• Стентування відкритої артеріальної протоки, як етап паліативного лікування, при вроджених вадах серця з дуктус-залежним легеневим кровотоком
ua До змісту

Стентування відкритої артеріальної протоки, як етап паліативного лікування, при вроджених вадах серця з дуктус-залежним легеневим кровотоком

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.6(62):74-79;doi 10.15574/SP.2014.62.74

Стентування відкритої артеріальної протоки, як етап паліативного лікування, при вроджених вадах серця з дуктус-залежним легеневим кровотоком

Максименко А. В., Кузьменко Ю. Л., Мотречко О. О., Богута Л. Ю., Бойко О. П., Довгалюк А. А. 
ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», м. Київ, Україна 
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Мета: висвітлення першого досвіду стентування відкритої артеріальної протоки, безпосередніх і віддалених результатів; опис техніки втручання; аналіз ускладнень та шляхи їх попередження.

Пацієнти і методи. Стентування відкритої артеріальної протоки було проведено 7 пацієнтам. П'ять пацієнтів мали тетраду Фалло з незливними гілками легеневої артерії, двоє — атрезію легеневої артерії. Середній вік пацієнтів становив 175±222 дня, середня вага — 5,8±3,8 кг. Із семи пацієнтів четверо мали правосторонню дугу аорти. Стентування проводили через стегнову вену у 3, через стегнову артерію — у 4 пацієнтів з використанням коронарних стент-систем. Троє із семи пацієнтів перенесли балонну ангіопластику артеріальної протоки за 2 дні — 1 місяць до стентування.

Результати. Стентування відкритої артеріальної протоки та вальвулопластика легеневої артерії забезпечували збільшення легеневого кровотоку та, відповідно, збільшення сатурації в середньому з 70,4±8,6 до 91±7%. Летальних випадків у ранньому післяопераційному періоді та протягом всього періоду спостереження не було. У ранньому післяопераційному періоді ускладнення спостерігались у 2 (28,7%) пацієнтів —набряк легені з боку стентування. У віддаленому періоді у 6 пацієнтів спостерігалося значне зростання гілок нативної легеневої артерії. Показник Index Nakata збільшився у середньому з 151,2 мм2/м2 до 285,8 мм2/м2, Total neopulmonary index (n=1) зріс з 84 мм2/м2 до 185 мм2/м2. Троє (42,8%) пацієнтів потребували повторних паліативних втручань: повторне стентування артеріальної протоки (n=2) та, в подальшому, накладання системного легеневого анастомозу (n=1); балонної стентопластики (n=1). Четверо із семи пацієнтів отримали радикальну корекцію вади без додаткових паліативних кардіохірургічних втручань.

Висновки. Стентування відкритої артеріальної протоки є новим і ефективним паліативним методом відновлення та підтримання легеневого кровотоку у дітей з дуктус-залежними ціанотичними вадами. 

Ключові слова: природжені вади серця, паліативне лікування, стентування, артеріальна протока, ендоваскулярна хірургія.

Література: 
1. Moszuraa T, Zubrzyckac M, Michalaka K et al. 2010. Acute and late obstruction of a modified Blalock-Taussig shunt: a two-center experience indifferent catheter-based methods of treatment. Interactive Cardio Vascular and Thoracic Surgery: 727—731. http://dx.doi.org/10.1510/icvts.2009.219741; PMid:20139195

2. Alwi M. 2012. Stenting the patent ductus arteriosus in duct-dependent pulmonary circulation: techniques, complicationsand follow-up issues. Future Cardiol. 8(2): 237—50. http://dx.doi.org/10.2217/fca.12.4; PMid:22413983

3. Vida VL, Speggiorin S, Maschietto N et al. 2010. Cardiac operations after patent ductus arteriosus stentingin duct-dependent pulmonary circulation. Ann Thorac Surg. 90(2): 605—9. http://dx.doi.org/10.1016/j.athoracsur.2010.04.007; PMid:20667358

4. Kogon B, Villari C, Shah N et al. 2007. Occlusion of the modified Blalock-Taussig shunt: unique methods of treatment and review of catheter-based intervention. Congenit Heart Dis. 2: 185—190. http://dx.doi.org/10.1111/j.1747-0803.2007.00095.x; PMid:18377463

5. Matter M, Almarsafawey H, Hafez M et al. 2013. Patent ductus arteriosus stenting in complex congenital heart disease: early and midterm results for a single-center experience at children hospital, Mansoura, Egypt. PediatrCardiol. 34(5): 1100—4. http://dx.doi.org/10.1007/s00246-012-0608-x

6. Amoozgar H, Cheriki S, Borzoee M et al. 2012. Short-term result of ductus arteriosus stent implantation compared with surgically created shunts. Pediatr Cardiol. 33(8): 1288—94. http://dx.doi.org/10.1007/s00246-012-0304-x; PMid:22447384

7. Schranz D, Michel-Behnke I, Heyer R et al. 2010. Stent implantation of the arterial duct in newborns with a truly duct-dependent pulmonary circulation: a single-center experience with emphasison aspects of the interventional technique. J Interv Cardiol. 23: 581—8. http://dx.doi.org/10.1111/j.1540-8183.2010.00576.x; PMid:20642476

8. Santoro G, Gaio G, Palladino MT et al. 2008. Stenting of the arterial duct in newborns with duct-dependent pulmonary circulation. Heart. 94(7): 925—929. http://dx.doi.org/10.1136/hrt.2007.123000; PMid:17664187

9. Schranz D, InHijazi ZM, Feldman T et al. 2009. Stenting the arterial duct. Complications during percutaneous interventions for congenital and structural heart diseas. Informa Healthcare UK Ltd. London: 131—144.