• Стан вегетативного гомеостазу та серцево-судинної системи у дітей із дифузним нетоксичним зобом. 
До змісту

Стан вегетативного гомеостазу та серцево-судинної системи у дітей із дифузним нетоксичним зобом. 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.1(57):128-131; doi 10.15574/SP.2014.57.128 

Стан вегетативного гомеостазу та серцево-судинної системи у дітей із дифузним нетоксичним зобом

Єрохіна О. І., Буднік Т. В., Гейвах Л. О. 
ДЗ «Луганський державний медичний університет», Україна

Луганська обласна дитяча клінічна лікарня, Україна 

Мета — оцінити стан вегетативної регуляції серцево-судинної системи у дітей із дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ). 

Пацієнти та методи. Загалом обстежено 603 дитини віком 6–16 років. Оцінку варіабельності серцевого ритму (ВСР) проведено в 70 дітей (середній вік — 9,3 року): 46 дітей із ДНЗ, група контролю — 24 дитини аналогічного віку та статі без ознак тиреоїдної патології, гострих і хронічних захворювань. Розміри і структуру щитовидної залози (ЩЗ) визначено за допомогою ультрасонографії (апарат Aloka SSD-1400, лінійний датчик із частотою 7,5 мГц) з оцінкою відповідно ВООЗ, 2001 р. Дослідження хвильової структури ВРС виконано згідно з рекомендаціями робочої групи Європейського товариства кардіологів і Північноамериканського товариства кардіостимуляції та електрофізіології (1996 р.) за допомогою комп'ютерного електрокардіографічного комплексу «Cardiolife», версії 1.2хх. 

Результати. У дітей із ДНЗ встановлено більшу частоту функціональних порушень з боку серцево-судинної та вегетативної нервової систем. Навантажувальні проби супроводжувались виникненням синусової тахікардії з досягненням максимальних значень ЧСС у 46 (100%) обстежених. Ознаки вегетативної дизрегуляції проявлялися гіперсимпатикотонією у стані спокою – у 2 (4,4%) дітей, недостатньою — у 10 (21,7%) або надмірною — у 12 (26,1%) активацією симпатичного відділу вегетативної нервової системи після навантажувальної проби, на тлі зниженої реактивності парасимпатичної ланки. 

Висновки. Порушення вегетативної регуляції є одним із можливих механізмів зниження адаптаційних можливостей до нестачі йоду в довкіллі та фактором підвищеного ризику серцево-судинної патології в дітей із захворюваннями ЩЗ. 

Ключові слова: зоб, діти, варіабельність серцевого ритму, вегетативна нервова система. 

Література:

1. Клиническая эндокринология: руководство. Под ред НТ Старковой. 3-е изд. СПб, Питер. 2002: 576. Серия «Спутник врача».

2. Сыч ЮП, Калашников ВЮ, Сыркин АЛ, Мельниченко ГА. 2003. Нарушения функционального состояния сердечно-сосудистой системы при субклиническом гипотиреозе. Клиническая медицина. 11: 4—9.

3. Петунина НА. 2006. Особенности терапии заболеваний щитовидной железы у пациентов с кардиальной патологией. Новости медицины и фармации. 6(188): 6—7.

4. Сысоева НА. 2005. Роль спектрального анализа вариабельности ритма сердца в оценке состояния вегетативной нервной системы у детей с патологией щитовидной железы в условиях санатория. Укр мед часопис. 4(48): 70—73.

5. Шульгин ВИ. 2009. Кардиолаб ВСР. Метод рек по анализу вариабельности сердечного ритма. Х: 66.

6. Яблучанский НИ, Мартыненко АВ. 2010. Вариабельность сердечного ритма в помощь практическому врачу. Х: 131.

7. Autonomic system with two subdivisions: the sympathetic division and the parasympathetic division. Hormonal control of blood pressure, physiological and clinical use. Task Force of European Society of Cardiological and The North American Society of Pacing and electrophysiology. Eur Heart J. 1996. 17;3: 354—381