• Суб’єктивна оцінка здоров’я дітей, соціальні детермінанти його формування

Суб’єктивна оцінка здоров’я дітей, соціальні детермінанти його формування

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.4(92):44-48; doi 10.15574/SP.2018.92.44

Пересипкіна Т. В.
ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», м. Харків
Харківській національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна

Анкетування вважається джерелом інформації щодо стану здоров'я та благополуччя дітей, соціальних умов та поведінки і використовується з метою визначення ризиків здоров'я і попередження його погіршення в майбутньому.
Мета: на підставі суб'єктивної оцінки підлітками стану свого здоров'я визначити фактори, які його обумовлюють.
Матеріали і методи. Було проведено анкетування школярів із дотриманням усіх вимог Гельсінської декларації щодо збереження персональних даних. У дослідженні взяв участь 821 підліток — учень 9–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів мережі Шкіл сприяння здоров'ю двох районів м. Харкова. Залежно від суб'єктивної оцінки власного здоров'я усі діти були розподілені на дві групи: діти, які вважають себе здоровими та не мають скарг на стан здоров'я; діти, які мають відхилення у здоров'ї та можуть визначити, з боку яких органів чи систем вони є.
Результати. Серед дітей, що скаржаться на здоров'я, нижчим є показник отримання допомоги з питань здорового способу життя з боку вчителів, батьків, більша питома вага тих, хто її взагалі не отримує. Діти із захворюваннями менш обізнані щодо впливу шкідливих звичок на стан здоров'я і більш толерантні до реклами тютюну та алкоголю; ці діти мають нижчий рівень фізичної активності, більше часу проводять на дискотеках, у клубах — менше беруть участь у суспільному житті; у їхніх сім'ях частіше курить мати або всі члени родини. Діти із незадовільним станом здоров'я, за даними анкетування, частіше не задоволені стосунками у родині, навчальним закладом, якістю викладання в ньому, не мають бажання отримувати нову інформацію про здоров'яорієнтовану поведінку. Переважно підлітки мали скарги на розлади нервової системи, органів зору, шлунково-кишкового тракту, кістково-м'язової системи й органів дихання. Майже п'ята частина опитаних школярів мала скарги з боку двох чи більше систем організму.
Висновки. Залежно від суб'єктивної оцінки здоров'я виявлено відмінності у способі життя школярів, ролі сім'ї у формуванні здоров'яорієнтованої поведінки та ставленні до шкідливих звичок, потребі школярів в отриманні допомоги. Виявлені проблемні питання доцільно використати для розробки моделі або критеріїв оцінки рівня здоров'я навчального колективу.
Ключові слова: здоров'я школярів, спосіб життя, соціальні детермінанти здоров'я, профілактика, анкетування.

Література

1. Поведение детей школьного возраста в отношении здоров'я (HBSC). http://www.euro.who.int/ru/health-topics/Life-stages/child-and-a-dolescent-health/health-behaviour-in-school-aged-children-hbsc/growing-up-unequal.-hbsc-2016-study-20132014-survey

2. Breidablik HJ, Meland E, Lydersen S. (2008). Self-rated health in adolescence: a multifactorial composite. Scand J Public Health. 36(1): 12–20. https://doi.org/10.1177/1403494807085306; PMid:18426780

3. De Matos М, Barrett P, Dadds M, Shortt A. (2003). Anxiety, depression and peer relationships during adolescence: results from the Portuguese national health behaviour in school-aged children survey. Eur J Psychol Educ. 18(1): 3–14.

4. Health Behaviourin School-Aged Children. World Health Organization collaborative cross-nationalsurvey. http://www.hbsc.org/

5. Idler EL, Benyamini Y. (1997). Self-rated health and mortality: a review of 27 community studies. J Health Soc Behav. 38(1): 21–37. https://doi.org/10.2307/2955359; PMid:9097506