• Сучасні можливості прогнозування і профілактики прееклампсії 

Сучасні можливості прогнозування і профілактики прееклампсії 

HEALTH OF WOMAN.2016.7(113):44–48; doi 10.15574/HW.2016.113.44 
 

Сучасні можливості прогнозування і профілактики прееклампсії 
 

Лахно І. В.

Харківська медична академія післядипломної освіти

Прогнозування прееклампсії (ПЕ) залишається дуже важливою проблемою сучасного акушерства.


Мета дослідження: вивчення можливостей прогнозування та медикаментозної профілактики ПЕ.


Матеріали та методи. Усього були обстежені 292 вагітні, у 154 з яких (основна група) виявлена ПЕ. У ході роботи були використані традиційні комбінації біохімічних і біофізичних тестів для відбору пацієнток, які склали II групу і мали високий ризик виникнення ПЕ (ПІ в маткових артеріях> 2,25; РАРР-А <0,69 МоМ; b-ХГЛ>3,0 МоМ; АФП>2,5 МоМ). Пацієнтки II групи були розподілені на підгрупe ІІА і підгрупу ІІВ. Це було зроблено для оцінювання комплексної медичної профілактики (КМП) ПЕ, яку призначали у IIВ підгрупі.


Результати. У ході проспективного спостереження були встановлені наступні показники діагностичної цінності позитивного результату проведеного скринінгу ПЕ у IIА підгрупі. Співставлення шансів склало 16,5. Чутливість даного методу склала 87,1%, специфічність – 71,0%, прогностична цінність позитивного результату (ПЦПР) – 75,0%, прогностична цінність негативного результату (ПЦНР) – 84,6%, індекс точності (ІТ) – 79,0%. Додаткове використання показників симпатовагального балансу у положенні лежачи на правому боці і в активному ортостазі підвищувало прогностичну цінність скринінгу ПЕ у 4,5 разу. Чутливість методу для даної комбінації досліджень була 90,3%, а специфічність – 84,3%. ПЦПР склала 84,8%. ПЦНР мала максимальне значення – 100,0%. ІТ – 92,3%. Запропонований КМП ПЕ знижував частоту виникнення ПЕ у 8,3 разу.


Заключення. Проведене дослідження дозволило розробити патогенетично обґрунтований протокол скринінгу з використанням біохімічних та біофізичних тестів, а також дієвий метод профілактики ПЕ.


Ключові слова: прееклампсія, скринінг, медикаментозна профілактика.


Література:

1. Daneva A.M., Hadћi-Lega M., Stefanovic M. Correlation of the system of cytokines in moderate and severe preeclampsia // Clin Exp Obstet Gynecol. – 2016. – Vol. 43, No 2. – P. 220–224. PMid:27132414

2. D’Angelo A., Valsecchi L. ATIII-Early Preeclampsia Study Group (ATIII-EPAS) High dose antithrombin supplementation in early preeclampsia: A randomized, double blind, placebo-controlled study // Thromb Res. – 2016. – Vol. 140. – P. 7–13. http://dx.doi.org/10.1016/j.thromres.2016.01.024; PMid:27046798

3. Elliot M.G. Oxidative stress and the evolutionary origins of preeclampsia //J Reprod Immunol. – 2016. – Vol. 114. – P. 75–80. http://dx.doi.org/10.1016/j.jri.2016.02.003; PMid:26995772

4. Friedman A.M., Cleary K.L. Prediction and prevention of ischemic placental disease //Semin Perinatol. – 2014. – Vol. 38, No 3. – P. 177–182. http://dx.doi.org/10.1053/j.semperi.2014.03.002; PMid:24836830

5. Hladunewich M., Karumanchi S.A., Lafayette R. Pathophysiology of the Clinical Manifestations of Preeclampsia // Clin J Am Soc Nephrol. – 2007. – Vol. 2. – P. 543–549. http://dx.doi.org/10.2215/CJN.03761106; PMid:17699462

6. Maeda K. Preeclampsia is caused by continuous sympathetic center excitation due to an enlarged pregnant uterus // J. Perinat. Med. – 2014. – Vol. 42, No 2. – P. 233–237. http://dx.doi.org/10.1515/jpm-2013-0096

7. McGregor L., Bellangeon M., Chignier E., et al. Effect of a micronized purified flavonoid fraction on in vivo platelet functions in the rat // Thromb Res. – 1999. – Vol. 94, No 4. – P. 235–240. http://dx.doi.org/10.1016/S0049-3848(98)00216-3

8. McMaster-Fay R.A. Pre-eclampsia – a disease of oxidative stress resulting from the catabolism of DNA (primarily fetal) to uric acid by xanthine oxidase in the maternal liver: A hypothesis //Bioscience Hypotheses. – 2008. – Vol. 1. – P. 35–43. http://dx.doi.org/10.1016/j.bihy.2008.01.002

9. Milchev N., Markova D., Dimitrova E. Use of phlebodia in pregnant women with feto-placental insufficiency (preeclampsia) // Akush. Ginekol. – 2008. – Vol. 47, No 1. – P. 7–9. http://dx.doi.org/10.1002/uog.12421; PMid:23362106

10. Roberge S., Nicolaides K.H., Demers S., et al. Prevention of perinatal death and adverse perinatal outcome using low-dose aspirin: a meta-analysis // Ultrasound Obstet Gynecol. – 2013. – Vol. 41. – P. 491–499.

11. Rosser M.L., Katz N.T. Preeclampsia: an obstetrician’s perspective // Adv Chronic Kidney Dis. – 2013. – Vol. 20, No 3. – P. 287–296. http://dx.doi.org/10.1053/j.ackd.2013.02.005; PMid:23928395

12. Sugerman H.J. Hypothesis: preeclampsia is a venous disease secondary to an increased intra-abdominal pressure // Med Hypotheses. – 2011. – Vol. 77, No 5. – P. 841–849.

13. Tamбs P., Ifi Zs., Szilбgyi A. Discordant clinical characteristics suggest different pathogenesis of praeeclampsia // J Perinat Med. – 2007. – Vol. 35(suppl. 2). – P. 278. http://dx.doi.org/10.1016/j.mehy.2011.07.051; PMid:21862236

14. Turgut A., Ozler A., Goruk N.Y., et al. Serum levels of the adipokines, free fatty acids, and oxidative stress markers in obese and non-obese preeclamptic patients // Clin Exp Obstet Gynecol. – 2015. – Vol. 42, No 4. – P. 473–479. PMid:26411214

15. Uzan J., Carbonnel M., Piconne O., et al. Pre-eclampsia: pathophysiology, diagnosis, and management //Vasc Health Risk Manag. – 2011. – Vol. 7. – P. 467–474. PMid:21822394 PMCid:PMC3148420