• Сучасні можливості негормональної корекції клімактеричних розладів у жінок у перименопаузальний період

Сучасні можливості негормональної корекції клімактеричних розладів у жінок у перименопаузальний період

HEALTH OF WOMAN. 2018.9(135):95–102; doi 10.15574/HW.2018.135.95

Луценко Н. С. , Мазур О. Д. , Єфіменко Н. Ф.
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров’я України»

Перименопаузальний період – це вік найвищого духовного та інтелектуального розвитку жінки, тому нейровегетативні та психоемоційні розлади у цей період набувають особливого медично-соціального значення і потребують пошуку ефективних та безпечних методів їхньої корекції.

Мета дослідження: оцінювання ефективності препарату Ноофен® у жінок з клімактеричними розладами легкого та середнього ступенів у перименопаузальний період.

Матеріли та методи. Комплексно обстежена 51 жінка у перименопаузальний період: I основна група – 20 пацієнток із легким ступенем клімактеричного синдрому (КС), II основна група – 16 жінок з клімактеричними розладами середньої тяжкості. До контрольної групи увійшли 15 практично здорових жінок. Для корекції перименопаузальних порушень використовували препарат Ноофен® (АО «Олайнфарм», Латвія) за запропонованою нами схемою. Ефективність негормональної корекції симптомів КС оцінювали за динамікою модифікованого менопаузального індексу, особливостями гормонального статусу та результатами психодіагностичного обстеження.

Результати. У жінок основних груп переважали нейровегетативні (14,5±2,6 та 26,6±4,2 бала у I та II групах спостереження) та психоемоційні розлади (4,9±1,3 та 11,2±1,6 бала відповідно). Рівні гормонів (ФСГ, Е2, ПРЛ) відповідали перименопаузальним значенням, але достовірно відрізнялись від показників групи контролю. Виявлено індивідуально-особистісні властивості жінок з КС, зокрема інтроверсія та емоційна нестабільність. Порівняльний аналіз за шкалами Спілбергера–Ханіна засвідчив, що більш ніж у половини (55,0%) жінок I основної та у більшості (81,25%) жінок II основної групи проти 33,35% – у групі контролю (р<0,05) діагностовано високий рівень особистісної тривожності; середній рівень ситуативної тривожності був найвищий у жінок II групи – 54,83±6,0 бала проти 43,2±5,3 бала в I основній групі та 36,3±4,8 бала у пацієнток без клімактеричних порушень (р<0,05). У 24 (77,42%) жінок основної групи виявлена сексуальна дисфункція, при цьому її ступінь був найбільшим за середньої тяжкості клімактеричних розладів. Негормональна корекція перименопаузальних порушень за допомогою препарату Ноофен® сприяла зниженню сумарного менопаузального індексу та привела до зникнення клінічних проявів КС у 10 (50,0%) жінок у І та у 6 (37,5%) – у ІІ групах. Достовірне зниження рівнів особистісної та реактивної тривожності на тлі терапії довело виражений транквілізуючий ефект похідного ГАМК і бета-фенілетиламіну. Покращання психоемоційного та сексуального стану сприяло підвищенню основних показників якості життя пацієнток у перименопаузальний період.

Заключення. Результати дослідження довели високу ефективність препарату Ноофен® для негормональної корекції нейровегетативних та психоемоційних розладів у жінок у перименопаузальний період.

Ключові слова: перименопауза, клімактеричний синдром, менопаузальний індекс, Ноофен®, тривожність, сексуальна дисфункція, якість життя.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бурчинский С.Г. (2015). Возможности комплексной коррекции регуляторных функций центральной нервной системы при психосоматической патологии. Неврология, 2(58), 100-105.

2. Бурчинський С.Г. (2006). Клімактеричний синдром: можливості та перспективи нейрофармакологічної корекції. Ліки, 1-2, 17-24.

3. Вдовиченко Ю.П., Гурженко О.Ю. (2017). Порушення та принципи діагностики сексуальної функції жінок у перименопаузальному віці. Здоровье мужчины, 4(63), 84-94.

4. Дністрянська А.П. (2014). Комплексна корекція клінічних проявів перименопаузального періоду у жінок. Здоровье женщины, 10(96), 157-162.

5. Колесникова О.В., Яресько М.В. (2015). Особливості варіабельності серцевого ритму у жінок в перименопаузі. Вісник Вінницького національного університету, 2, т. 19, 374-379.

6. Колотуша В.Г. (2014). Психопатологічні прояви у жінок в перименопаузальний період та можливості їх корекції негормональними методами. Ліки України. Превентивна медицина. Психоневрологія, 3-4(179-180), 16-19.

7. Кузьмінова Н.В. (2015). Діагностика та медикаментозна корекція вегетативних розладів у жінок з артеріальною гіпертензією в пери- і постменопаузальний періоди. Здоровье женщины, 2(98), 192-199.

8. Рагимова В.В., Алиева Э.М., Султанова С.Г. (2018). Особенности проявлений климактерического синдрома у женщин в постменопаузальный период в современных условиях. Здоровье женщины, 1(127), 68-72.

9. Райгородский Д. Я. (2011). Практическая психодиагностика. Методики и тесты: учебное пособие. Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М».

10. Татарчук Т.Ф., Исламова А.О., Ефименко О.А. (2015). Климактерический синдром как первое клиническое проявление перименопаузы. Репродуктивная эндокринология, 1(21), 52-56.

11. Татарчук Т.Ф., Тобі де Вільєрс (2016). Національний консенсус щодо ведення пацієнток у клімактерії. Репродуктивная эндокринология, 1(27), 8-25. doi: http://dx.doi.org/10.18370/2309-4117.2016.27.8-25

12. De Villiers T.J. Gass, M.L. et Haines, C. J. (2013). Global Consensus Statement on Menopausal Hormone Therapy. Climacteric, 16, 203–204. https://doi.org/10.3109/13697137.2013.771520; PMid:23488524

13. Кардиопланета. (2017).Медицинские программы. Режим доступа http://cardioplaneta.ru /program/ 337-sf-36-health-status-survey.html

14. Rosen R. S., Brown C., Heiman J., Leiblum S.R. et Meston, C. (2000). The Female Sexual Function Index (FSFI): a multidimensional self-report instrument for the assessment of female sexual function. J Sex Marital Ther, 26, 191. https://doi.org/10.1080/009262300278597; PMid:10782451