• Статеві особливості показників швидкості кровотоку магістральних артерій шиї при неалкогольній жировій хворобі печінки та підвищеній масі тіла

Статеві особливості показників швидкості кровотоку магістральних артерій шиї при неалкогольній жировій хворобі печінки та підвищеній масі тіла

HEALTH OF WOMAN. 2018.10(136):33–37; doi 10.15574/HW.2018.136.33
Терсіна О. Д.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ
Діагностичний центр ТОВ «Сучасні діагностичні системи», м.
 Київ

Мета дослідження: визначення особливостей впливу неалкогольної жирової хвороби печінки – НАЖХП (стеатоз), поєднаної з підвищеною масою тіла (ПМТ), на показники швидкості кровотоку магістральних артерій шиї серед чоловіків та жінок різних вікових груп.

Матеріали та методи. Усього було обстежено 290 пацієнтів (85 чоловіків та 205 жінок). Порівнювали показники швидкості кровотоку чоловіків та жінок з НАЖХП та ПМТ – 150 пацієнтів (50 чоловіків та 100 жінок) та показники швидкості кровотоку чоловіків та жінок контрольних груп з нормальною масою тіла (НМТ) без патології печінки – 140 пацієнтів (35 чоловіків та 105 жінок). Обстежені були розподілені на чотири вікові групи (за критерієм ВООЗ): 1-а вікова група – від 25 до 34 років, 2-а – від 35 до 44 років, 3-я – від 45 до 59 років, 4-а – від 60 до 75 років. Також у кожній віковій групі було розподілення на чоловіків і жінок. Проаналізовано показники швидкості кровотоку магістральних артерій шиї, що отримані при комплексному дуплексному обстеженні (режимі колірного допплерівського картування (КДК) і допплер-обстеження).

Результати. Установлене зниження показників швидкості кровотоку магістральних артерій шиї у чоловіків та жінок всіх вікових груп порівняно з контрольними групами та виявлена вікова, гендерна різниця між групами (показники швидкості кровотоку жінок достовірно (р<0,05) перевищували дані показники чоловіків). Установлений достовірний зворотний кореляційний зв’язок між ІМТ та показниками швидкості кровотоку (р<0,05), ТКІМ та показниками швидкості кровотоку (р<0,05) у чоловіків та жінок.

Заключення. Зміни показників швидкості кровотоку магістральних артерій шиї, що виявлені при комплексному дуплексному обстеженні, є результатом впливу НАЖХП (стеатоз) та підвищеної маси тіла з достовірними (р<0,05) гендерними відмінностями у всіх вікових групах

Ключові слова: неалкогольна жирова хвороба печінки, підвищена маса тіла, показники швидкості кровотоку, магістральні артерії шиї.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Анохіна Г.А., Харченко В.В., Бойко С.В.Дієтична та медикаментозна терапія неалкогольного стеатогепатиту // Здоров’я України. – 2009. – № 6/1. – С. 55–56.

2. Бабак О.Я., Колесникова Е.В., Сытник К.А., Куринная Е.Г. Профилактические мероприятия при неалкогольной жировой болезни печени: существует ли способ снизить риск развития заболевания? // Сучасна гастроентерологія. – 2013. – № 5 (73). – С. 112–117.

3. Бабак О.Я., Колесникова Е.В. Неалкогольная жировая болезнь печени и кардиоваскулярный риск: современный взгляд на проблему. Оптимизация терапии // Новости медицины и фармации. – 2012. – № 8 (410).

4. Дедов И.И., Мельниченко Г.А. Ожирение. – М.: Мед. информ. агентство, 2004. – 456 с.

5. Лелюк В.Г., Лелюк С.Э.Ультразвуковая ангиология. 3-е изд., доп. и перер. – М.: Реальное Время, 2007.

6. Звягінцева Т.Д., Чернобай А.І. Метаболический синдром и органы пищеварения // Здоров’я України. – 2009. – № 6/1. – С. 38–39.

7. Куликов В.П., Хореев Н.Г., Герасименко И.Н. и др. Цветовое дуплексное сканирование сосудов в диагностике патологической извитости сонных артерий // Эхография. – 2000. – № 2. – С. 147–154.

8. Передерий В.Г. Ожирение: междисциплинарный вызов медицине XXI века // Здоров’я України. – 2010. – № 10. – С. 22–24.

9. Ткач С.М., Передерий В.Г. Гастроэнтерологические последствия избыточной массы тела и ожирения // Здоров’я України. – 2007. – № 1. – С. 54–55.

10. Ткач С.М. Распространенность, течение, диагностика и стратегии лечения неалкогольной жировой болезни печени // Здоров’я України. – 2009. – № 1–2 (206–207). – С. 63–65.

11. Ультразвуковая диагностика сосудистых заболеваний. Второе издание /Куликов В.П. Фирма СТРОМ, 2011.

12. Bhatia L.S. et al. Non-alcoholic fatty liver disease: a new and important cardiovascular risk factor? // Eur. Heart J. – 2012. – Vol. 33. – P. 1190–1200. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehr453; PMid:22408036

13. Fabbrini E., Sullivan S., Klein S. Obesity and nonalcoholic fatty liver disease: biochemical, metabolic, and clinical implications // Hepatology. – 2010. – Vol. 51. – P. 679–689. https://doi.org/10.1002/hep.23280; PMid:20041406 PMCid:PMC3575093