SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.8(72):54-56; doi 10.15574/SP.2015.72.54 

Стан ендотеліальної функції у здорових дітей молодшого шкільного віку за даними триплексного ультразвукового дослідження 

Ігнатова Т. Б.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ 

Мета — оцінити стан функції ендотелію у здорових дітей молодшого шкільного віку. 

Пацієнти і методи. Обстежено 179 здорових дітей молодшого шкільного віку, яким проведено оцінку функції ендотелію за допомогою ендотелійзалежної вазодилятації до та після проведення оклюзивної проби. 

Результати. При проведенні проби з «реактивною гіперемією» у дітей молодшого шкільного віку виявлені чотири типи післяоклюзійної реакції: нормоергічна (приріст діаметра плечової артерії на 10,00–20,00%) у 29,60% дітей, гіперергічна (збільшення діаметра на 20,00–40,00%) у 35,76% дітей, гіпоергічна (відсутність реакції або збільшення діаметра до 10,00%) у 29,90% та парадоксальна (зменшення діаметра) у 11,74% дітей. Також проведена оцінка швидкісних показників у плечовій артерії при проведенні проби з реактивною гіперемією та виявлені групи дітей з ендотеліальною дисфункцією. 

Висновки. Дітей з гіпоергічним та парадоксальними формами ендотеліальної дисфункції можна віднести до групи ризику щодо розвитку серцево-судинних захворювань, що потребує у подальшому вивчення функції ендотелію за допомогою інших методів дослідження. 

Ключові слова: діти, ендотеліальна функція, ендотелійзалежна вазодилатація. 

Література:

1. Амбросова ТН. 2013. Эндотелиальная дисфункция при гипертоничеcкой болезни. Международный мед журн. 19; 4: 16—21.

2. Волосовець ОП, Кривопустов СП. 2007. Патогенетична роль оксиду азоту та ендотеліальної дисфункції в розвитку захворювань серцево-судинної системи у дітей. Здоровье ребенка. 2: 33—38.

3. Горбась ІМ. 2010. Епідеміологічна ситуація щодо серцево-судинних захворювань в Україні: 30-річне моніторування. Практична ангіологія. 9—10: 6—9.

4. Воробьева EH, Шумахер ГИ, Хорева МА и др. 2010. Дисфункция эндотелия — ключевое звено в патогенезе атеросклероза. Рос кардиол журн. 2: 84—91.

5. Лапшина ЛА, Кравчун ПГ, Титова АЮ, Глебова ОВ. 2009. Значение определения нитритов-нитратов как маркеров дисфункции эндотелия при сердечно-сосудистой патологи. Український мед часоп. 6: 49—53.

6. Лишневская ВЮ. 2014. Эндотелиальная дисфункция: что необходимо знать практическому врачу. Medicine. 10: 27—30.

7. Ніконова ВВ. 2012. Стан ендотеліальної функції у підлітків із артеріальною гіпертензією. Здоровье ребенка. 2: 31—34.

8. Шлімкевич ІВ, Синоверська ОБ, Іванишин ЛЯ. 2010. Функціональний стан ендотелію у дітей із артеріальною гіпертензією. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 4: 160—161.

9. Никитин ЮП, Николаев КЮ, Рагино ЮИ и др. 2014.Эндотелиальная дисфункция, гипертония, атеросклероз. Новосибирск, Изд-во СО РАН: 132.

10. Лямина СВ, Лямина НП, Сенчехин ВН и др. 2010. Эндотелиальные биомаркеры — потенциальные предикторы клинического течения артериальной гипертонии у пациентов молодого возраста. Артериальная гипертензия. 16; 13: 261—265.

11. Mudau M, Genis A, Lochner A, Strijdom H. 2012. Endothelial dysfunction: the early predictor of atherosclerosis. Cardiovasc J Afr. 23(4): 222—231. http://dx.doi.org/10.5830/CVJA-2011-068; PMid:22614668 PMCid:PMC3721957

12. Higashi Y, Noma K, Yoshizumi M et al. 2009. Endothelial function and oxidative stress in cardiovascular diseases. Circ J. 73(3): 411—8. http://dx.doi.org/10.1253/circj.CJ-08-1102; PMid:19194043

13. Garscia-Palmieri MR. 1997. The endothelial in health and in cardiovascular disease. Proc Roy Health Sci J. 162: 136—141.