• Сучасні перинатальні технології — важлива складова поліпшення здоров’я дітей
До змісту

Сучасні перинатальні технології — важлива складова поліпшення здоров’я дітей

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.4(68):24-29; doi 10.15574/SP.2015.68.24

 

Сучасні перинатальні технології — важлива складова поліпшення здоров'я дітей

 

Дудіна О. О., Терещенко А. В., Моісеєнко Р. О.

ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», м. Київ, України

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

 

Мета — проаналізувати та оцінити вплив сучасних перинатальних технологій на рівень захворюваності дітей.

 

Матеріали та методи. Проаналізовано залежність захворюваності дітей від переорієнтації перинатальної служби на доказові медико-організаційні технології. Застосовано методи епідеміологічного аналізу, статистичний.

 

Результати. В Україні останніми роками розпочалася переорієнтація перинатальної служби на науково-обґрунтовану практику та доказовий менеджмент. Впровадження в діяльність сфери охорони здоров'я сучасних перинатальних технологій сприяло зменшенню перинатальної патології матерів та новонароджених і захворюваності дітей раннього і дошкільного віку при збереженні негативної тенденції захворюваності дітей віком 7–14 та 15–17 років. Виявлено достатню силу впливу впровадження сучасних перинатальних технологій на зниження рівня захворюваності новонароджених, дітей першого року життя та віком 0–6 років на окремі стани, що виникають у перинатальному періоді, — ВШ з 95% ДІ 0,45 (0,45–0,46), 0,39 (0,39–0,39) та 0,45 (0,45–0,46) відповідно; дітей першого року життя на хвороби органів дихання — ВШ з 95% ДІ 0,8 (0,79–0,82); крові й кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму — ВШ з 95% ДІ 0,46 (0,46–0,47).

 

Висновки. Переорієнтація сфери охорони здоров'я на сучасні перинатальні технології сприяла позитивній тенденції перинатальної патології і захворюваності дітей раннього і дошкільного віку.

 

Ключові слова: перинатальна допомога, переорієнтація на науково#обґрунтовану практику та доказовий менеджмент, регіоналізація, захворюваність.

 

Література: 
1. Бабенко АИ, Денисов АП. 2007. Медико-социальные аспекты здоровья детей раннего возраста и их семей. Проблемы соц гигиены, здравоохранения и истории медицины. 5: 18—20.

2. Баранов АА. 1999. Здоровье детей России: научные и организационные приоритеты. Рос мед вести. 2: 44—46.

3. Декларация тысячелетия организации объединенных наций, утверждена резолюцией 55/2 генеральной ассамблеи от 8 сентября 2000 года. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_6211.

4. Національні підходи до впровадження системи перинатальної допомоги в Україні. За ред. РО Моісеєнко; МОЗ України. Київ. 2012: 135.

5. Перша глобальна стратегія ВООЗ в області репродуктивного здоров'я. http://whqlib-doc.who.int.

6. Шабунова АА, Степаненко ВВ. Социально-корректируемые факторы, влияющие на здоровье детей раннего возраста. http://journal.vscc.ac.ru/php/jou/41/art41_09.php.

7. Шунько ЄЄ. 2011. Впровадження концепції подальшого розвитку перинатальної допомоги в Україні. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 1;1: 4—15.

8. Ainsworth M, Semali I. 1998. The impact of adult deaths on the nutritional status of children. In: Coping with AIDS: the economic impact of adult mortality on the African household. Washington: DC, World Bank. http://elibrary.worldbank.org//2266.pdf.

9. Sheth SS. 2005. Reduction in mortality needs a bit more than the science of perinatology. Journal of Perinatal Medicine. 31; Issue 5: 373—375.

10. Strong MA. 1998. The effects of adult mortality on infant and child mortality.Unpublished paper presented at the Committee on Population Workshop on the Consequences of Pregnancy, Maternal Morbidity and Mortality for Women, their Families, and Society. Washington: DC, 19—20 October. http://www.nap.edu/openbook.php record_id.

11. http://www.detskydoctor.ru/doc/materialy-i-dokumenty-po-gv/perinatalnaya-psihologiya-ploda-i-novorozhdennogo.