• Стан молочних залоз під час вагітності та лактаційна функція у жінок з великим інтергенетичним інтервалом

Стан молочних залоз під час вагітності та лактаційна функція у жінок з великим інтергенетичним інтервалом

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.2(74):26-30; doi 10.15574/PP.2018.74.26

Туманова Л. Є., Коломієць О. В., Бадзюк Н. П., Деменіна Н. К., Гридина Т. І.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Мета — вивчити стан молочних залоз під час вагітності та лактаційну функцію в жінок із великим інтергенетичним інтервалом.
Пацієнти та методи. Дослідження проведено в трьох групах. До І (основної) групи увійшли 50 жінок, які народжували повторно через 10 і більше років (великий інтергенетичний інтервал); до ІІ групи — 20 першороділь у віці від 30 років (вікові першороділлі); до ІІІ (контрольної) групи — 20 вагітних, які народжували повторно через 3–5 років (оптимальний інтергенетичний інтервал). Усім жінкам під час вагітності проведено пальпаторне та ультразвукове обстеження молочних залоз. Для оцінки лактаційної функції використано метод інтерв'ю.
Результати. При ультразвуковому обстеженні та пальпації молочних залоз у 20 (40%) вагітних І групи виявлено патологію молочних залоз, із них у 10 (20%) пацієнток — фіброзно-кістозну мастопатію з перевагою фіброзного компонента, у 4 (8%) — фіброаденому молочної залози, у 6 (12%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з перевагою кістозного компонента. У ІІ групі у 18 (90%) жінок не відмічено патології молочних залоз, у 2 (10%) вагітних визначено ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з перевагою кістозного компонента. У всіх вагітних ІІІ групи не виявлено патології молочних залоз при візуальному, пальпаторному та ультразвуковому обстеженні. У І групі годували власних малюків груддю більше 1 року тільки 8 (16,0%) жінок, у ІІІ групі (з оптимальним інтергенетичним інтервалом) — 10 (50%) матерів, а у ІІ групі — 6 (30,0%) пацієнток.
Висновки. У 40% жінок із великим інтергенетичним інтервалом виявлено різноманітні форми мастопатій. Серед вагітних, в яких інтервал між пологами становив 3–5 років, не відмічено патології молочних залоз. У 10% вікових першороділь визначено тільки фіброзно-кістозну мастопатію. Більш низькі показники лактаційної функції встановлено в жінок із великим інтергенетичним інтервалом та у вікових першороділь. Оцінка стану молочних залоз жінок із великим інтергенетичним інтервалом і в першороділь є невід'ємною складовою нагляду на етапі виношування вагітності для своєчасного застосування заходів щодо поліпшення лактаційної функції в післяпологовому періоді.
Ключові слова: великий та оптимальний інтергенетичний інтервал, першороділлі, молочні залози, лактація.

Література

1. Апандиева ММ. (2008). Особенности гестации и лактации у женщин с железодефицитной анемией и пиелонефритом. Автореф. … канд. мед. наук. Волгоград: 24.

2. Асиятилова МС. (2008). Профилактика осложнений гестации и нарушений лактации при перенашивании беременности. Автореф. … канд. мед. наук. Москва: 20.

3. ВОЗ. (1989). Охрана, поощрение и поддержка практики грудного вскармливания: особая роль родовспомогательных служб. Совместная Декларация ВОЗ/ЮНИСЕФ. Женева: 1–12.

4. Гурьева ВА, Нелюбова АБ. (2015). Риск гипогалактии и мероприятия оптимизации грудного вскармливания. Международный научно-исследовательский журнал. 11(42); 5: 21–26.

5. Зубков ВВ. (2016). Профилактика и коррекция гипогалактии. Медицинский совет. 12: 138–140.

6. Кешишян ЕС, Мархулия ХМ, Балашова ЕД. (2013, март-апрель). Гипогалактия у кормящих женщин и методы ее коррекции. Практика педиатра: 23–27.

