Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2019. 3(79): 4-9; doi 10.15574/PP.2019.79.4
Л.Є. Туманова, О.В. Коломієць, Н.К. Деменіна, Т.І. Гридина
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Туманова ЛЄ, Коломієць ОВ, Деменіна НК, Гридина ТІ. (2019). Стан молочних залоз під час вагітності у жінок з ендокринним та запальним безпліддям в анамнезі. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(79): 4-9. doi 10.15574/PP.2019.79.4
Стаття надійшла до редакції 20.04.2019 р.; прийнята до друку 11.09.2019 р.

Висока частота диспластичних захворювань молочних залоз від 70,0% до 83,3% у жінок з ендокринним та поєднаним безпліддям в анамнезі пояснюється наявністю факторів ризику розвитку мастопатії: віком; обтяженим гінекологічним анамнезом (безплідністю, самовільними викиднями); підвищеною частотою соматичної патології (метаболічним синдромом, ожирінням, інсулінорезистентністю); ускладненим перебігом вагітності.
Мета — вивчити стан молочних залоз під час вагітності в жінок з ендокринним та запальним безпліддям в анамнезі.
Пацієнти та методи. Проведено пальпаторне та ультразвукове обстеження молочних залоз у 160 вагітних, розподілених на групи з урахуванням фактора безплідності: І група — 50 вагітних з ендокринним безпліддям в анамнезі, ІІ група — 50 вагітних із безпліддям запального ґенезу в анамнезі, ІІІ група — 30 вагітних із поєднаним безпліддям (запального ґенезу та ендокринне) в анамнезі, контрольна група — 30 здорових вагітних, які не мали безплідності в анамнезі.
Результати. У контрольній групі (без безплідності в анамнезі) під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено лише у 4 (13,3%) вагітних, із них у 2 (6,7%) — фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, в 1 (3,3%) — фіброаденому молочної залози, в 1 (3,3%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У І групі (з ендокринним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз встановлено у 35 (70,0%) жінок, із них у 18 (36,0%) — фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (10,0%) — фіброаденому молочної залози, у 12 (24,0%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У ІІ групі (із запальним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз відмічено у 12 (24,0%) вагітних, з них у 5 (10,0%) — фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 2 (4,0%) — фіброаденому молочної залози, у 5 (10,0%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У ІІІ групі (із поєднаним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз виявлено у 25 (83,3%) пацієнток, з них у 10 (33,3%) — фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (16,6%) — фіброаденому молочної залози, у 10 (33,3%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту.
Висновки. Під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено у 13,3% здорових вагітних, у 24,0% обстежених із запальним безпліддям в анамнезі (ІІ група), а суттєве підвищення рівня патології молочних залоз відмічено в жінок з ендокринною (І група) і поєднаною (ІІІ група) безплідністю в анамнезі — 70,0% і 83,3% відповідно.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: молочні залози, ендокринне та запальне безпліддя в анамнезі, вагітність.__

ЛІТЕРАТУРА

1. Асиятилова МС. (2008). Профилактика осложнений гестации и нарушений лактации при перенашивании беременности. Автореф. … канд. мед. наук. Москва: 20.

2. ВОЗ/ЮНИСЕФ. (1989). Охрана, поощрение и поддержка практики грудного вскармливания: особая роль родовспомогательных служб. Совместная Декларация ВОЗ/ЮНИСЕФ. Женева: ВОЗ: 1—12.

3. Кулаков ВИ, Серов ВН, Абакарова ПР и др. (2005). Рациональная фармакотерапия в акушерстве и гинекологии. Руководство для практикующих врачей. Москва: Литтерра, 17: 167—171.

4. Министерство здравоохранения РФ. (2000). Развитие Инициативы ВОЗ/ЮНИСЕФ «Больница, доброжелательная к ребенку» в Российской Федерации. Москва: Издательство ФНИИ медицинских проблем формирования здоровья МЗ РФ: 64.

5. Міжнародне засноване на доказових даних керівництво з діагностики та лікування синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). (2018).

6. Николаева ЛВ, Ушанова КА. (2013). Первая беременность и первые роды. Руководство для врачей. Москва: ГЭОТАР-Медиа: 284.

7. Пинхосевич ЕГ, Линденбратен ЛД. (1992). Маммография вчера, сегодня, завтра. Медицина. 1: 4—45.

8. Рожкова НИ. (1993). Рентгенодиагностика заболеваний молочной железы. Москва: Медицина: 224.

9. Сидельникова ВМ. (2009). Эндокринология беременности в норме и при патологии. Москва: Медпресс-информ: 351.

10. Туманова ЛЕ, Сорокин АВ, Коломієць ЕВ, Бадзюк НП. (2015). Акушерская и экстрагенитальная патология у женщин с большим интергенетическим интервалом. Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. 4: 53—60.

11. Энкин М и др. (2003). Руководство по эффективной помощи при беременности и рождении ребенка. Санкт-Петербург: Прономес: 168.

12. Bargiota A, Diamanti-Kandarakis E. (2012). The effects of old, new and emerging medicines on metabolic aberrations in PSOS. The Adv Endocrinol Metab. 3 (1): 27—47. https://doi.org/10.1177/2042018812437355; PMid:23148192 PMCid:PMC3474645

13. Conway G, Dewailly D, Diamanti-Kandarakis E et al. (2014). The polycystic ovary syndrome a position statement from the European Society of Endocrinology. Eur J Endocrinol 171; 4: 1—29. https://doi.org/10.1530/EJE-14-0253; PMid:24849517

14. Desair P Chlebowski et al. (2013, Oct). Prospective analysis of association between statin use and breast cancer risk in the women's health intianive. Cancer Epidіmiol Biomarker Prev. 22; (10): 1968—1976.

15. Harper AP. (1985). Ultrasound mammography. Baltimore: University Park Press.

16. Pal L. (2014). Polycystic ovary syndrome: current and emerging concepts. New York: Springer: 340. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-8394-6

17. Tara Haelle. (2019, Oct). Women Can Take Charge of Certain Breast Cancer Risk Factors. Madscape Medical News, Conference News, NAMS.

18. Zhang P, Li H, Tan X, Chen L, Wang S (2013, Jun). Association of metformin use with cancer incidence and mortality; a metaanalysis. Cancer Epidtmiol. 37 (3): 207—218. https://doi.org/10.1016/j.canep.2012.12.009; PMid:23352629