• Сучасні аспекти профілактики та лікування синдрому затримки росту плода 
ua До змісту

Сучасні аспекти профілактики та лікування синдрому затримки росту плода 

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2014.2(58):13-15; doi 10.15574/PP.2014.58.13

 

Сучасні аспекти профілактики та лікування синдрому затримки росту плода 
 

Макаренко М. В.

Київський пологовий будинок № 5 
 

Мета — розробити метод профілактики синдрому затримки росту плода у вагітних із фетоплацентарною недостатністю. 
 

Пацієнти та методи. Вивчено перебіг вагітності, пологів і перинатальні результати у 220 пацієнток з ознаками плацентарної недостатності (за даними ультразвукової діагностики) без порушення гемодинаміки в системі «мати—плацента—плід» і ризиком розвитку синдрому затримки росту плода. До 1-ї групи увійшли 120 пацієнток, які отримували медикаментозний комплекс, спрямований на терапію плацентарної дисфункції та профілактику затримки внутрішньоутробного росту плода, до 2-ї — 100 вагітних із ризиком розвитку даного синдрому, які не отримували профілактичного лікування. Відповідно до цієї методики, у 14–16 тижнів вагітності призначали: прогестерон мікронізований по 200 мг інтравагінально 2 рази на день;

комбінований полівітамінний комплекс із мікро- та макроелементами; йодид калію по 200 мг на добу; комплекс незамінних поліненасичених жирних кислот сімейства омега-3; сухий водний екстракт свіжих листків артишоку по 2 таблетки 3 рази на добу. 
 

Результати. У новонароджених 1-й (основної) групи не виявлено гіпоксію плода тяжкого ступеня, тоді як у групі порівняння даний показник становив 13%. У 1-й групі 90 (90%) дітей народились у задовільному стані (оцінка за шкалою Апгар 8–10 балів); у стані асфіксії легкого ступеня — 8 (8%); середнього ступеня тяжкості — 2 (2%); тяжкого ступеня — 0. У 2-й групі (порівняння) число дітей, народжених у стані асфіксії, було значно більшим: легкого ступеня — 10 (10%); середнього ступеня тяжкості — 9 (9%); тяжкого ступеня — 12 (12%). 
 

Висновки. Проведення профілактики і лікування синдрому затримки росту плода у пацієнток групи ризику є резервом зниження народження дітей із низькою масою тіла і сприяє підвищенню якості надання медичної допомоги вагітним і новонародженим. 
 

Ключові слова: СЗРП, профілактика, лікування 

Література: 
1. Акушерство и гинекология: клинические рекомендации. Под ред. ГМ. 2008. Савельевой. М. Вып 3: 506.

2. Акушерство. Нац. рук-во. Под ред. Айламазяна ЭК, Кулакова ВИ, Радзинского ВЕ, Савельевой ГМ. 2007. М, ГЭОТАР-Медиа: 1200. (Серия «Национальные руководства»).

3. Бушуева ЭВ, Герасимова ЛИ, Денисова ТГ. 2010. Мониторинг физического развития детей раннего возраста в зависимости от массы тела при рождении. Общественное здоровье и здравоохранение. Казань 1: 40—43.

4. Крымшокалова ЗС и др. 2008. К вопросу о курабельности синдрома задержки роста плода. Рос вестник акушера-гинеколога. 8;3: 59—61.

5. Cидорова ТН и др. 2010. Мониторинг факторов риска рождения детей с синдромом задержки внутриутробного развития. Общественное здоровье и здравоохранение Казань 2: 73—74.

6. Оразмурадов АА, Апресян СВ. 2009. Плацентарная недостаточность: реалии и перспективы. Информационное письмо. М: 32.

7. Педиатрия. Нац рук-во. Под ред Баранова АА. 2009. М, ГЭОТАР-Медиа: 1024.

8. Радзинский ВЕ, Ордиянц ИМ, Коршунова ЛП. 2007. Перспективные пути патогенетически обоснованной профилактики и лечения фетоплацентарной недостаточности. РМЖ 4: 325—328.