• Стан серцево-судинної системи, внутрішньокардіальної та церебральної гемодинаміки у дітей, хворих на бронхіальну астму 
До змісту

Стан серцево-судинної системи, внутрішньокардіальної та церебральної гемодинаміки у дітей, хворих на бронхіальну астму 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.5(69):99-102; doi 10.15574/SP.2015.69.99 
 

Стан серцево-судинної системи, внутрішньокардіальної та церебральної гемодинаміки у дітей, хворих на бронхіальну астму 

Каблукова О. К., Герасимова О. В., Капітан Т. В., Попов В. П., Віннічук Л. Л.

Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня, Україна 
 

Мета: дослідити стан серцево-судинної системи, внутрішньокардіальної та церебральної гемодинаміки у дітей шкільного віку залежно від рівня контролю бронхіальної астми (БА). 
 

Пацієнти і методи. Проведено комплексне обстеження 189 дітей (основна група), хворих на персистуючу БА, віком від 6 до 17 років та 95 здорових дітей (контрольна група). У групу порівняння увійшло 30 дітей з контрольованим перебігом БА без змін з боку серцево-судинної системи. 
 

Результати. Встановлено, що хворим із неконтрольованою бронхіальною астмою притаманні порушення стану серцево-судинної системи у вигляді: синусової тахікардії (30,64±4,13%), синусової брадикардії (19,35±3,54%), надшлуночкової екстрасистолії (29,03±4,07%), подовження інтервалу QT (27,41±4,00%), збільшення хвилинного об'єму, серцевого індексу, а також порушення центральної гемодинаміки. Зміни з боку серцево-судинної системи поєднуються зі зменшенням рівня калію в сироватці крові, еритроцитах та підвищенням удвічі рівня загальної креатинфосфокінази та ізофермента лактатдегідрогенази-1, утричі — ізофермента креатинфосфокінази-МВ фракції, у півтора разу — загальної лактатдегідрогенази. 
 

Висновки. Діти з неконтрольованою БА потребують корекції серцево-судинних порушень. 
 

Ключові слова: бронхіальна астма, діти, серцево-судинна система. 
 

Література: 

1. Алферова ОП, Осин АЯ. 2011. Функциональное состояние кардиореспираторной системы у подростков в зависимости от исходного вегетативного тонуса. Фундаментальные исследования. 1: 35—40.

2. Безруков ЛО, Колоскова ОК, Гарас МН. 2008. Виявлення тяжкого перебігу бронхіальної астми у дітей. Галицький лікар. вісн. 15;1: 67—69.

3. Фещенко ЮІ, Яшина ЛО, Ігнатьєва ВІ та ін. 2011. Взаємозв'язок аеродинамічних особливостей верхніх дихальних шляхів і функціонального стану серцево-судинної системи у хворих на бронхіальну астму з тяжким перебігом. Астма та алергія. 2: 5-10, 23.

4. Виноходова ИН, Ладышев ЮС, Мажарова ОА. 2010. Зависимость изменения показателей легочно-сердечной, почечной гемодинамики и функции внешнего дыхания у больных бронхиальной астмой при лечении глюкокортикостероидами. Пульмонология. 5: 79—83.

5. Колоскова ОК, Микалюк ЛВ. 2013. Патогенетичні взаємозв'язки екогенетичних чинників у формуванні бронхіальної астми в дітей. Клінічна та експериментальна патологія. 12;1(43): 190—193.

6. Охотникова ЕН. 2014. Проблемные вопросы «step down» терапии бронхиальной астмы у детей. Астма та алергія. 1: 42—51.

7. Ozdemir O, Ceylan Y, Razi CH et al. 2012. Assessment of Ventricular Functions by Tissue Doppler Echocardiography in Children with Asthma. Pediatr Int. 11;4: 100—107.

8. Bacharier LB. 2012. Step-down therapy in Asthma: A focus on treatment options for patients receiving inhaled corticosteroids and long-acting beta-agonists combination therapy. Allergy Asthma Proc. 33: 13—18.