7. Коровина НА, Подзолкова НМ, Захарова ИН и др. (2004). Особенности питания беременных и женщин в период лактации. Руководство для врачей. Москва: Медпрактика: 5–64.

8. Кулаков ВИ, Серов ВН, Абакарова ПР и др. (2005). Рациональная фармакотерапия в акушерстве и гинекологии. Руководство для практикующих врачей. Москва: Литтерра. 17: 167–171.

9. Магомедова ЗА. (2006). Лактационная функция у родильниц с урогенитальными вирусными инфекциями. Автореф. … канд. мед. наук. Волгоград: 26.

10. Министерство здравоохранения РФ (2000). Развитие Инициативы ВОЗ/ЮНИСЕФ «Больница, доброжелательная к ребенку» в Российской Федерации. Москва: Издательство ФНИИ медицинских проблем формирования здоровья МЗ РФ: 64.

11. Нелюбова АБ, Гурьева ВА. (2010). Пути оптимизации практики грудного вскармливания. Сибирский медицинский журнал. 1: 102–105.

12. Николаева ЛВ, Ушанова КА. (2013). Первая беременность и первые роды. Руководство для врачей. Москва: ГЭОТАР-Медиа: 284.

13. Омарова МШ. (2008). Лактационная функция у женщин при сочетании гипотиреоза и железодефицитной анемии. Автореф. … канд. мед. наук. Ростов на Дону: 26.

14. Пинхосевич ЕГ, Линденбратен ЛД. (1992). Маммография вчера, сегодня, завтра. Медицина. 1: 4–45.

15. Рожкова НИ. (1993). Рентгенодиагностика заболеваний молочной железы. Москва Медицина: 224.

16. Рюмина ИИ, Евтеева НВ, Онищенко ЮГ. (2013). Роль сцеживания грудного молока в поддержании эффективной лактации. Вопросы практической педиатрии. Москва. 8; 4: 74–77.

17. Туманова ЛЕ, Сорокин АВ, Коломиец ЕВ, Бадзюк НП. (2015). Акушерская и экстрагенитальная патология у женщин с большим интергенетическим интервалом. Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. 4: 53–60.

18. Чернуха ЕА. (2006). Нормальный и патологический послеродовой период. Руководство. Москва: ГЭОТАР-Медиа: 272.

19. Шунько ЄЄ, Тутченко ЛІ, Костюк ОО, Марушко ТЛ. (2002). Сучасне ведення лактації та грудного вигодовування. Навчальний посібник. Київ: 152.

20. Энкин М и соавт. (2003). Руководство по эффективной помощи при беременности и рождении ребенка. Санкт!Петербург: Прономес: 168.

21. Янмурзаева ЗА. (2006). Особенности лактации и коррекция ее нарушений при преждевременных родах. Автореф. … канд. мед. наук. Волгоград: 21.

22. Der G, Batty GD, Deary IJ. (2006). Effect of breast feeding on intelligence in children: prospective study, sibling pairs analysis, and meta-analysis. BMJ. 333; 7575: 945.

23. Harper AP. (1985). Ultrasound mammography. Baltimore: University Park Press.

24. Mizuno K, Ueda A. (2006). Changes in sucking performance from non-nutritive sucking to nutritive sucking during breast- and bottle-feeding. Pediatr. Res. 59; 5: 728–731. https://doi.org/10.1203/01.pdr.0000214993.82214.1c; PMid:16627890

25. Taneja DK, Misra A, Mathur NB. (2005). Infant feeding — an evaluation of text and taught. Indian J. Pediatr. 72; 2: 127–129. https://doi.org/10.1007/BF02760696; PMid:15758534

26. Wagner CL, Graham EM, Hope WW. (2004). Human milk and lactation. Retrieved from http://www.emedicine.com/ped/NEONATOLOGY.htm.