HEALTH OF WOMAN. 2017.3(119):28–36

Косей Н. В., Регеда С. І., Яроцька Н. В., Горохова Г. О.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ

З метою оптимізації лікування первинного стрес-індукованого безпліддя автори статті провели оцінку ефективності комплексної терапії, спрямованої на корекцію психоемоційного стану та вторинної гіперпролактинемії у 72 пацієнток віком від 24 до 40 років з репродуктивними планами (38 жінок основної групи і 34 – групи порівняння). Контрольну групу склали 30 здорових жінок.

Дослідження гормонального гомеостазу пацієнток до лікування показали зниження середнього рівня гіпофізарних гормонів, досить низькі середні концентрації естрадіолу і прогестерону, помірно підвищений рівень пролактину і знижені показники товщини ендометрія. Переважна більшість жінок перебувала в стані підвищеної реактивної й особистісної тривожності.

Усім учасницям дослідження призначалася антистресорна терапія (фенібут + мебікар). Крім того, пацієнтки основної групи на тлі антистресорного лікування отримували препарат Циклодинон®, який має м’яку дофамінергічну дію, сприяючи пригніченню секреції пролактину і нормалізації функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи.

Уже через 3 місяці після початку комплексної антистресорної терапії в обох групах знизився рівень реактивної тривожності і меншою мірою – особистісної тривожності. Динамічний контроль вмісту гормонів показав істотне зниження середньої концентрації пролактину та підвищення синтезу фолікулостимулюючого, лютеїнізуючого гормонів, естрадіолу і прогестерону в сироватці крові жінок групи прийому Циклодинону, де також достовірно знизилася середня концентрація пролактину і збільшилася товщина ендометрія. У групі порівняння, де застосовувалася тільки антистресорна терапія, подібна тенденція спостерігалася, однак повної нормалізації не відбулося.

Протягом трьох років після курсу лікування вагітність настала у 32 (94,11%) пацієнток основної групи і лише у 17 (50%)– групи порівняння.

Із результатів дослідження можна зробити висновок про високу ефективність комбінації антистресорної та дофамінергічної терапії. Отже, можна рекомендувати призначення дофамінергічних фітопрепаратів, зокрема Циклодинону, на тлі антистресорної терапії пацієнткам зі стрес-індукованим безпліддям з метою корекції психосоматичних порушень і підвищення клінічної частоти вагітності.

Ключові слова: стрес, безпліддя, тривожність, Циклодинон®.

Література:
1. Паращук Ю.С. Безплідність у шлюбі : навч. посібник / Ю.С. Паращук, О.І. Каліновська, М.Г. Грищенко, В.Ю. Паращук. – Харків: ХНМУ. – 2014. – 124 с.

2. Louis, G.M., Lum, K.J., Sundaram, R., et al. «Stress reduces conception probabilities across the fertile window: evidence in support of relaxation». Fertil Steril 95 (2011): 2184–9. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2010.06.078; PMid:20688324 PMCid:PMC2975045

3. Piekarski, D.J., Zhao, S., Jennings, K.J., et al. «Gonadotropin-inhibitory hormone reduces sexual motivation but not lordosis behavior in female Syrian hamsters (Mesocricetus auratus)». Hormones and Behavior 64 (2013): 501–10. https://doi.org/10.1016/j.yhbeh.2013.06.006; PMid:23827890 PMCid:PMC3955721

4. Sanders, R. «Blocking hormone could eliminate stress-induced infertility». Berkeley news online, Jan 12, 2015. Available from: [http:// news.berkeley.edu/2015/01/12/blocking-hormone-couldeliminate-stress-induced-infertility/], last accessed Nov 15, 2016.

5. Sato, Y., Suzuki, N., Horita, H., et al. «Effects of long-term psychological stress on sexual behavior and brain catecholamine levels». Journal of Andrology 17 (1996): 83–90. PMid:8723430

6. Son, Y.L., Ubuka, T., Millar, R.P., et al. «Gonadotropin-inhibitory hormone inhibits GnRH-induced gonadotropin subunit gene transcriptions by inhibiting AC/cAMP/PKA-dependent ERK Pathway in L[beta]T2 cells». Endocrinology 153 (2012): 2332–43. https://doi.org/10.1210/en.2011-1904; PMid:22374973

7. Anna C. Geraghty, Sandra E. Muroy, Sheng Zhao, et al. Knockdown of hypothalamic RFRP3 prevents chronic stress-induced infertility and embryo resorption. University of California. Berkeley, United States. Canadian Institute for Advanced Research, Canada.

8. Батаршев А.В. Базовые психологические свойства и самоопределение личности: Практическое руководство по психологической диагностике. – СПб.: Издательство «Речь», 2005. – С. 44–49.

9. Диагностики эмоционально-нравственного развития /Ред. и сост. И.Б. Дерманова. – СПб.: Издательство «Речь», 2002. – С. 124?126.

10. Практикум по психологии состояний: Учебное пособие / Под ред. проф. О.А. Прохорова. – СПб: Издательство «Речь», 2004. – С. 121–122.

11. Селье, Г. Очерки об адаптационном синдроме. – М.: Медгиз, 1960.

12. Морозов В.Н. К современной трактовке механизмов стресса / В.Н. Морозов, А.А. Хадарцев // ВНМТ. – 2010. – № 1.

13. Paton, A., Harley, R., Harvey, T. «Editorial». Vitex: A Newsletter for Lamiaceae & Verbenaceae Research 1 (2000), available from: [http://www.kew.org/data/ vitex/jan00.pdf], last accessed Nov 15, 2016.

