Im­munochemical quantitation of antigens by single ra­dial diffusion // Immunochemistry. – 1965. – № 2. – Р. 35. https://doi.org/10.1016/0019-2791(65)90004-2

12. Song M., Karabina S.A., Kartaradze N. Pres­ence of endometrial epithelial cells in the peritoneal cavity and the mesothelial inflammatory response // Fertill Sterill. – 2003. – № 79 (1). – Р. 789–794. https://doi.org/10.1016/S0015-0282(02)04836-7