14. Merz, P.G., Gorkow, C., Schrodter, A., et al. «The effects of a special Agnus castus extract (BP1095E1) on prolactin secretion in healthy male subjects». Exp Clin Endocrinol Diabetes 104.6 (1996): 447–53. https://doi.org/10.1055/s-0029-1211483; PMid:9021345

15. Berger, D., Schaffner, W., Schrader, E., et al. «Efficacy of Vitex agnus castus L. extract Ze 440 in patients with pre-menstrual syndrome (PMS)». Arch Gynecol Obstet 264.3 (2000): 150–3. https://doi.org/10.1007/s004040000123; PMid:11129515

16. Schellenberg, R. «Treatment for the premenstrual syndrome with agnus castus fruit extract: prospective, randomised, placebo controlled study». British Medical Journal 322.7279 (2001): 134–7. https://doi.org/10.1136/bmj.322.7279.134; PMid:11159568 PMCid:PMC26589

17. Milewicz, A., Gejdel, E., Sworen, H., et al. «Vitex agnus castus extract in the treatment of luteal phase defects due to latent hyperprolactinemia. Results of a randomized placebo-controlled double-blind study». Arzneimittelforschung 43.7 (1993): 752–6. PMid:8369008

18. Дмитриева Т.Б., Дроздов А.З., Коган Б.М. Основные неспецифические системы, адаптирующие организм к острому и хроническому стрессу. Психиатрия чрезвычайных ситуаций. Руководство. – М., 2004. – С. 8–41.

19. Балаболкин М. И. Эндокринология / М.И. Балаболкин. – М.: Медицина, 1989. – 416 с.

20. Вакс В.В. Гиперпролактинемия: причины, клиника, диагностика и лечение / В.В. Вакс // Consilium medicum. – 2001. – Т. 3, № 11. – С. 516–525.

21. Дзеранова Л.К. Макропролактинемия / Л.К. Дзеранова, К.И. Табеева, Н.П. Гончаров и др. // Проблемы репродукции. – 2005. – № 11(2). – С. 60–65.

22. Colao, A., di Sarno, A., Pivonello, R., et al. «Dopamine receptor agonists for treating prolactinomas». Expert Opin Investig Drugs 11.6 (2002): 787–800. https://doi.org/10.1517/13543784.11.6.787; PMid:12036422

23. Delitala, G. Hyperprolactinaemia: causes, biochemical diagnosis and tests of prolactin secretion. Clinical Endocrinology ed. by A. Grossman. Oxford (1992): 123–47.

24. Molitch, M.E. «Disorders of prolactin secretion». Endocrinol Metab Clin North Am 30.3 (2001): 585–610. https://doi.org/10.1016/S0889-8529(05)70203-6

25. Olukoga, A.O. «Macroprolactinaemia is clinically important». J Clin Endocrinol Metab 87.10 (2002): 4833–4. https://doi.org/10.1210/jc.2002-020936; PMid:12364483

26. Schlechte, J.A. «Editoral: the macroprolactin problem». J Clin Endocrinol Metab 87.12 (2002): 5408–9. https://doi.org/10.1210/jc.2002-021617; PMid:12466326

27. Toldy, E., Zoltan, L., Szabolcs, I. «Hyperprolactinemia». Endocrine 22.3 (2003): 267–73. https://doi.org/10.1385/ENDO:22:3:267

28. Акмаев И.Г. Нейроиммуноэндокринология: истоки и перспективы развития / И.Г. Акмаев // Усп. физиол. наук. – 2003. – Т. 34, № 4. – С. 4–15.

29. Шаляпина В.Г. Реактивность гипофизарно-адренокортикальной системы на стресс у крыс с активной и пассивной стратегиями поведения / В.Г. Шаляпина, В.В. Ракицкая // Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. – 2003. – Т. 89, № 5. – C. 585–590.

30. Aguilera, G., Kiss, A., Liu, Y., Kamitakahara, A. Stress 10.2 (2007): P. 153–61. https://doi.org/10.1080/10253890701391192; PMid:17514584

31. Ben-Jonathan, N., Liby, K., McFarland, M., Zinger, M. «Prolactin as an autocrine/paracrine growth factor in human cancer». Trends Endocrinol Metab 13.6 (2002): 245–50. https://doi.org/10.1016/S1043-2760(02)00603-3

32. Hinuma, S., Shintani, Y., Fukusumi, S., et al. «New neuropeptides containing carboxy-terminal RFamide and their receptor in mammals». Nat Cell Biol 2.10 (2000): 703–8. https://doi.org/10.1038/35036326; PMid:11025660

33. Tsutsui, K., Saigoh, E., Ukena, K., et al. «A novel avian hypothalamic peptide inhibiting gonadotropin release». Biochem Biophys Res Commun 275.2 (2000): 661–7. https://doi.org/10.1006/bbrc.2000.3350; PMid:10964719

34. Yin, H., Ukena, K., Ubuka, T., Tsutsui, K. «A novel G protein-coupled receptor for gonadotropininhibitory hormone in the Japanese quail (Coturnix japonica): identification, expression and binding activity». J Endocrinol 184.1 (2005): 257–66. https://doi.org/10.1677/joe.1.05926; PMid:15642802

35. Серов В.Н. Диагностика гинекологических заболеваний с курсом патологической анатомии / В.Н. Серов, И.Н. Звенигородский. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний. – 2003. – 139 с.